Працюючи юристом інхаус, ти завжди свідомо чи підсвідомо ранжуєш перевірки органів державного нагляду та контролю за ступенем небезпеки. Так чи інакше всіх перевіряючих умовно можна поділити на декілька типів. Одні роблять висновки на підставі оціночних суджень та мають ломаку у вигляді позамежних штрафів, другі мають на меті лише мобілізацію коштів до бюджету, але стягнути неузгоджені донарахування не мають права, а з третіми вибудований прозорий та чіткий алгоритм конструктивної співпраці. Всі ці чинники ти тримаєш у голові, аналізуєш і зважуєш, отримуючи повідомлення про проведення чергової перевірки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак події останніх тижнів демонструють, що вказана начебто ефективна система оцінки, яка спрацьовувала роками, може дати збій. Адже якою чіткою та відпрацьованою не була б система, вона не може врятувати від проблем, пов’язаних з дірами в законодавстві з питань ринкового нагляду. Коли очевидні законодавчі недоліки дозволяють представникам державних органів зловживати своїми повноваженнями й вільно тлумачити норми законодавства, застосовуючи багатомільйонні штрафи, ситуація виходить за межі будь-яких правових принципів.
До випадку із застосуванням Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області до Нової Пошти двох штрафів за результатами позапланових заходів з питань захисту прав споживачів, я ніколи б не подумала, що цей орган може поставити під сумнів подальшу можливість нормальної господарської діяльності Компанії. Адже в Новій Пошті ми постійно впроваджуємо нові продукти та сервіси, спрямовані на задоволення інтересів споживачів. Під час вирішення будь-яких питань з клієнтами ми завжди намагаємося знайти порозуміння та максимально задовольнити їхні вимоги. Незважаючи на величезну кількість осіб, залучених до господарської діяльності компанії, кількість незадоволених споживачів залишається мінімальною.
Звичайно, як і в будь-якій великій структурі, в Компанії час від часу виникають суперечливі ситуації, в результаті яких клієнти звертаються до суду чи Держпродспоживслужби. Однак це цілком нормальні робочі процеси, які вирішуються в законний спосіб і не передбачають позаштатних ситуацій. В якийсь момент за двома такими зверненнями представники ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області завітали з позаплановими перевірками до відділень Нової пошти у м. Харкові та м. Чугуєві. Підставою для перевірок була заява споживача К про пошкодження виробу з оголошеною вартістю 500 грн, а також заява споживача Ж щодо фінансових послуг на суму 895 грн, які були надані йому іншою юридичною особою – ТОВ «НоваПей».
Представники контролюючого органу відмовилися звертатися до офісу Нової Пошти, що знаходиться за юридичною адресою у м. Києві. При цьому працівники Нової Пошти під час перевірки не мали можливості ознайомитися ні зі скаргою клієнта К, ні зі скаргою клієнта Ж. Перевіряючий орган не надав ці скарги, а з’ясувати причину та суть звернення наша система дозволяє лише за наявності номера електронної накладної. З метою захисту персональних даних клієнтів відділення мають у своєму розпорядженні інформацію лише тримісячної давності, решта знаходиться в центральному офісі, тому керівник відділення не має жодної можливості подавати відомості про надану послугу понад цей термін. Окрім того, керівник відділення не є уповноваженою особою відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Таким чином, для працівників відділень це була перевірка наосліп без зрозумілих причин.
Після цього постановами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Нову Пошту було притягнуто до відповідальності «за створення перешкод посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у проведенні перевірки» у вигляді штрафу на загальну суму понад 326 млн грн. Зазначені суми штрафу були визначені (10% від обсягу реалізації продукції) за податковою декларацією з ПДВ за показниками діяльності компанії загалом, а не відділень, в яких була проведена перевірка.
Нова Пошта оскаржила постанови Головного управління до суду та в адміністративному порядку. Проте це не завадило представникам Держпродспоживслужби направити постанову щодо однієї зі справ до виконавчої служби для примусового виконання рішення, що суперечить Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів (постанова Кабміну від 17.08.2002 р. №1177).
Звичайно, що виконавче провадження щодо такої значної суми може не лише дестабілізувати роботу компанії, але й негативно позначитися на її працівниках і тисячах клієнтів, які користуються послугами Нової Пошти. Такі дії контролюючого органу повністю суперечать принципу пропорційності, який закріплений як у законодавстві Європейського Союзу, так і в національному законодавстві.
Зокрема, у Рішенні від 25.01.2012 р. №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним з елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, що заходи, передбачені у нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути з нею співмірними.
Водночас Закон «Про захист прав споживачів» дозволяє вчиняти подібні дії, а недосконалість понятійного апарату цього Закону та можливість фактичного стягнення штрафних санкцій навіть у разі їх оскарження до суду надає можливість представникам вказаного контролюючого органу зловживати своїми дискреційними повноваженнями та втручатися у діяльність суб’єктів господарювання.
Через відсутність чіткого та однозначного визначення правової категорії «створення перешкод службовим особам у проведенні перевірки» представники органу ринкового нагляду, перевіривши одну господарську одиницю, чомусь обчислювали штраф на власний розсуд, виходячи з обігу всього підприємства. Попри численні порушення вимог законодавства, допущені під час перевірки, незважаючи на оскарження Новою Поштою постанови про накладення штрафу, документ був переданий для списання коштів до виконавчої служби.
На мою думку, наразі необхідно негайно вирішувати питання про приведення Закону «Про захист прав споживачів» у відповідність до вимог «базового Закону у сфері державного нагляду» – Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також на законодавчому рівні виключити можливість фактичного стягнення штрафних санкцій, що оскаржуються в судовому чи адміністративному порядку. Можливо, варто взагалі обмежитися одним видом відповідальності – адміністративним, передбаченим ст. 188-2 КУпАП. Адже по суті відповідальність настає для підприємства двічі: у вигляді адміністративно-господарської санкції та адміністративної санкції для її посадової особи. Тільки це дозволить уникнути подальшого свавілля чиновників і кейсів а-ля Нова Пошта-2.