Наприкінці 2018 року Естонія вирішила прокинутися від сну та почати боротьбу з відмиванням грошей, які величезним транзитним потоком проходять через естонські компанії з використанням ставки податку на прибуток нуль.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як же використовуються естонські компанії для транзиту грошей? Наведу найпопулярніші й одночасно найпримітивніші (а навіщо думати складніше – це наш менталітет) схеми. Одразу зазначу, що в Естонії є свій перелік країн-офшорів, при виведенні на які (увага!) тільки плата за послуги обкладається ставкою 20% (утримується в Естонії); таким чином, виходять 2 схеми роботи з офшорами безпосередньо:
1. Офшор дав позику естонській компанії (естонська компанія потім переказує кошти за «призначенням»), і потім гроші виводяться з естонської компанії на офшор у вигляді відсотків без будь-яких утримань. Елементарний приклад:
1.1. Офшор – позика – естонська компанія, яка є материнською компанією німецької компанії – позика – німецької дочірньої компанії. А тепер назад: німецька дочірня компанія зменшує свій прибуток на суму відсотків при виплаті своїй материнській естонській компанії – у естонської компанії ставка податку на отримані відсотки від дочірньої компанії ЄС нуль (в силі Директива ЄС «мати-дочка»), Естонія виплачує відсотки за позикою офшору без втрат, гроші на офшорі – витрачай як хочеш.
1.2. Те ж саме, якщо замість дочірньої компанії ЄС поставити будь-яку компанію (дочірню або не дочірню) з юрисдикцією не з ЄС, але зі сприятливою Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування з Естонією.
2. Офшор є «продавцем» реальних товарів (схема працює, коли ставлять офшор в реальні товарні операції). Розраховуючись з офшором за товари, естонська компанія також переводить гроші на офшор без втрат.
3. І схема для більш просунутих користувачів, коли естонська компанія є фінансово-розподільчим центром. Використовується ситуація, при якій всі гроші, що заходять на естонську компанію, не оподатковуються і, щоб уникнути розподілу дивідендів за ставкою 20%, виводяться під різними приводами з естонської компанії на інші компанії або за «вдалими» Конвенціями, або за Директивами ЄС, або через інші транзитні компанії за призначенням.
Хоча ЄС ще з 2016 року перебуває у полум'ї затятої боротьби з транзитними компаніями та відмиванням грошей, маленькі країни, яким потрібно якось виживати, не поспішають приєднуватися до закликів Єврокомісії в цьому напрямку, які все більш посилюються. Не зрозуміло, чому Естонія прокинулася якраз до граничного терміну в 2018 році: чи то Єврокомісари таки натиснули, чи то самі по собі, але, як то кажуть, маємо те, що маємо. А тепер маємо наступне.
У 2016 році в ЄС було прийнято Директиву щодо запобігання ухиленню від податків (Council Directive (EU) 2016/1164 of 12 July 2016 laying down rules against tax avoidance practices that directly affect the functioning of the internal market, ATAD), стаття 6 якої розповсюдила загальні положення щодо боротьби зі зловживаннями на всі аспекти податку юридичної особи, що сплачується з дивідендів. Відповідно до цього положення державам-членам заборонено брати до уваги схеми або ланцюги схем, основною ціллю або однією з основних цілей створення яких є отримання податкової переваги, що суперечить меті або змісту застосовуваного податкового законодавства, і які, беручи до уваги всі обставини й факти, не є дійсними/ реальними. У Естонії був обов'язок внести це положення у внутрішнє законодавство до кінця 2018 року.
Зміни, обумовлені заходами щодо запобігання ухиленню від оподаткування прибутку, що випливають з Директиви Ради ЄС 2016/1164.
