Вважаю, що це рішення ВРУ є політичним і демонстраційним. Парламентарії ухвалили його нашвидкуруч, навіть не узгодивши його із попередніми нормативно-правовими напрацюваннями, як внутрішніми, так і міжнародними.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Наприклад, офіційне визнання Верховною Радою Російської Федерації країною-агресором може створити передумови для формування нової української зовнішньої політики, зокрема у сфері напрацювання нової міжнародної договірної бази.
Річ у тім, що між Україною та РФ не денонсовано Договір про дружбу, партнерство і співробітництво, підписаний 31 травня 1997 року. Визнавати країну, з якою в тебе укладений договір про стратегічне партнерство, є правовим парадоксом.
Однак це може послугувати початком в напрацюванні державної стратегії і тактики дій відносно проросійських сепаратистів та їхніх кураторів.
Нагадаємо, що Верховна Рада України визнала Росію державою-агресором.
За відповідну заяву до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, парламентської асамблеї НАТО, парламентської асамблеї ГУАМ, національних парламентівпроголосували 271 депутат.