Хороший юрист – як хороше колекційне вино: з роками стає лише кращим і дорожчим. Причому дорожчим не обов’язково у сенсі оплати, хоча й це важливо, а більше у професійному плані і плані досвіду. Як відомо, жодний диплом не може дати того, що дає особистий досвід. Проте напрацьовується цей досвід вже не роками, а годинами, оскільки світ, у якому ми живемо, дуже швидко змінюється. Це вимагає від правників гнучкості й швидкості реакції, адже те, що було актуальним ще учора, сьогодні вже вважається застарілою інформацією.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як же працювати юристу в умовах такої нестабільності, щоб не витрачати увесь свій робочий і особистий час на вивчення кодексів, судової практики та відвідування всіляких тренінгів? Чи є перспективи розвитку у галузі саме господарського права і які?
Перспективи є, і їх багато, але як ними скористатися, залежить від особистості юриста, його бажання вчитися, швидко реагувати на зміни і отримувати знання з інших галузей. Бо ж кожен розуміє, що на сьогоднішній день юристу-господарнику потрібні знання не лише з права як такого, а й з бухгалтерського обліку, податкового, фінансового і митного права, захисту інтелектуальної власності, міжнародного права тощо. Крім того, бажано добре володіти англійською мовою – не тільки заради спілкування і обміну досвідом з іноземними колегами, а й для вивчення зарубіжної практики, перекладу судових рішень, у т.ч. того ж Європейського суду з прав людини.
Важливою тенденцією останніх років є обмежена кількість спеціалістів з питань вузької спеціалізації, що є для нас новими. Це пов’язано з тим, що ми все більше наближаємося до європейських стандартів, а іноземні компанії займають все більшу долю українського ринку і, відповідно, вносять свої корективи і ставлять нові завдання. До таких вузькоспеціалізованих напрямків сміливо можна віднести питання ТЦУ (трансфертного ціноутворення), МСФЗ (міжнародні стандарти фінансової звітності), захист інтелектуальної власності (особливо торгових марок відомих компаній), міжнародного податкового права (враховуючи велику кількість компаній з іноземним капіталом, які підпадають під спеціальні умови оподаткування) тощо.
Спеціалістів з цих напрямків зараз часто наймають за кордоном чи в Україні за дуже великі гроші. Готувати їх досить складно: літератури обмаль або взагалі немає, а фірми чи юристи-монополісти досвідом ділитися не бажають. До того ж, не кожна фірма має фінансові можливості послати на навчання свого співробітника. Тим більш, що є ризик, що він невдовзі піде з компанії, і їй знову доведеться починати все з початку: або наймати за дуже великі гроші юридичну компанію чи юриста вузького профілю, або посилати на навчання ще одного працівника.
У таких умовах вибір є і у компаній, і у юристів. Правники можуть обрати шлях вузької спеціалізації і набувати досвіду шляхом відвідування спеціальних тренінгів, вивчення іноземних першоджерел і судової практики, участі у вирішенні цих питань безпосередньо в компанії, де працюють, якщо такі питання закриваються за допомогою запрошених юридичних фірм чи аудиторів. До того ж, такі питання часто розглядаються на круглих столах у Асоціації правників України, Національній асоціації адвокатів України, Асоціації податкових радників, Європейській бізнес асоціації, членами яких ви можете стати за певних умов. Крапля до краплі – і розрізнена інформація збереться у масивне джерело особистого досвіду. Тим більш, що зараз вчиться уся країна.
А що стосується компаній, особливо великих, у яких працюють більше 200 чоловік, то на сьогодні досить поширена практика, коли вони посилають своїх спеціалістів на навчання, укладаючи з ними угоди про необхідність відпрацювати після отримання освіти не менше 2–3 років або ж повернути гроші за навчання. Це мотивує юристів професійно зростати і залишатися у компанії. Тим більш, що не кожний з них зможе і захоче піти у самостійне плавання – більшість усе ж прагнуть стабільності й поступового росту на одному підприємстві.
Не варто забувати й про те, що працюючи над складними новими питаннями, з яких мало практики, не лише можна, а й слід залучати до співпраці колег і спеціалістів з інших галузей. Наприклад, у питаннях трансфертного ціноутворення чи податку на репатріацію бажано залучати як юристів, так і бухгалтера, фінансового директора, аудитора. Чим більш думок, тим краще, адже прийняття остаточного рішення у будь-якому випадку залишиться за вами.
Головне – не обмежувати коло своїх знань та поглядів, не зупинятися на тому, що вже є, і розуміти, що у наш складний час потрібно постійно вчитися, набувати нового досвіду (і не тільки вітчизняного), розширювати коло знайомих фахівців і діяти на упередження. Шлях до Європи не тільки дає нові можливості, а й вимагає від юриста нових стандартів роботи і підходів у вирішенні питань.
Сильна держава ґрунтується на відповідальних людях і досвідчених спеціалістах.