За умовами податкової амністії, якщо громадянин легалізує свої статки у період з 1 вересня 2021 р. до 1 вересня 2022 р., держава гарантує не карати його за ухилення від сплати податків. При цьому запропоновано наступні ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування:
- 5% — для валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, права грошової вимоги до резидентів України, об'єктів, розташованих і зареєстрованих в Україні;
- 9% — для валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, права грошової вимоги до нерезидентів України, об’єктів, зареєстрованих за кордоном (тимчасово у період з 1 вересня 2021 р. по 1 березня 2022 р. — 7 %);
- 2,5% — для номінальної вартості державних облігацій України зі строком обігу більш ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 р. до 31 серпня 2022 р. до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, або 11,5%, або 3% (відповідно) зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. Наразі немає впевненості, що цей механізм спрацює, і ось чому.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
По-перше, податкова амністія буде доступна не всім. Закон забороняє брати участь у ній тим громадянам, які в період з 1 січня 2005 р. перебували на державній службі. Цікаво, чому? Адже ставши декларантами, чиновники нарешті взяли б участь у боротьбі з корупцією на власному прикладі. Доєднатися до добровільного декларування не зможуть і ті, проти кого Україна запроваджувала санкції. Те саме стосується й осіб, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над якими встановлена опіка/піклування.
Натомість прямо під дію податкової амністії підпадають підприємці і самозайняті особи. Держава розраховує в першу чергу вивести «з тіні» саме їх, адже вони зазвичай грішать заниженням розміру податкових зобов’язань, ухиленням від сплати ЄСВ. Для українців, які працюють за кордоном неофіційно і не сплачують там податки, податкова амністія має стати сприятливою умовою для легалізації доходів.
По-друге, у період податкової амністії можна задекларувати рухоме та нерухоме майно, валютні цінності та інші активи. Що стосується готівкових коштів, то з їх декларуванням можуть виникнути складнощі. Якщо сума, яку громадянин хоче задекларувати (а для цього треба відкрити рахунок у банку), перевищує 400 тис. грн, вона підлягає фінансовому моніторингу банку. Довести легальність таких сум буде непросто. Крім того, виникає суперечка: з одного боку, умови податкової амністії не передбачають відкриття джерел коштів, але з іншого, про походження грошей запитає банк. Отже, питання фінансового моніторингу у контексті податкової амністії найбільш резонансне.
По-третє, податкова амністія поширюється тільки на платників податків, проте поки що незрозуміло, чи не буде роботодавець мати проблеми, якщо декларантом виступить його співробітник, котрий задекларує свою зарплату «в конверті» і вкаже джерелом доходу місце роботи.
До речі, якщо ви подали декларацію, це не означає, що ви автоматично звільняєтесь від перевірок податкової служби за інші періоди, до яких податкова амністія не має відношення. Водночас незрозуміло, як саме довести державі, що амністовані активи відповідають якомусь певному періоду.
По-четверте, немає повного розуміння процедури декларування негрошових активів. Якщо вони знаходяться в Україні, необхідності подавати документи, які підтверджують їхню вартість, немає — декларант може визначити її самостійно.
Але чи співпаде оцінка податкової служби з вашою? Та й взагалі, які критерії слід використовувати при оцінці вартості негрошових активів? Отже, чи стане ініціатива держави ефективною, чи спрацює вона у контексті виведення «з тіні» малих, середніх та великих бізнесів, побачимо протягом року.