Традиційними «передноворічними» законами про внесення змін до Податкового кодексу України було передбачено, що за наслідками постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків фіскальна служба зможе зупиняти їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
П. 57 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачається, що період з 1 квітня до 1 липня 2017 р. є перехідним, протягом якого процедура зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН супроводжується виявленням «ризикових» податкових накладних/розрахунків коригування та повідомленням платників податків (продавця і покупця), без фактичного зупинення реєстрації. Зрозуміло, з 1 липня механізм запрацює у повноцінному режимі. Після запровадження вищезазначеної процедури зареєстрована податкова накладна/розрахунок коригування буде для платника ПДВ достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребуватиме будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Обов’язок визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН покладено на Міністерство фінансів України. 2 квітня 2017 р. воно оприлюднило проект наказу, яким затвердило:
1) критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних;
2) перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
А вже 3 квітня Державна фіскальна служба України розмістила на своєму веб-сайті відповідний проект наказу Мінфіну із певними змінами.
Отже, до критеріїв оцінки ступеню ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН, за проектом віднесені:
- Невідповідність кількості/обсягів (або відсутність) придбаних товарів (отриманих послуг) при їх реалізації реалізованим товарам (послугам) (з урахуванням наявних показників таблиці платника податків) та переважання у податковому кредиті кодів УКТ ЗЕД товарів, зазначених у додатку 2 (більше 20%).
У додатку 2 міститься перелік із 75 кодів, куди включено найрізноманітніші товари – від свинини і нафти до автомобілів та засобів гігієни. При блокуванні податкової накладної за цим ризиком платник податку матиме право подати контролюючому органу таблицю (додаток 1), у якій вказує інформацію про коди згідно з КВЕД та коди згідно з УКТ ЗЕД або Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) і найменування товарів/послуг, що на постійній основі придбаваються (отримуються) та виробляються платником (додаток 3), для здійснення відповідного співставлення.
- Наявна у контролюючих органів інформація від платника/правоохоронних органів, що електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку, якими підписано податкову накладну, направлену на реєстрацію в ЄРПН, виготовлено з порушенням законодавства.
- Відсутність документів, які засвідчують право платника на провадження певного виду діяльності (дозвільні документи, ліцензії на здійснення відповідної діяльності, які відповідно до законодавства передбачені для виробництва або реалізації цих товарів/послуг) стосовно товарів/послуг, які зазначено у податковій накладній.
Також при реєстрації податкової накладної здійснюється перевірка відповідності кодів УКТ ЗЕД/ДКПП, вказаних у ній, кодам УКТ ЗЕД/ДКПП, за якими обов’язковою є наявність у платника дозвільних документів, ліцензій на здійснення відповідної діяльності (за реквізитами документів дозвільного характеру з урахуванням строків їх дії).
- Посадову особу платника податків-юридичної особи чи платника податків-фізичну особу визнано судом винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 205 або 209 Кримінального кодексу України, якщо судимість за цей злочин не було погашено або знято.
- Платником податків надано для реєстрації у ЄРПН за поточний місяць розрахунки коригування для неплатників податків із загальною сумою ПДВ (наростаючим підсумком) 50 тис. грн і більше.
Основоположним із наведених критеріїв вважається перший, адже саме невідповідність (відсутність) куплених товарів поставленим пізніше, за наявності інших факторів, є найбільш популярною «схемою» недобросовісних платників. При цьому важливість решти критеріїв не нівелюється – вони також вважаються доцільними та обґрунтованими.
Також проектом наведено три випадки, щодо яких контроль не проводиться, зокрема, коли:
а) сума ПДВ зареєстрованих платником податків у ЄРПН податкових накладних у поточному місяці з урахуванням поданої податкової накладної становить менше 50 тис. грн, а керівник такого платника є особою, що займає аналогічну посаду менш ніж у 4 платників податків;
б) загальна сума сплачених у 2016 р. на позабюджетні рахунки до фондів соціального та пенсійного страхування сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та до зведеного бюджету податків (далі – ЄСВ) платником, яким подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в ЄРПН, становить більше 5 млн грн (використовується з 01.07.2017 до 01.01.2018);
в) відношення суми сплаченого ЄСВ платником податків, яким подано податкову накладну, до обсягу постачання зареєстрованих платником у ЄРПН податкових накладних за останні 12 місяців становить більше 0,08, а сума ПДВ зареєстрованих платником у ЄРПН податкових накладних у поточному місяці з урахуванням поданої податкової накладної не перевищує найбільшу місячну суму ПДВ у податкових накладних, зареєстрованих платником у ЄРПН за останні 12 місяців, помножену на 1,3.
Безперечно, спільна ефективна робота механізму блокування фіктивних податкових накладних та автоматичного відшкодування ПДВ буде вважатися найбільшим прогресом законодавця на даному етапі становлення системи електронного адміністрування ПДВ.