 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В Україні земля – це не лише стратегічний ресурс, а й об’єкт гучних корупційних скандалів та вигадливих тіньових схем. Деякі посадовці невтомно перетворюють гектари державних та комунальних земель на актив, який продається за хабар, “подарунок”, лояльність. Безкарність породжує беззаконня. Та чи реально сьогодні в Україні притягнути до відповідальності за корупційні дії в земельній сфері? Яка саме відповідальність передбачена? Які дії караються Кримінальним кодексом України та чи справді винні сідають за ґрати?
Поширені приклади земельної корупції
Схеми, які вигадують “земельні махінатори” іноді просто вражають. Проте є й такі, які можна вже назвати “типовими” прикладами корупції: коли посадовець вимагає хабар за відведення земельної ділянки або внесення змін до генерального плану чи детального плану, щоб власник міг змінити цільове призначення земельної ділянки; коли недобросовісний кадастровий реєстратор “зливає” інформацію про вільні земельні ділянки або допомагає в підробленні бланка акту старого зразка про право на землю; або коли фермер за обхід процедури аукціону або проведення аукціону за участю підставних учасників обіцяє “подарунок” або депутат селищної ради сприяє брату чи іншому родичу у відведенні йому земельної ділянки.
Як бачимо, прикладів земельної корупції багато. І не завжди можна зрозуміти, яку відповідальність понесе винна особа, оскільки єдиної статті, що передбачає відповідальність за корупцію, немає.
Умовно відповідальність за земельну корупцію можна поділити на адміністративну, кримінальну, дисциплінарну та цивільну. У цій статті ми зосередимося саме на кримінальній стороні питання, адже саме можливість опинитися за ґратами найбільше змушує нервувати тих, хто наважується стати по той бік закону.
Кримінальна відповідальність
Кримінальне законодавство не містить визначення поняття корупційного злочину і розкриває його зміст шляхом перерахування у ст. 45 Кримінального кодексу України (далі – ККУ) усіх діянь, що можуть бути віднесені до корупційних.
Так, примітка до ст. 45 ККУ під корупційними злочинами розуміє злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Тепер давайте їх проаналізуємо в контексті злочинів саме у земельній сфері.
Привласнення, розтрата майна та вимагання документів
До першої групи належать наступні злочини: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 ККУ); викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 ККУ).
Прикладом протиправних діянь, передбачених ст. 191 КК України, може бути ситуація, коли посадовець, який управляє державною або комунальною землею, укладає договір про спільну діяльність із приватним забудовником для будівництва на цій ділянці. У результаті земля використовується не за цільовим призначенням та в інтересах приватних осіб, а не суспільства.
У випадку ст. 357 КК України мова йде про викрадення чи заволодінням архівними рішеннями щодо відведення земельних ділянок у власність іншій особі. Метою таких дій є зазвичай заволодіння земельною ділянкою.
Діяння, що належать до першої групи у своєму «чистому» вигляді, не становлять собою корупційних, а можуть бути віднесені до таких лише у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем.
Корупційні злочини
Другу групу кримінально караних діянь, що віднесені до корупційних, становлять уже власне злочини, які винятково містять в собі протиправну корупційну складову: підкуп працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 ККУ); зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ); зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 ККУ); прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ); незаконне збагачення (ст. 368-2 ККУ); підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4 ККУ); пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 ККУ); зловживання впливом (ст. 369-2 ККУ).
Усі передбаченими цими статтями дії можуть бути вчинені щодо земельних ділянок чи прав на них, а незаконне збагачення (ст. 368-2 ККУ) може бути наслідком земельної корупції.
