 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Перша КІК-звітна кампанія завершилася, і настав час підбивати підсумки. Ми склали декілька сотень різних КІК-звітів, та тепер (ймовірно) можемо написати цілу енциклопедію з назвою «Все, що ви хотіли знати про КІК, але боялися запитати». Ми занурилися в цей світ так глибоко, що коли законодавство викидало нас на новий виток атракціону «Жахів бюрократії», ми були готові до нових несподіваних викликів і сюрпризів від чиновників-непрофесіоналів.
Отже, такого скупчення помилок і непрофесіоналізму держави я ще не бачила. Щоб усе одразу і в одну купку. Коли загальний пазл (повністю нелогічний та непрофесійний) складається з окремих шматочків. Та кожен цей шматочок також є «неперевершено-непрофесійним». Створимо візуальний ряд та покажемо всю цю нелогічність на картинках. Говорять, що саме картинка дає найбільший ефект для розуміння.
Розглянемо помилки держави, що були у цьому «проєкті» КІК.
Помилка перша — ВРУ. Основна проблема — це якість закону, яка нестерпно низька. Я багато про це писала, але зараз дам нову яскраву ілюстрацію. Просто, щоб було зрозуміло: «в статті 4 ПКУ, серед принципів податкового законодавства, принципу логіки — немає». (Хто не вірить — завертайтесь до першоджерела). Отже, наша перша картинка має назву:
Картинка перша — «найабсурдніший штраф».
У пункті 120.7 ПКУ передбачений штраф за:
«Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами "г" - "з" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, щодо наявних контрольованих іноземних компаній».
Розглянемо один з цих підпунктів — «з»:
з) кількість працівників контрольованої іноземної компанії станом на кінець звітного (податкового) року;
Пам’ятаємо, що у юридичній нормі є диспозиція та санкція. Диспозиція цієї норми: «невідображення у звіті про КІК кількості працівників КІК».
Яка санкція? Дамо повну цитату:
«тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми»
Отже, санкцією буде штраф, який дорівнює 3% суми доходу КІК (або 25% прибутку КІК), не відображених у звіті про КІК. Стоп, але за умовами задачки — контролер не показав лише кількість працівників…Ми маємо розрахувати «невідображену суму працівників»? Що за звір — «сума працівників»? Якщо вона співвідноситься з «доходом КІК»?
Може законодавець планував «відкусити» 3% від кожного працівника КІК? Або продати кожного 33-го — у рабство? Не поспішайте говорити, що це — абсурд. Тому що альтернативою цьому «відкусити 3%» — буде більш неприємний варіант:. А саме: законодавець не думав взагалі. Так який варіант краще? Звісно — перший. Тому що — що може бути гіршим того, що законодавець не думає взагалі?
І в нас залишається одне питання: чому ця норма є в законі, якщо її (навіть теоретично) виконати неможливо?
Помилка друга — Мінфін. Ця проблема — низька якість підзаконних актів. А саме: наказ Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
Форма КІК-звіту, розроблена Мінфіном, настільки заплутана і нелогічна, що здається, ніби її створювали в лабіринті з зав'язаними очима. І це не просто лабіринт, а лабіринт, де кожен поворот веде до нової головоломки. Особливу пікантність ситуації придає той факт, що КІК-звіт не стикується з іншими нормативними актами того ж Мінфіну (наприклад, з формою декларації про майновий стан і доходи).
Безумовно, деякі «проколи» форми КІК-звіту можна списати на неякісність закону (ст. 39-2 ПКУ). Ті ж рядки 31-33 (нібито ТЦУшний перелік операцій з низкоподатковими контрагентами, пов’язаними особами і «ризиковими» ОПФ). Для чого такий перелік взагалі, якщо в ньому не враховується цифровий ТЦУ-критерій (10 млн грн) та в самому «переліку» немає жодної суми / цифри. А про визначення терміну «перелік операцій» — багато експертів мозок зламали… Утім, Мінфін мав включити ці рядки у форму КІК-звіту. Тому що цього вимагав Закон (неякісний закон)…
А ось що зробив сам Мінфін? Чи була його робота якіснішою, ніж у законодавців? На жаль, ні. Дивимося другу картинку…
Картинка 2 — «анонімний» рядок.