Закон про податок на прибуток (ЗпПП) доповнено:
- стаття 51 «Угода, яка здійснюється з метою отримання податкової переваги»
- стаття 541 «Податок на прибуток з угоди, що здійснюється з метою отримання податкової переваги»
- стаття 542 «Податок на прибуток з надмірних витрат на позики»
- стаття 543 «Податок на прибуток контрольованої іноземної юридичної особи»
- стаття 544 «Декларування і сплата податку на прибуток»
- стаття 545 «Податок на прибуток при виведенні активів/ майна» (набирає чинності з 1 січня 2020 року)
Загальне положення проти зловживань
Згідно з новим положенням проти зловживань (стаття 51 ЗпПП) при оподаткуванні податком на прибуток не враховується угода або ланцюг угод,
1) основною ціллю або однією з основних цілей яких є отримання податкової переваги, що суперечить змісту або меті застосовуваного податкового законодавства або міжнародного договору, і
2) які не є дійсними/ реальними, якщо враховувати всі обставини, що стосуються даної справи.
Для застосування даного положення повинні бути виконані обидві умови.
Ланцюг угод може складатися більш ніж з одного проміжного ступеня або частини (частина 1 статті 51 ЗпПП). Угода чи ланцюг угод не вважаються дійсними, якщо вони не були здійснені з реальних життєвих або комерційних причин, що відображають фактичну економічну суть угоди (частина 2 статті 51 ЗпПП).
Реальні життєві та комерційні причини – це всі інші істотні обставини, крім обставин, пов'язаних з оподаткуванням.
Податкова перевага є допустимою, якщо, беручи до уваги всі реальні життєві та комерційні обставини, угода або ланцюг угод були б проведені також і без отримання податкової переваги. Податкова перевага недопустима, якщо з урахуванням всіх обставин угода або ланцюг угод не були б проведені, якби не було отримано податкову перевагу.
- Стаття 51 ЗпПП встановлює загальне положення про боротьбу зі зловживаннями. Згідно з цим положенням при оподаткуванні не враховується угода або ланцюг угод, основною ціллю або однією з основних цілей яких є отримання податкової переваги, яка суперечить змісту або меті застосовуваного податкового законодавства або міжнародного договору, і яка не є дійсною/ реальною, якщо враховувати всі обставини, що стосуються даної справи;
- скасовується частина 14 статті 50 ЗпПП, яка до сих пір регулювала схеми оподаткування дивідендів, створені з метою отримання податкових пільг;
- вводиться стаття 541 ЗпПП, яка регулює оподаткування доходу, недоотриманого в результаті схем, створених з метою отримання податкової переваги.
Ці положення в поєднанні найкращим чином застосовують положення про боротьбу зі зловживаннями вищезазначених директив: директиви про материнські й дочірні компанії, директиви ATAD і конвенції MLI. Для внесення юридичної ясності й простоти, дублювання уникають, щоб платники податків могли оцінити податкову законність своєї угоди, прочитавши лише один параграф.
Мета цих положень – запровадити в податкову політику і правовий простір Естонії вищеописані зміни в мисленні/ уявленні, що відбуваються на міжнародному рівні: межі легальної оптимізації податків звужуються, і більший наголос робиться на досягнення будь-якої податкової переваги, а не тільки на несплату податків.
Найбільш важлива відмінність в порівнянні з положеннями статті 84 ЗпПП полягає в тому, що у платника податків обов'язок щодо сплати податку виникає одразу, як тільки він встановив схему, принаймні однією з основних цілей якої (не єдиною ціллю!) є отримання податкової переваги (не ухилення від сплати податків!), незалежно від змісту і форми угоди (форма і зміст угоди можуть бути відповідними!).
Стаття 541 ЗпПП регулює застосування загального положення про боротьбу зі зловживаннями при оподаткуванні прибутку юридичної особи з числа резидентів. Якщо встановлено, що мали місце угода або ланцюг угод,
- основною ціллю або однією із основних цілей яких є отримання податкової переваги, яка суперечить змісту або меті застосовуваного податкового законодавства або міжнародній угоді, і
- які не є дійсними/ реальними, якщо враховувати всі обставини, що стосуються даної угоди, і
- в результаті яких платник податків втрачає дохід або несе надмірні витрати, то
податком на прибуток обкладається сума, яку платник податків одержав би в якості доходу, або сума, яку платник податків не поніс би як витрати, якби не було угоди або ланцюга угод, що відповідають ознакам, названим в статті 51 ЗпПП.
