24 лютого 2022 року всі суб’єкти української економіки зіштовхнулися з непередбачуваними викликами, спричиненими повномасштабним вторгненням російських військ до України. Слід зазначити, що фінансовий сектор виявився підготовленим до цих подій, у першу чергу завдяки плідній праці учасників ринку та системній роботі регулятора впродовж попередніх років, в тому числі в умовах роботи під час карантинних обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Завдяки виваженим діям регулятора банківський сектор встояв та продовжує розвиватися, адже в контексті прискореної євроінтеграції заплановані нормативні та регуляторні зміни набули невідкладного характеру.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У березні більшість українських банків були вимушені припинити роботу відділень на тих територіях, де велися активні бойові дії, значна частка цих територій досі під окупацією. Причинами цих вимушених заходів стали велика міграція й зниження ділової активності, що призвело до зменшення попиту на банківські послуги в певних регіонах. Крім того, банки змушені проводити оптимізацію задля скорочення своїх витрат. До того ж, на певних територіях, які знаходяться під тимчасовою окупацією, неможливо було працювати. Однак, вже одразу після звільнення українських територій банки почали відкривати відділення, забезпечуючи доступ до фінансових послуг усім мешканцям України. Так, вже у травні працювало більше 80% банківських відділень, зареєстрованих станом на початок 2022 року.
Водночас українські банки активно вдосконалюють свої технологічні рішення, які забезпечують клієнтам зручний та швидкий доступ до операцій з власними грошовими коштами, розміщеними на рахунках, як в межах України, так і за кордоном. Незважаючи на те, що війна триває, банки продовжують стабільно працювати, пропонувати клієнтам актуальні продукти та підвищувати рівень доступності та якості фінансових послуг. Саме тоді кредитний портфель гривневих позик бізнесу збільшився на понад 9%. Це пов’язано з активним кредитуванням аграрного сектору, переважно за рахунок реалізації державних програм. Заразом спостерігається скорочення портфеля валютних кредитів, що не дивно в умовах війни. Крім того, фактично повністю призупинене іпотечне кредитування.
Від початку дії воєнного стану на всій території України Національний банк України запровадив тимчасові обмеження, зокрема щодо валютного регулювання, що значною мірою ускладнило діяльність як українського бізнесу, так і населення. Бізнес-спільнота із розумінням ставиться до дій регулятора, однак окремі положенні Постанови №18, на думку Асоціації, варто переглянути в найкоротший термін, задля забезпечення виконання підприємствами договірних умов перед іноземними інвесторами та партнерами.
Варто відзначити, що Асоціація регулярно подає на розгляд НБУ актуальні та обґрунтовані пропозиції щодо перегляду тимчасових обмежень, значна частина з яких вже врахована регулятором та відображена у змінах до Постанови №18, затверджених протягом березня-жовтня. Зокрема, першочергово варто зняти обмеження на переказ валютних коштів за кордон для українських підприємств, які працюють з використанням закордонної сировини, із залученням коштів іноземних інвесторів, експортують українські товари в інші країни. Крім того, ліміти на безготівкові операції по гривневих карткових рахунках безпосередньо стосуються бізнесу, оскільки в останні роки все більшої популярності набував такий банківський продукт як корпоративна платіжна картка. Відповідно, на думку експертів Асоціації, будь-які ліміти на безготівкові розрахунки можуть спричинити значний перехід бізнесу на роботу з готівкою, та як наслідок – збільшення долі тіньової економіки.
На сьогоднішній день важко передбачити конкретні тенденції перспектив банківського сектору, однак певний оптимізм серед учасників ринку все ж таки спостерігається. Незважаючи на те, що в умовах війни у банків дедалі погіршується співвідношення витрат і доходів, зростає частка NPL (непрацюючі кредити), триває масова міграція людей за кордон, є залежність від рефінансування, відтак вони втрачають частину персоналу через міграцію або у зв’язку з мобілізацією, банки доволі успішно реагують на ці виклики. Їм вдається зберігати операційний дохід в основному завдяки оптимізації витрат та готовності менеджменту адекватно реагувати на сучасні виклики. Лише дві фінустанови з початку повномасштабного вторгнення рф заявили про свою неплатоспроможність (Мегабанк та Банк Січ, обидва не є системно важливими банками для української економіки та мали певні зауваження НБУ до своєї роботи ще до війни). Політика держави наразі спрямована на розробку механізмів забезпечення привабливих умов для повернення українців, які вимушено виїхали з України, що матиме безпосередній вплив на стабільність економіки.
До того ж, триває процедура зміни керівника Національного банку України, що під час війни створює додаткові хвилювання у бізнес-спільноті. Сподіваємося на те, що під керівництвом нового очільника регулятор продовжить утримувати макроекономічну стабільність, та завдяки виваженій монетарній політиці, поступово повернеться на рейки валютної лібералізації. Сподіваємось також на продовження ефективного діалогу з бізнесом та збереження незалежності Нацбанку.