Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку, посилаючись на повідомлення першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова. За його словами, проект реалізується Мінекономрозвитку разом з Державною регуляторною службою, яка, згідно із законом, має відповідати за цей портал. «Я сподіваюся вже цього року запустити сам портал в експлуатацію», – наголосив заступник міністра.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Що зміниться для бізнесу?
- Контролюючі органи перевірятимуть бізнес не один за одним, а одночасно – комплексно.
- З’являться критерії, за якими визначатиметься ступінь ризику від провадження того чи іншого бізнесу і, відповідно, фіксована частота перевірок цього бізнесу.
- Кількість контактів контролюючих органів та бізнесу зменшиться на 15–30%.
- З’явиться інтегрована автоматизована система, де до 17 жовтня кожного року публікуватиметься проект плану комплексних перевірок бізнесу.
- Підприємство може ініціювати участь Мінекономрозвитку та Державної регуляторної служби України у перевірці, щоб захиститись від контролюючих органів.
- Подаючи документи до органу ліцензування в електронному вигляді, більше не потрібно дублювати їх у паперовій формі.
- Мінрегіон відкриє доступ до інформації про містобудівну документацію 29,5 тис населених пунктів (через окремий веб-сервіс на своєму сайті).
«Останнім часом в Україні спостерігається тенденція до полегшення умов ведення бізнесу. Це цілком обґрунтовано, оскільки з урахуванням економічної та політичної кризи в Україні бізнес потребує кардинальних заходів, які зроблять його більш захищеним, безпечним та взагалі доцільним.
При впровадженні зазначених ресурсів слід керуватися тим, що в результаті має реально покращитися бізнес-клімат, а не створена ілюзія його покращення. Тож першочерговим завданням реалізації такого проекту є зовсім не те, щоб будь-яка особа могла побачити інформацію щодо проведення перевірок – важливо, що саме побачить така особа. Розміщена інформація має бути достовірною, вказувати на об’єктивність та неупередженість дій контролюючих органів, їх послідовність та злагодженість. Адже якщо суспільство буде бачити, що дії контролюючих органів спрямовані на проведення перевірок лише певних суб’єктів господарювання, така інформація потягне негативні наслідки, такі як обговорення у ЗМІ, масові акції протесту, загальна озлобленість народу.
Має дотримуватись дієвий механізм проведення самих перевірок, у т.ч. одночасно кількома контролюючими органами, обов’язково на законних, а не формальних підставах. До того ж, вважаю, що за результатами огляду інформації щодо проведення перевірок суспільство намагатиметься побачити їх результати, а тому контролюючі органи мають бути готові, що доведеться працювати не на кількість, а на якість.
Раціональною, зокрема, є ідея впровадження інтегрованої автоматизованої системи, де до 17 жовтня кожного року буде публікуватися проект плану комплексних перевірок бізнесу. Разом з тим, зрозуміло, що позапланові перевірки нікуди не дінуться, тож суб’єкти господарювання будуть, як і раніше, постійно знаходитись у стані очікування.
Цікавою є й ідея ініціювання суб’єктами бізнесу участі Мінекономрозвитку та Державної регуляторної служби у перевірках з метою захисту від незаконних дій контролюючих органів. Разом з тим, має бути впроваджений механізм залучення вказаних органів до участі у перевірках, певні строки, а посадові особи мають не тільки бути компетентними у процедурних моментах проведення перевірок, а й розуміти тонкощі законодавства, яке перевіряється, позаяк перевірка може бути організована належним чином, з дотриманням усіх вимог законодавства, а її результати можуть бути необ’єктивними та такими, що не відповідають дійсним обставинам та документам.
Тобто можна сказати, що ідея створення онлайн-порталу перевірок бізнесу контролюючими органами є цікавою та доцільною. Однак продуктивність та обґрунтованість таких інтернет-ресурсів напряму залежать від реалізації такої ідеї.