Розглянемо рядок Звіту № 29 «Суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб (грн)». У цьому рядку відображаються «наскрізні дивіденди», що отримані від українських дочок. Згідно з ПКУ вони мають «пільгове оподаткування» (це також не зовсім вірно, але зараз на цьому зупинятися не будемо).
Но нас буде цікавити інший рядок розташований нижче («Перелік підконтрольних юридичних осіб»). Він не пронумерований взагалі. Тобто він може відноситися до 29 рядку, а може й ні. Якщо відноситься — то туди вписуються дані ланцюга підконтрольних українських юридичних осіб . Якщо цей рядок «самостійний» (та ніяк не пов'язаний з 29-м) — треба прописувати всю структуру холдингу. Це зовсім різні речі! До того ж, якщо контролер прийме одне з можливих трактувань (так чи ні), а податківець — протилежне, то у контролера може виникнути «раптовий штраф». Лише з приводу «анонімності» рядку. Втім, не будемо підказувати податківцям додаткові «штрафні» варіанти — у них самих дуже буйна фантазія (у всьому, що стосується накладення штрафів).
Помилка третя — податкова. Ця проблема — низька якість роз’яснювальної роботи податківців.
Так, вони змінювали свою думку про те, що таке «належним чином завірена» звітність, як рукавички. Спочатку говорили одне, потім інше... і в підсумку все одно нічого не зрозуміло. Це ніби гра в «гарячу картоплю», де ніхто не хоче взяти на себе відповідальність. Але у цьому випадку все ж винуватий законодавець — саме він включив цю розпливчасту норму в закон. Утім, податківці також (вже повністю самостійно) відзначилися .
Картинка третя — «битва з вітряками»
Пам’ятаєте, як Дон Кіхот бився з вітряками?
« – Доля керує нами якнайкраще. Подивися, друже Санчо Панса: он там видніються тридцять, якщо не більше, жахливих велетнів, — я маю намір вступити з ними в бій і перебити їх усіх до єдиного, а трофеї, які нам дістануться, стануть основою нашого добробуту. Це війна справедлива: стерти погане насіння з лиця землі — значить вірою та правдою послужити богові» (с)
Приблизно так воювала з вітряками і наша податкова. Коротка історія така. Довгий час податкова надавала індивідуальні податкові консультації (наприклад, ІПК №1060/ІПК/99-00-21-02-03-06 від 28.04.2023) про те, що якщо КІК «пільгується» то й заповнювати рядки 31-33 звіту не потрібно. Це логічно: якщо є пільга — не розраховується «скоригований» прибуток, не розраховуються ТЦУ-коригування, та немає жодної логіки у заповненні нібито ТЦУшних рядків 31–33. Але це було до того, як Дон Кіхот-податкова побачила страшенних велетнів у вітряках (ой, у незаповнених рядках ).
Але 15.04.24 податкова прокинулась, побачила велетнів, і вступила у благородний бій. Та інформаційним листом від 15.04 повідомила контролерів КІК, що заповнювати ці рядки все ж треба.
Чому цей лист ввів всю КІК-спільноту у ступор? А тому, що на цей момент більшість КІК-звітів вже було подано. І ця «зміна думки» податківців призвела до того, що ці всі звіти — виявились «невірно складеними». Іодночас якимось чарівним способом всі ці звіти раптом «підпали під штраф» (той самий абсурдний штраф по пункту 120.7 ПКУ, про що я писала вище). (До речі, кажуть що нещодавно прийнятий законопроєкт 10168-2 скасував ці штрафи до кінця воєнного стану + пів року. Ну, хоч щось…).
Питання — з якого дива податкова вступила в благородний бій з вітряками? Чому бій почався за 2 тижня до дедлайну? Яке саме своє велике призначення побачили податківці у благородному бою за заповнення всіма рядків 31–33 (які взагалі нікому не потрібні, а тим більш КІК-пільговікам)?
Помилка четверта — податково-айтішна. Ця проблема — низька якість роботи податківців-айтівців.
