ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 11.11.1996 у справі «Кантоні проти Франції» (Cantoni v. France), від 11.04.2013 у справі «Вєренцов проти України». Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Тож зараз маємо нову судову практику у спорах щодо кредитних зобов’язань в іноземній валюті. Впорядковуючи та приводячи до правильного застосування норм права судами в цій категорії справ, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду відступила від висновків ВС, викладених раніше у постановах від 14.04.2021 у справі №910/16926/19, від 11.05.2021 у справі №927/844/20 та від 2.06.2022 у справі №926/2987-б/20 в тому, що грошові вимоги забезпеченого кредитора в частині пені визнаються судом як такі, що стягнуті на підставі рішення суду, яке набрало законної сили та є обов’язковим до виконання відповідно до ст.1291 Конституції. Визначено імперативну умову щодо неможливості включення штрафних санкцій та пені до грошових вимог забезпеченого кредитора, яка не містить будь-якого конфлікту та правового зв`язку, зокрема з конституційними приписами щодо обов`язковості виконання судового рішення і не підлягає обмежувальному тлумаченню. Також КГС зазначив, що ухвалення рішення про стягнення боргу за кредитним договором не припиняє грошового зобов’язання та не звільняє боржника від наслідків його порушення. Проте в разі порушення зобов’язання, предметом якого є кошти, виражені в гривнях із визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення першої відновлюються еквівалентом другої. Але якщо кредитор визначив заборгованість за валютним кредитом у пред’явленому ним позові у гривні, що була задоволена судом та стягнута з боржника в цій валюті, він має право за ч.2 ст.625 ЦК на нарахування 3% річних та індексу інфляції на таку заборгованість за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання. На це вказав Касаційний господарський суд у постанові від 08.12.2022 року, частково скасувавши рішення судів попередніх інстанцій у справі № 921/542/20. Під час судового розгляду, місцевий господарський суд у межах справи про неплатоспроможність фізичної особи визнав грошові вимоги кредитора, що забезпечені переданою в іпотеку квартирою, але відхилив вимоги в частині пені, 3% річних та інфляційних втрат. З цим погодився й апеляційний суд. Судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС підтвердила правомірність відхилення вимог кредитора в частині пені, але вказала на помилковість висновків щодо відсутності підстав для визнання грошових вимог у частині 3% річних та інфляційних втрат. Так, КГС зауважив, що підтверджені судовим рішенням грошові вимоги забезпеченого кредитора стосовно пені за зобов’язаннями боржника — фізичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням положень п.5 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, які виникли з кредиту в іноземній валюті, не можуть бути визнані судом і підлягають відхиленню. Адже реченням другим абз.6 цього пункту не містить будь-якого конфлікту та правового зв'язку, зокрема, з конституційними приписами щодо обов'язковості виконання судового рішення і не підлягає обмежувальному тлумаченню. Неможливість включення штрафних санкцій та пені до грошових вимог забезпеченого кредитора, які виникли з кредиту в іноземній валюті є імперативною умовою, що визначена КУзПБ.
06 лютого 2023, 16:31