04 квітня 2024, 14:00

Право бути почутим у митному законодавстві

Герман Тасліцький
Герман Тасліцький адвокат, керуючий партнер АО ДЕЛЬТА ІНТЕРНЕШНЛ ЛО

Поступова адаптація українського митного законодавства до відповідного митного законодавства Європейського Союзу триває багато років, але найзначніші зміни почалися в 2022-му. Серед багатьох новацій, що з’явилися в Митному кодексі України, окремо стоїть «право бути почутим».


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Право бути почутим як правова категорія є складовою верховенства права і розглядається національними науковцями передусім у відносинах між особами й органами публічної влади. А також застосовується Верховним Судом. Наприклад, Верховний Суд своєю Постановою у справі від 19 червня 2020 року №824/803/16-а наголосив, що право бути почутим є одним із ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена ст. 129 Конституції та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Будь-яка особа вимушена взаємодіяти з органами публічної влади у різних сферах своєї діяльності. Зокрема, бути залежною від ухвалених органом публічної влади рішень. Тому важливо, щоб на рівні законів встановлювалися принципи, які б ефективно забезпечували встановлені Конституцією права і свободи людини і громадянина.

Принципи належного врядування повинні застосовуватися суб’єктами владних повноважень у їхній діяльності під час розв’язання питань щодо виникнення, зміни і припинення суб’єктивних прав та інтересів особи.

З цією метою Комітетом міністрів Ради Європи було надано низку рекомендацій, серед яких, зокрема, є Рекоменда - ція CM/Rec (2007)7 «Щодо належного адміністрування», Рекомендація N R (87)16 «Щодо адміністративних процедур, які стосуються великої кількості осіб», Резолюція (77)31 «Про захист особи відносно актів адміністративних органів».

Зазначена Резолюція 77(31), прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 28 вересня 1977 року, до адміністративної процедури відносить п’ять основних складових (принципів):

  • право особи бути заслуханою (почутою);
  • право доступу до інформації (матеріалів справи);
  • право на допомогу та представницькі послуги;
  • обов’язок органу інформувати про мотиви свого рішення;
  • зазначення засобів правового захисту (оскарження).

Безпосередньо право бути почутим (право бути вислуханим) ілюструє наявність прямого, а не опосередкованого зв’язку особи з органом державної влади — суб’єктом владних повноважень, який уповноважений приймати рішення, що можуть стосуватися або стосуються прав особи.

На відміну від розвинутого європейського законодавства, Митний кодекс України став першим законом України, в якому цей принцип закладено явно. Реалізації зазначеного права присвячені ст. 19 9 «Право бути почутим» і ст. 1910 «Особливості застосування права бути почутим» гл. 3 «Рішення митних органів. Інформування та консультування з питань митної справи».

Відповідно до ст. 19 9 у разі, якщо митний орган має намір прийняти рішення, що може мати несприятливий вплив на права заінтересованої особи (несприятливе рішення), така особа має право подати письмові заперечення та додаткові документи чи відомості.

Для цілей цього Кодексу несприятливими рішеннями є рішення, визначені п.п. 7, 9, 12 і 13 ч. 3 ст. 19 2 цього Кодексу, прийняті за ініціативою митного органу, а також рішення, визначені п. 6 ч. 3 ст. 19 2 , п. 2 ч. 2 ст. 76 4 цього Кодексу. До таких рішень відносяться рішення:

1. За ініціативою митного органу:

  • про внесення змін до рішення;
  • про зупинення рішення;
  • про скасування рішення;
  • про анулювання рішення.

2. Інші рішення:

  • про відмову в наданні рішення;
  • про завершення процедури кінцевого використання;
  • про відмову у завершенні процедури кінцевого використання.

Отже, коли митний орган вважає за необхідне прийняти наведені несприятливі рішення, право бути почутим надає особі, щодо якої таке рішення може бути прийняте, можливість захистити свої права.

Перед прийняттям несприятливого рішення митні органи надсилають заінтересованій особі повідомлення про намір прийняти несприятливе рішення. В якому, серед іншого, має міститися зміст можливого несприятливого рішення, строк, протягом якого заінтересована особа має право скористатися правом бути почутою. Заінтересована особа має право ознайомитися з документами й інформацією, які стали причиною прийняття несприятливого рішення.

Після отримання від заінтересованої особи письмових заперечень строк прийняття рішення може бути продовжений митним органом на строк, необхідний для розгляду поданих заінтересованою особою документів, але не більше ніж на 30 днів.

Зрозуміло, що право бути почутим не гарантує заінтересованій особі отримання позитивного рішення митного органу, але дає можливість посилити аргументи «за» з її боку саме в той момент, коли така особа розуміє підстави, за якими митний орган має намір прийняти несприятливе рішення.

Впевнений, що право бути почутим зменшить кількість несприятливих рішень митного органу, що приведе до зменшення судових оскаржень рішень митного органу загалом.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати