Запровадження воєнного стану суттєво вплинуло на юридичний ринок. Проте практика кримінального права/White-Collar Crime стала однією з небагатьох, що швидко оговталися та зберегли ресурс. Цьому сприяли як законодавчі зміни, так і збільшення тиску на бізнес, відчуття безкарності у недобросовісних представників правоохоронних органів, провокування корупції.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зараз відбувається активне структурування, я б сказав — кристалізація практики White-Collar Crime. Спостерігаємо появу нових трендів, серед яких можна виділити такі ТОП-5.
Активізація роботи антикорупційних органів, гучні та резонансні справи
Активізація роботи антикорупційних органів у період воєнного стану передусім зумовлена призначенням нових очільників окремих інституцій.
Так, у 2022 році призначено нових Генерального прокурора та керівника САП; на початку 2023 року — нового директора НАБУ.
Очевидно, що нові особи всіма способами намагатимуться виправдати їх призначення на відповідні посади, що надасть поштовх новим справам.
Активна війна загострила у суспільстві відчуття справедливості. Суспільство вимагає швидких «посадок».
На жаль, антикорупційні органи намагаються задовольнити запит суспільства. Вже прийнято процесуальні рішення у низці публічних кейсів. Розпочато переслідування вчорашніх топпосадовців-реформаторів.
Запит суспільства задовольняється, зокрема, шляхом перенесення роботи в публічний простір. Правоохоронці активно публікують фото та відеоролики з місць проведення слідчих дій. Очевидно, що вказане здійснюється з метою очорнити репутацію осіб одразу після повідомлення про підозру. Натомість, відповідно до законодавства, поводження з підозрюваним не повинно відрізнятись від поводження з невинуватим.
Характерним для практики WCC спостерігаємо також «перегони» застав. Застави встановлюються в рекордних розмірах, без належного дослідження майнового стану особи.
Однак після внесення застави розслідування переходить у заморожену фазу і може тривати роками. Зазначене зумовлено безперспективністю кримінального провадження.
Переслідування «білих комірців» за «воєнними» статтями КК України
Із запровадженням воєнного стану «стандартні» для практики WCC дії, які раніше кваліфікувались як заволодіння активами/їх розкрадання, зловживання службовим становищем тощо, супроводжуються додатковою кваліфікацією — перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, державна зрада.
Наприклад, справи, пов’язані із закупівлями, зробленими Міноборони.
Додаткова кваліфікація зумовлює штучну зміну підслідності. Як наслідок — досудове розслідування здійснює не спеціально створений орган — НАБУ/БЕБ, а СБУ.
Крім того, така кваліфікація призводить до посилення тиску правоохоронців, створення негативного фону навколо справи — «розкрадання під час війни».
Розвиток cross-border розслідувань
Останніми роками в практиці WCC простежувалась тенденція «розмиття» кордонів. Однак із запровадженням воєнного стану кордони практично перестали існувати.
Після початку війни багато осіб виїхали за кордон, отримали там тимчасовий захист і наразі не планують повертатись.
Враховуючи, що такі особи законно проживають за кордоном, вчинення будь-яких процесуальних дій щодо них повинно здійснюватися у порядку міжнародної правової допомоги.
Вже зараз спостерігаємо суттєве збільшення обсягу міжнародної правової допомоги. У ЗМІ широко висвітлюються факти повідомлення топбізнесменам про підозру, їх арешт за кордоном та екстрадицію. В країнах ЄС з’являються компанії, які спеціалізуються на наданні послуг громадянам України в питаннях cross-border.
Публічність справи в Україні зумовлює проактивність правоохоронних органів за кордоном.
Так, часто трапляються випадки, коли правоохоронні органи іноземної держави, дізнавшись із ЗМІ про переслідування особи в Україні, з власної ініціативи заморожували активи такої особи або самостійно ініціювали кримінальні провадження.
Посилення санкційної політики
Із запровадженням воєнного стану політика держави щодо застосування санкцій стала ще більш агресивною.
До повномасштабного вторгнення держава масово застосовувала санкції. Однак у період воєнного стану запроваджено новий механізм застосування санкцій та конфіскації в дохід держави активів, які належать резидентам країни-агресора. Відповідні повноваження покладено на ВАКС. Водночас основою для конфіскації активів резидентів країни-агресора є кримінальні провадження, що розслідувались правоохоронними органами України.
Ми вже спостерігаємо гучні судові процеси. Очікуємо, що у 2023 році таких процесів буде більше.
Проте зазначені процеси стосуються і реального українського бізнесу, придбаного задовго до війни у резидентів рф. Вказане породжує попит такого бізнесу на захист.
Потрібно також зауважити, що у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, у якому передбачено кримінальну відповідальність за обхід санкцій.
Зазначене неминуче призведе до збільшення кількості кримінальних проваджень в Україні. Не без того, що правоохоронні органи намагатимуться маніпулювати для тиску на працюючий бізнес. Якщо до ваших вчорашніх контрагентів застосовано санкції, вірогідно, що правоохоронні органи прийдуть і до вас.
Перезавантаження БЕБ
Незадовго до повномасштабного вторгнення розпочало роботу Бюро економічної безпеки України. Юридична спільнота покладала великі надії на орган, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами.
Так, БЕБ створювалося з метою припинення силового тиску на бізнес та реалізації нового аналітичного підходу до розслідувань у сфері фінансово-економічних злочинів. Основу діяльності БЕБ мав становити ризик-орієнтований підхід.
Однак очікування щодо роботи новоствореного органу не виправдались.
Позитивним є те, що БЕБ намагається виявляти та розслідувати «схеми», а не окремі епізоди. Великій кількості осіб повідомлено про підозру. Хоча існують сумніви щодо обґрунтованості таких підозр.
Методи роботи цього органу потребують вдосконалення. Очікуємо, що перезавантаження бюро, призначення нового керівника зумовлять вихід роботи БЕБ на якісно новий рівень.