У 2013 р. ринок електричної енергії України зазнав позитивних змін. Зокрема, було оновлено процедуру приєднання до електроустановок, що в результаті спростило доступ суб’єктів господарювання та населення до електричної енергії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Згідно з цими змінами, приєднання до електромережі було переведено в ранг платної послуги, яку надає електропередавальна організація. При цьому було запроваджене так зване стандартне приєднання (близько 95% замовників), що передбачає максимально спрощену процедуру з ціною послуги, відомою до укладення договору. Також надається можливість для нестандартного приєднання (близько 5% замовників), де вартість послуги визначається за проектною документацією відповідно до замовленої потужності та стягується пропорційно заявленій потужності.
Наразі впроваджено лише два із трьох (перший – до 16 кВт включно; другий – від 16 кВт до 50 кВт включно) ступенів стандартного приєднання. До того ж третій ступінь (від 50 кВт до 160 кВт включно) буде запроваджено з 01.01.2017 р.
Згідно із Законом України «Про електроенергетику», приєднання електроустановки – це надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) в місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.
При цьому стандартне приєднання визначається як приєднання електроустановки (крім електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії) замовника до мереж електропередавальної організації на відстань, що не перевищує 300 м по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенями потужності. Будь-яке інше приєднання, яке не відповідає таким вимогам, вважається нестандартним.
Часто спостерігається ситуація (особливо при приєднанні віддалених географічних об’єктів) залучення певним замовником до технічної реалізації приєднання його електроустановок до електромережі суб’єктів господарювання, які спеціалізується на такому виді діяльності, на умовах договору підряду.
З огляду на зазначене, звертаємо увагу на оподаткування операцій з виконання договору підряду про приєднання до електричних мереж податком на додану вартість, а саме на особливості складання податкової накладної, її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також на формування податкового кредиту.
Здавалося б, у такій схемі не вбачається нічого особливого, однак за умови, що обов’язок зі сплати за виконану роботу за замовника покладено на іншу особу (далі – платник), підрядник, на думку Державної фіскальної служби України, складає та реєструє податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на замовника (покупця (отримувача), а не на платника. Це твердження ґрунтується на тому, що платник не виступає отримувачем виконаних робіт, й у такому випадку відсутні законодавчі підстави для складання підрядником податкової накладної на замовника та для реєстрації в ЄРПН.
Зазначена позиція контролюючого органу міститься в його роз’ясненнях, викладених у листі від 28.01.2016 р. №1700/6/99-99-19-03-02-15 та у листі від 30.08.2016 р. №14970/5/99-99-15-03-02-16.
До того ж фіскали дійшли висновку, що оскільки оплата здійснюється підряднику (виконавцю) за виконані роботи не замовником, то законодавчі підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за відповідною податковою накладною у такого замовника відсутні.
Однак описана позиція Державної фіскальної служби України виглядає суперечливою. Приміром, ситуація, коли замовник (платник ПДВ) має право віднести суми податку до складу податкового кредиту:
- обов’язковим реквізитом податкової накладної є найменування покупця (отримувача) товарів/послуг (пп. «д» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України));
- право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту має особа, зареєстрована як платник ПДВ у порядку, встановленому ПК України (п. 201.8 ст. 201 ПК України);
- податковий кредит визначається з договірної вартості товарів/послуг та складається саме із сум податків, нарахованих платником за встановленими ПК України ставками протягом звітного податкового періоду у зв’язку з придбанням товарів/послуг (п. 198.3 ст. 198 ПК України);
- податкові накладні, отримані з ЄРПН, для отримувача товарів/послуг є підставою для нарахування сум податку, що стосуються податкового кредиту (абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Тоді замовник отримає відповідну податкову накладну в установленому порядку, оскільки серед підстав її невидачі така причина як здійснення оплати за виконані роботи (постачання послуг) іншою, ніж їх отримувачем, особою, або їй подібна, не передбачена ні ПК України, ні наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. №1307.