Державна фіскальна служба (далі – ДФС) України оприлюднила лист від 28.07.2016 р. №16330/6/99-99-12-02-02-15, яким роз’яснила порядок оформлення операцій з повернення пального, придбаного до 01.03.2016 р. Так, контролюючий орган зробив висновок: через те що розрахунок коригування не може бути складений та зареєстрований за такою операцією, оскільки на момент придбання пального не видавалась акцизна накладна, при поверненні такого пального платник повинен скласти та зареєструвати акцизну накладну. Відповідно, якщо залишку пального, визначеного за формулою зі ст. 232 Податкового кодексу (далі – ПК) України, не вистачає для реєстрації акцизної накладної, платник повинен внести кошти на свій спеціальний рахунок в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі –СЕАРП).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проте у вказаному листі є уточнення – пальне, яке обліковувалося за Актом інвентаризації. Отже, ДФС України розглянула один з можливих варіантів повернення пального. Спробуємо розглянути ще декілька ймовірних ситуацій:
1. Суб’єкт зареєструвався в СЕАРП до 01.03.2016 р., проте не подавав Акт інвентаризації (або не зазначив у поданому Акті обсяг пального, який в майбутньому повертається постачальнику).
У такому випадку платник також повинен скласти та зареєструвати акцизну накладну з обсягу пального, що повертається. У цьому випадку платник не скористався правом на збільшення залишку пального, на обсяг якого можна реєструвати акцизні накладні (відповідно до перехідних положень, передбачених з метою запровадження СЕАРП). Для платника це не створює жодних правових наслідків, у порівнянні з ситуацією, описаною в листі ДФС України. Водночас фактично доведеться сплатити акцизний податок з усього обсягу пального, що повертається.
2. Платник зареєструвався в СЕАРП після 01.03.2016 р., а отже, не міг скористатися правом подати Акт інвентаризації. Пальне було придбане до 01.03.2016 р.
При поверненні такого пального платник так само повинен скласти та зареєструвати акцизну накладну, незалежно від статусу продавця (є він платником акцизного податку з реалізації пального чи ні).
3. Покупець пального зареєструвався в СЕАРП після 01.03.2016 р. Пальне було придбане до моменту реєстрації покупцем в СЕАРП, але після 01.03.2016 р.
Таке придбання мало бути оформлене шляхом складення та реєстрації акцизної накладної з типом причини невидачі накладної «1 – Отримувач не є платником акцизного податку з реалізації пального (кінцевий споживач та суб’єкти господарювання, які відсутні у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального)».
У цьому випадку, відповідно до п. 231.7 ст. 231 ПК України, повернення оформлюється шляхом реєстрації розрахунку коригування до акцизної накладної. До того ж, відповідно до абз. 4 вказаного пункту, такий розрахунок коригування має зареєструвати особа, яка реалізувала пальне.
4. Придбання пального між платниками акцизного податку з реалізації пального було оформлене належним чином складеною та зареєстрованою акцизною накладною. Відповідно, при поверненні отримувач має зареєструвати розрахунок коригування, оскільки обсяг пального, передбачений в акцизній накладній при реалізації пального, зменшується.
5. Особа, яка не є платником в рамках СЕАРП та не здійснює операції з реалізації пального, придбала та не використала пальне, яке було передбачене для власного використання.
У такому контексті постає запитання: чи є повернення пального операцією з реалізації пального, як визначено в абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Перша ознака – фізичний відпуск чи відвантаження пального – виконується. А ось чи відбувається передача права власності чи розпорядження? Адже повернення можливе з різних причин (недійсність правочину, порушення зобов’язання або ж з інших причин, не пов’язаних з порушенням зобов’язання). Якщо у випадку недійсності правочину відповідь очевидна – передачі права не відбувається, то щодо інших підстав запитання відкрите, а отже, в кожному конкретному випадку варто аналізувати, з яких причин та за яких обставин відбувається повернення товару, та чи взагалі відбувся перехід права власності від продавця до покупця.