Що стосується ст. 368 КК України та ст. 369 КК України, то вказані статті є подібними, але відрізняються за суб'єктами відповідальності. Ст. 368 КК України передбачає відповідальність за прийняття пропозиції чи отримання хабаря службовою особою (тобто відповідальність несе саме службова особа), а ст. 369 КК України передбачає відповідальність за пропозицію чи давання хабаря службовій особі (відповідальність несе будь-яка особа яка пропонує хабар). Під ознаки таких статей можуть підпадати: корупційна зміна цільового призначення земельної ділянки, отримання неправомірної вигоди за дії, пов'язані з виділенням, оформленням чи зміною статусу земельної ділянки.
Діяння, що підпадають під ознаки ст. 354 КК України, можуть характеризуватися підкупом посадової особи підприємства для того, щоб він відмовився від права постійного користування земельною ділянкою, яке належить підприємству.
Самовільне будівництво
Ще є склад злочину, який не є корупційним, проте доволі поширеним у земельних відносинах, а саме самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 КК України). Наприклад, заволодіння землею і її обробіток без правовстановлюючих документів, порушення порядку її відчуження чи передачі у власність тощо.
Враховуючи те, що корупційні схеми в земельній сфері часто бувають доволі масштабними, діяння правопорушників підпадають під кваліфікацію інших статей КК України: службова недбалість (ст. 367 КК України), службове підроблення (ст. 366 КК України) та інші.
Притягнення до відповідальності
Потрібно звернути увагу на те, що ККУ містить застереження, що унеможливлюють застосування до особи, яка вчинила корупційний злочин, багатьох положень про звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування.
Зокрема, на осіб, що вчинили корупційний злочин, не поширюються передбачені чинним ККУ гарантії, пов’язані зі звільненням від кримінальної відповідальності: положення ст. 45 ККУ – звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям; ст. 46 ККУ – у зв’язку з примиренням винного з потерпілим; ст. 47 ККУ – у зв’язку з передачею особи на поруки; ст. 48 ККУ – у зв’язку зі зміною обстановки.
Особливий порядок для осіб, засуджених за корупційні злочини, встановлений і для порядку зняття судимості. Відповідно до ч. 2 ст. 91 ККУ, зняття судимості до закінчення строків, зазначених у ст. 89 ККУ, не допускається у випадках вчинення корупційних злочинів.
На жаль, масштаби притягнення відповідальності саме за корупцію в земельній сфері уявити складно, оскільки окремої деталізації виявлених корупційних правопорушень саме у земельній сфері немає.
Відповідно до даних Державної судової адміністрації України, у 2023 році щодо 1496 осіб набрав законної сили обвинувальний вирок за вчинення корупційних кримінальних правопорушень, передбачених статтями 210, 354, 364, 364- 1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 368-5, 369 та 369-2 КК України, та кримінальних правопорушень, пов’язаних із корупцією (статті 366-2 та 366-3 КК України).
Аналіз судової практики: висновки
Дуже багато кримінальних справ розглядається роками в судах – і часто закриваються у зв'язку з закінченням строків притягнення до відповідальності. Це відбувається з одного боку у зв'язку з недосконалістю кримінального процесу, а з іншого – через неукомплектованість судів, до яких багато років не призначили нових суддів.
Інша важлива тенденція: найбільше в судах слухається справ, пов'язаних із передачею земельних ділянках у межах безоплатної приватизації чи на підставних осіб чи за неправомірну вигоду. А це ще раз підтверджує необхідність скасування безоплатної приватизації земельних ділянок як інструменту, який не має жодного стосунку до соціальної справедливості, але є безперебійним ресурсом для корупції.
Корупція в земельній сфері схожа на бур’ян, який проріс між тріщинами закону. Та як і бур’ян, її можна вирвати з корінням, якщо діяти системно і послідовно. У цьому покладаємо великі надії на законотворців, але діємо і на місцях.
Так, компанія MORIS за підтримки американського народу реалізує проєкт “Земля без корупції”, в межах якого діє безоплатна гаряча лінія: +38(044) 334-82-10, для юридичної допомоги агровиробникам, що зіштовхнулися з корупцією. Кожне звернення – це крок до очищення “ґрунту”, на якому має зростати справедливість, а не зловживання.