Деякі «жахі» податківців-айтівців, традиційно, можна пояснити низкою якістю КІК-закону та підзаконних актів. Наприклад, як це було у такому екзотичному випадку, коли «інструкція по заповненню декларації з ПДФО» — не співпадала з формою звіту, що було в Кабінеті платника податків…
Але айтівці теж не захотіли відставати від Ради з Мінфіном, підтримали колектив, та зробили «чисто свої ляпи»… Я не знаю, що там відбувалося, коли податкові айтівці «підкручували гайки» у своїх програмках та кодах — але КІК-звіти масово не приймалися… В деякі дні КІК-консультанти сиділи до пізньої ночі, намагаючись вручну «впихнути звіт» та отримати таку бажану «квитанцію №2»..
Картинка четверта: «Як впихнути невпихуєме» (С)
24 квітня, одразу у десяти клієнтів «Звіт не прийнято». Діалоги того дня:
— не приймає!
— спробуйте «зжати» фінзвітність до 2 МБ, у них система не приймає великий обсяг. Якщо не допоможе — дробіть її на 10–15–20 частин, надсилайте окремими файлами. Якщо не допоможе — частину файлів надсилайте звичайним листуванням.
— не приймає!
— спочатку збережіть звіт про КІК, підпишіть, а тільки потім — надсилайте!
— не приймає!!
— перевірте назву файлу фінзвітності. Виправить. Система не приймає якщо є якісь службові цифри. Тільки літери та цифри.
— не приймає!
— не треба копіювати звіти у разі отримання помилки — заповніть все спочатку «з чистого аркушу».
— не приймає!!
— спробуйте зателефонувати на гарячу лінію ДПСУ – вони підкажуть вашу помилку.
— не приймає!!
— спробуйте подати після 24-00. Буде менше навантаження на систему, може, прийме.
— не приймає!
— проспівайте мантру Ганеші 108 разів. Ганеша усуває усі перешкоди…
Помилка п’ята — Депутатсько-політична. Скасування штрафів, коли вже всі здали звіт…
9 травня знов відзначилася Рада…. (нагадаємо — тоді вже всі контролери подали КІК-звіти). Декілька депутатів у ФБ розмістили новину: КІК-штрафи скасовують… Тобто після усіх цих знущань над платниками податків —«подарували цукерку». Ну, як цукерку… Там теж текст — не сяє логікою. Теж є можливість множинного тлумачення. Але все ж…Безумні штрафи по КІК (зокрема, той самий пункт 120.7 ПКУ) — не будуть застосовувати в період дії воєнного стану + пів року. Заднім числом — з 01.01.2022р…Дякуємо, дуже дякуємо…
Питання до депутатів — одне (майже): Чому ці штрафи не було скасовано раніше? Всім було зрозуміло, що вони абсурдні, неадекватні та безглузді. Для чого було підвергати жорстокому стресу усю КІК-спільноту? Чи знають наші чиновники, що саме за результатами цієї КІК-компанії деяка частина контролерів КІК вирішила просто змінити податкове резидентство (з українського на резидентство інших країн)?
Передостаннє… Картинка шоста — ДПСУ оприлюднила деякі цифри щодо компанії по поданню КІК-звітності.
Схоже, більша частина КІКів — не відзвітувала… Немає довіри до держави? Ну, після таких масових помилок держави на кожному кроці (що описані у статті) — це не дивує.
Також ДПСУ назвала цифру «отриманих в результаті КІК-звітування» податків… 1 776 млн грн... Що це за цифра? Ні, це не додаткові надходження до бюджету. Це — податки з розподіленого прибутку КІК, що сплачені (або мають бути сплачені) за 2 роки. За ставкою 9% + 1,5%. Точно таку ж суму податків «контролери КІК» сплатили б і без КІК-законодавства. Зі звичайних іноземних дивідендів.
Тобто вся різниця — в якому рядку Декларації з ПДФО буде відображена вищевказана сума податку. Так чи варто було городити город?
Картинка сьома. Де Вихід з лабіринту?
Відповідь проста: там, де вхід…