Поняття податкової амністії можна визначити як специфічний вид звільнення від відповідальності за порушення податкового законодавства, що здійснюється державою з метою легалізації прихованих доходів платників податків та повернення частини несплачених податків до бюджету.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Також поняття податкової амністії можна визначити як преференцію, що надається платнику податку і полягає в можливості сплатити податки за зниженою ставкою. Податкова амністія може передбачати диференційовані ставки податків залежно від виду (форми) активів та інших умов.
Податкова амністія покликана вирішити низку питань:
— сприяти підвищенню податкової культури громадян;
— сприяти детінізації економіки;
— залучити додаткові ресурси для активізації економічного розвитку;
— створити передумови для подальшої імплементації в національне законодавство Плану протидії розмиванню бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS);
— підготуватися до приєднання України до автоматичного обміну фінансовою та податковою інформацією (CRS);
— створити передумови для звітування щодо контрольованих іноземних компаній (КІК);
— дати можливість громадянам за «пільговими» умовами самостійно виправити допущені в минулому порушення тощо.
Податкова амністія разом із нульовою декларацією регулюються Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» №1539-IX від 15 червня 2021 року, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» №2516-IX від 15 серпня 2022 року та Податковим кодексом України, а саме підрозд. 9–4 розд. XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України.
Закон про податкову амністію та Податковий кодекс України не використовують термін «нульова декларація», а замість нього вживається термін «одноразове (спеціальне) добровільне декларування».
Відповідно до п. 1 підрозд. 9–4 розд. XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування — це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки та розмірах, встановлених цим Кодексом, та виконання інших умов, визначених цим підрозділом.
Також треба зазначити, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування доходів є правом, а не обов’язком громадянина. Задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані, особа може виключно за власним бажанням.
Хто може скористатися податковою амністією і подати нульову декларацію?
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи — резиденти, зокрема самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків (далі — декларант).
Декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами та водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (зокрема, батьків) та/або держави, чи є особами, дієздатність яких обмежена, і над такими особами встановлена опіка/піклування.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 1 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Декларантами не можуть бути особи, щодо яких із боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».
Згідно з п. 4 підрозд. 9–4 розд. XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (зокрема, на праві спільної часткової або спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі — декларація), зокрема нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Відповідно до підрозд. 9–4 розд. XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
— не прийняті в експлуатацію або правовласності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
— не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
Водночас п. 10 підрозд. 9–4 розд. XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки та збори відповідно до податкового законодвства, зокрема:
— нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:
а) об’єкти житлової нерухомості:
квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв. м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності в такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості — нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м;
в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України.
Потрібно зазначити, що в межах податкової амністії ставки оподаткування збору доходів становлять:
— 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
— 5% — ставка збору для валютних цінностей, банківських металів, рухомого та нерухомого майна, розміщених на території України;
— 9% — ставка збору для валютних цінностей, нерухомого майна (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), розміщених за межами України.
Для зручності декларантів декларація подається до податкової служби виключно в електронному вигляді через електронний кабінет платника податків. У добровільній декларації не потрібно вказувати інформацію про джерела одержання/набуття об’єктів декларування.
Після отримання від платника одноразової декларації у приватній частині електронного кабінету платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду. Під час сканування QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.
Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання декларації.
Декларант може обрати сплату трьома рівними частинами. У такому випадку, в разі подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації після 31 серпня 2022 року, сплата здійснюється: першого платежу — протягом 30 календарних днів із дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу — до 1 травня 2024 року; третього платежу — до 1 травня 2025 року.
Водночас 1 березня 2023 року вже завершився термін дії податкової амністії для громадян, який раніше був продовжений на пів року через війну в Україні.
Враховуючи, що в країні йде війна, народні депутати зареєстрували законопроєкт №9023 від 16 лютого 2023 року, яким пропонують внести такі зміни до підрозд. 94 розд. XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України («Відомості Верховної Ради України», 2011 р., №№ 13 — 17, ст. 112):
1. Абз. 2 п. 1 викласти у такій редакції: «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, (далі — період одноразового (спеціального) добровільного декларування) та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларуванняв порядку, строки і розмірах, встановлених цим Кодексом, та виконання інших умов, визначених цим підрозділом».
2. П. 3 доповнити абз. 5 такого змісту: «Декларантами не можуть бути громадяни держави, що здійснюють збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України».
Наразі цей законопроєкт перебуває на розгляді в комітеті Верховної Ради України.
Тому на цьому етапі незрозуміло, чи буде він прийнятий та як на сьогодні проводиться одноразове (спеціальне) добровільне декларування в країні.
Водночас відповідно до абз. 5, п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України передбачено, що особи, які мають право відповідно до цього підрозділу скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених п. 10 цього підрозділу.
Окрім того, в результаті збройної агресії російської федерації проти України платникам податків було не до цього, а події всього 2022 року не сприяли розкриттю платниками своїх активів і заощаджень.
Загалом одноразове декларування в майбутньому повинно вивести взаємовідносини держави та суспільства на новий рівень прозорості, що є необхідним для переходу податкового законодавства та адміністрування податків на європейський рівень та виконання Україною взятих не себе зобов’язань щодо зближення з Європою та міжнародною спільнотою.