Поряд із суто корпоративною специфікою новий Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вводить також низку новел у сфері трудового права, що дозволять по-новому структурувати відносини з посадовими особами товариства.
- Передбачено обмеження щодо конкурування з діяльністю товариства
Член виконавчого органу без згоди наглядової ради (за наявності) чи загальних зборів учасників не може здійснювати діяльність як ФОП у сфері діяльності товариства; бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства; бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Щоправда, законом не передбачено, що ці обмеження можуть діяти деякий час після припинення повноважень посадових осіб (що було б дуже доречно). З огляду на зазначене, очевидно, продовжиться практика договірного регулювання цього питання між роботодавцем та працівником (наприклад, передбачення у трудових договорах (контрактах) положень про фінансове заохочення роботодавцем працівника, який після звільнення утримується від діяльності, що конкурує з діяльністю роботодавця).
- Введено поняття конфлікту інтересів та відповідні вимоги до посадових осіб
Під конфліктом інтересів розуміється конфлікт між обов'язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства загалом та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб. Зокрема, до конфлікту інтересів закон відносить отримання посадовою особою або її афілійованими особами від третіх осіб виплат, винагород чи інших благ за дії (бездіяльність), пов'язані з виконанням посадовою особою її повноважень.
Оскільки закон не деталізує ситуації, які можуть підпадати під поняття конфлікту інтересів, роботодавцям, які прагнуть ефективно імплементувати вимоги щодо конфлікту інтересів і притягти посадових осіб до відповідальності за їх недотримання, залишається додатково регулювати ці питання внутрішніми документами.
Що стосується вимог до посадових осіб у зв’язку з конфліктом інтересів, до них Закон відносить обов’язок посадової особи при обранні на посаду надати товариству перелік своїх афілійованих осіб та щоразу інформувати товариство про зміни в такому переліку, а також обов’язок посадової особи письмово повідомити про виникнення конфлікту інтересів виконавчий орган і наглядову раду (за наявності) та обов’язок виконавчого органу сповістити про це всіх учасників товариства.
Зазначені вимоги, окрім членів виконавчого органу та наглядової ради, поширюються також на інших працівників – тих, чиї посади статутом товариства віднесено до посадових осіб товариства.
- Введено заборону на розголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації
Така заборона, окрім членів виконавчого органу та наглядової ради, поширюється також на інших працівників – тих, чиї посади статутом товариства віднесено до посадових осіб товариства.
Важливо, що така заборона діє навіть після припинення трудових відносин – протягом одного року з дати звільнення або протягом іншого строку, якщо такий встановлено договором між товариством і працівником.
- Введено додаткові підстави для припинення трудових відносин з посадовими особами
Згідно із законом, порушення посадовою особою вимог щодо обмеження конкурування, щодо конфлікту інтересів та щодо нерозголошення комерційної таємниці й конфіденційної інформації є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.
Щоправда, згадуючи про договір між товариством і посадовою особою, закон жодного разу не уточнив характер такого договору: трудовий чи цивільно-правовий. Отже, знову постає одвічне питання про те, чи може посадова особа (зокрема, керівник товариства) залучатися не на підставі трудового, а на підставі цивільно-правового договору. На жаль, Закон про ТОВ не дає відповіді на це питання. Водночас, оскільки до цього часу продовжує діяти КЗпП, що не передбачає можливості залучати керівника до роботи на інших умовах, ніж трудові, а також з огляду на серйозні штрафні санкції за залучення працівників без укладення трудового договору, говорити про те, що трудовий договір з керівником може бути замінено на цивільно-правовий, на мою думку, ще зарано. Очевидно, своє слово має ще сказати судова практика.