Стаття 54² ЗпПП «Податок на прибуток з надмірних витрат за позиками»
Відповідно до встановленого в частині 1 статті 542 ЗпПП, податком на прибуток обкладаються надмірні витрати щодо використання позик юридичної особи-резидента Естонії, за винятком фінансового підприємця, які перевищують:
1) суму в розмірі 3 000 000 євро, і
2) 30% від прибутку юридичної особи-резидента за господарський рік до вирахування відсотків, податків і амортизації (далі – прибуток до вирахування амортизації) в частині, яка перевищує збиток юридичної особи, за винятком випадку, коли:
1) юридична особа-резидент не є частиною концерну, консолідованого з метою фінансової звітності, і у неї немає афілійованого підприємця і постійного місця діяльності, або
2) позика використовується для фінансування довгострокових проектів інфраструктури публічного сектора, де як розташування особи, яка здійснює проект, позика, майно, так і доходи знаходяться в Європейському Союзі, або
3) комерційне товариство-резидент, яке є членом консолідованої групи для цілей фінансової звітності, вибирає застосування частини 8.
Таким чином з надмірних витрат за позиками не повинні платити податок на прибуток фінансовий підприємець і юридична особа, яка не є частиною концерну, консолідованого з метою фінансової звітності, не має афілійованого підприємця або постійного місця діяльності, а також у разі, коли кредит використовується для фінансування довгострокового проекту інфраструктури публічного сектора.
Надмірні витрати щодо використання позики
Надмірні витрати щодо використання позик – це сума, на яку витрати, які віднімаються, щодо використання позик юридичної особи-резидента перевищують дохід від відсотків та інші рівнозначні з економічної точки зору оподатковувані доходи (частина 2 статті 542 ЗпПП).
Що є витратами за позиками?
Витратами щодо використання позики в значенні Закону про податок на прибуток вважаються витрати на відсотки з будь-якого боргового зобов'язання та інші витрати, які з економічної точки зору рівнозначні відсоткам і витратам, що виникли при залученні коштів, в тому числі:
1) платежі з позик для участі в прибутку;
2) відсотки, нараховані за конвертованими облігаціями та облігаціями з нульовим купоном;
3) суми, отримані на підставі альтернативних угод про фінансування;
4) частина витрат на фінансування платежів по оренді капіталу;
5) капіталізовані відсотки, включені до балансової вартості відповідного активу або витрати на амортизацію капіталізованих відсотків;
6) суми, що відповідають рентабельності фінансування, розраховані на основі принципу ринкової вартості;
7) умовні відсотки, що виникли на підставі деривативних інструментів або за договорами хеджування, пов'язаними з використанням позики відповідною одиницею;
8) прибуток або збиток від валютного курсу, що випливає з використання позики і пов'язаних із залученням грошових коштів інструментів;
9) гарантійні плати за договорами фінансування, плата за управління та аналогічні витрати, пов'язані з запозиченням фінансових коштів (частина 2 статті 542 ЗпПП).
Стаття 54³ ЗпПП «Податок на прибуток іноземної юридичної особи, що контролюється юридичною особою-резидентом Естонії»
Юридичній особі-резиденту присвоюється і, в якості її прибутку, оподатковується частка прибутку контрольованої нею іноземної юридичної особи,
- яка була отримана в результаті використання такого майна і прийняття таких ризиків, які пов'язані з ключовими працівниками контрольованої юридичної особи, і
- яка була отримана в результаті удаваних угод, основною метою яких було отримання податкової переваги (частина 1 статті 543 ЗпПП).
Призначуваний юридичній особі-резиденту прибуток контрольованої ним іноземної юридичної особи обчислюється відповідно до принципу ринкової вартості.
Угода чи ланцюг угод визнаються удаваними, якщо б у відповідній одиниці або у постійного місця діяльності не було майна, за рахунок якого воно отримує весь свій дохід або частину доходу, і якщо б воно не прийняло відповідних ризиків, якби його не контролювала юридична особа, де функції ключових працівників пов'язані з даним майном і даними ризиками, що має визначальне значення при отриманні доходу контрольованої ним юридичної особи (частина 2 статті 543 ЗпПП).
Кого розглядати в якості іноземної юридичної особи, що контролюється юридичною особою-резидентом Естонії?
В якості іноземної юридичної особи, що контролюється юридичною особою-резидентом Естонії, розглядається:
1) одиниця, щодо якої юридична особа-резидент одноосібно або з афілійованими підприємцями має пряму або непряму участь в розмірі понад 50% у вигляді права голосу, або прямо чи опосередковано має більше 50% капіталу, або у неї є право отримати понад 50% від прибутку відповідної одиниці;
2) постійне місце діяльності. (Частина 3 статті 543 ЗпПП)
Юридичній особі-резиденту присвоюється і в якості прибутку не оподатковується частка прибутку контрольованої ним іноземної юридичної особи, якщо прибуток контрольованої ним іноземної юридичної особи за попередній господарський рік не перевищив 750 000 євро і якщо інші комерційні доходи, прибуток від дочірніх підприємців, афілійованих підприємців і фінансових інвестицій, доходи від відсотків та інші фінансові доходи іноземної юридичної особи не перевищили за той же період 75 000 євро.
Стаття 545 ЗпПП «Податок на прибуток при виведенні активів/ майна» (набуває чинності з 1 січня 2020 року)
Податком на прибуток обкладається сума, що дорівнює різниці між ринковою та балансовою вартістю вивезеного майна на момент вивезення, якщо юридична особа-резидент вивозить майно на постійне місце діяльності, що знаходиться в іншій державі ЄС чи в державі, що не входить до ЄС (частина 1 статті 545 ЗпПП).
Оподаткування податком на прибуток не застосовується щодо виведеного майна, пов'язаного з фінансуванням цінних паперів, або в разі, коли майно/ активи виводяться/ передаються для виконання пруденційних вимог до капіталу або для управління ліквідністю (частина 2 статті 545 ЗпПП).
Сплату податку на прибуток може бути відстрочено, зі сплатою його протягом п'яти років, якщо
1) юридична особа-резидент виводить майно на постійне місце діяльності, що знаходиться в іншій державі-учасниці Угоди про Європейський економічний простір, або
2) юридична особа-резидент стає резидентом в іншій державі-учасниці Угоди про Європейський економічний простір (частина 3 статті 545 ЗпПП).
Умови розстрочення встановлені в частинах 4-7 статті 545 ЗпПП.
Хотілося б також відзначити, що з початку цього року стала застосовуватися знижена ставка податку на прибуток у розмірі 14% при розподілі дивідендів. Стандартна ставка податку – 20%. Нова ставка податку буде застосовуватися до дивідендів, що розподіляються з 2019 року і пізніше. 14% ставка корпоративного податку на прибуток в Естонії застосовується відповідно до таких принципів:
- Знижена ставка застосовується до середньої суми розподіленого прибутку за останні 3 роки. Все, що понад цю суму, обкладається 20% ставкою.
- Дивіденди, отримані від дочірніх компаній, і прибуток від іноземних представництв не будуть включені в розрахунок зниженої податкової ставки.
- Будь-які дивіденди, що виплачуються фізичним особам (включаючи фізичних осіб-нерезидентів) з прибутку естонської компанії за зниженою ставкою податку, оподатковуються додатковим податком на прибуток в розмірі 7%. Для нерезидентів ставка корпоративного податку на прибуток в Естонії визначається відповідно до існуючого податкового договору. Відповідно, ця зміна не знизить податкове навантаження з пайовиків.
- У 2019 році знижена ставка податку буде застосовуватися до 1/3 розподіленого прибутку за 2018 рік. У 2020 році – до 1/3 розподіленого прибутку за 2018 рік і 2019 рік.
Деякі зміни відбулися і в області ПДВ
1 січня і 1 лютого 2019 року набувають чинності зміни до Закону про податок з обороту, якими розширюється коло осіб, які мають право декларувати в декларації про оборот податок з обороту, який обчислюється з імпорту товарів, і спрощуються умови використання даного права. Податок з обороту не сплачується, а лише декларується як податок на імпорт, що підлягає сплаті. Це означає, що якщо до цього підприємець, який добивається зворотного оподаткування імпорту, повинен був представляти декларації тільки в електронному вигляді, і його оборот повинен був, принаймні, на 50% обкладатися за ставкою 0%, то тепер законодавець відмовляється від цих двох вимог. При цьому слід звернути увагу на те, що, згідно з проектом, планувалося для заміщення цих двох пунктів внести нову вимогу «бездоганної репутації», але від цього відмовилися в ході обговорення в Рійгікогу. Таким чином, вимога бездоганної репутації в закон не потрапила.
Особа, яка імпортує основні засоби, більше не повинна відповідати умові, зафіксованій в пункті 1 частини 2¹ §38 KMS, яка вимагає, щоб особа, яка підлягає оподаткуванню податком з обороту, перед запитом про можливість зворотного оподаткування була зареєстрована в якості особи, що підлягає оподаткуванню, як мінімум, протягом одного року.
Крім того, в подальшому імпортери палива отримають більш просту можливість використання зворотного оподаткування імпорту. Це означає, що у разі імпорту палива особа, яка підлягає оподаткуванню, що є продавцем рідкого палива відповідно до Закону про рідке паливо, не повинна відповідати умовам, зазначеним в частині 21 §38 KMS, якщо при імпорті палива у неї є зобов'язання надання застави. Очевидно, що для держави не існує особливого ризику в разі, якщо для покриття можливого податкового зобов'язання платник податків і так надав заставу, яку можна затребувати у продавця акцизного товару. На відміну від інших змін, частина, що стосується зворотного оподаткування імпортерів палива, набере чинності 01.02.2019 р, а не 01.01.2019 р, як інші зміни.
З 1 січня 2019 року набирає чинності зміна Закону про податок з обороту, згідно з якою у дрібних підприємців, які надають транскордонні дигітальні послуги, з'явиться можливість при оподаткуванні керуватися правилами держави свого місцезнаходження. Встановлюється поріг в розмірі 10 000 євро за послуги, що надаються для транскордонних послуг, при яких місцем виникнення обороту вважається країна проживання споживача. До тих пір, поки не буде досягнута межа, компанія має право дотримуватися правил своєї держави-члена реєстрації. Спрощуються правила виставлення рахунків при наданні послуг електронного зв'язку та електронних послуг, які оподатковуються за особливою схемою податку з обороту.
1 січня 2019 року набувають чинності зміни до Закону про податок з обороту, якими встановлено поняття «ваучер» і момент, коли виникає пов'язаний з ваучером оборот при відчуженні товару або наданні послуги. У KMS відрізняється оподаткування монофункціональних і мультифункціональних ваучерів. У першому випадку оборот виникає при продажу ваучера, а в другому – при реалізації ваучера.
Що сказати, підбиваючи підсумок? Не буду банальною і писати, що тільки відмінний консультант проведе Вас «нетрями» бізнесу Естонії і не тільки, а це ми, і давайте дзвоніть і/або пишіть нам терміново. Це не рекламна стаття, цією статтею я хочу показати, що не потрібно «зі своїм статутом – нашого свавілля» лізти в іншу країну і сподіватися на «а може пронесе» і які ми розумні – ми всіх обдуримо. З 2015 року я є партнером естонської юридичної компанії, і ми супроводжуємо клієнтів по всій Європі; за ці роки я чого тільки не надивилася і хочу сказати тільки одне наостанок: в кожній країні є «свій статут і зі своїми дірками», і просто потрібно знати правила гри щодо цього статуту, і все одразу стане легко і зрозуміло і без негативних наслідків.
Щасти Вам у Вашій Великій грі!
У статті частково використані матеріали, розміщені на сайті.