Досить цікавим і нестандартним прикладом вирішення будівельних проблем є справа Hanover 3201 Realty LLCv. Village Supermarkets, Inc., 2015 USApp., що розглядалася американськими судами та нещодавно завершилася рішенням апеляційної інстанції.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Суть справи полягає у тому, що компанія-землекористувач (Hanover 3201 RealtyLLC) домовилася з рітейлером (Wegmans) про будівництво на своїй ділянці торгового центру. При цьому землекористувач зобов'язався одержати всі необхідні для будівництва дозволи.
Коли землекористувач почав роботу над отриманням необхідних дозволів у різних інстанціях, він зіштовхнувся з відчутним опором. Згодом виявилося, що компанія Village Supermarkets, яка є конкурентом Wegmans і власником торгового центру приблизно у 3-х км від запланованого будівництва нового торгового центру, буквально завалила всі дозвільні інстанції своїми скаргами та запереченнями проти нового будівництва. У процесі було встановлено, що всі або більшість цих скарг не мали підстав. Тим не менш, процес узгодження істотно затягнувся, а деякі дозволи були все-таки зумовлені додатковими вимогами до майбутнього забудовника.
Отримавши свої дозволи та проаналізувавши ситуацію, землекористувач подав позов проти Village Supermarkets з метою відшкодування шкоди, заподіяної землекористувачу в результаті зловживання опонентом своїми правами. При цьому дії Village Supermarkets характеризувалися як недобросовісна конкуренція, спрямована на недопущення на ринок свого потенційного конкурента Wegmans. У результаті розгляду суд підтримав позицію позивача.
На думку юриста, ця справа демонструє кілька досить цікавих моментів. По-перше, привертає увагу сам факт захисту інтересів у сфері землекористування та будівництва через антимонопольний інструмент. По-друге, цей антимонопольний інструмент було застосовано не антимонопольним відомством, а судом. По-третє, суд справедливо й ефективно застосував складну(з позиції юридичної практики)концепцію зловживання правом.
В Україні кожен із зазначених пунктів можна вважати винятком з правил, а їх одночасне застосування в одній справі – зовсім складно уявити. При цьому конкурентна боротьба у нас не менша, що створює сприятливі умови для застосування усіх аналогічних юридичних інструментів, які є в Україні. Однак суд, як завжди, залишається слабкою ланкою.
Українська практика у сфері нерухомості вже частково знайома з антимонопольною проблематикою, наприклад, у контексті орендних відносин. Але такі приклади нечисленні та, як правило, випливають зі з'ясувань стосунків між приватними особами без участі дозвільної системи, як в описаній вище справі, або ж з її участю, підкріпленою корупційним чинником.
Поки значна частина української правозастосовчої практики пов'язана з боротьбою бізнесу один з одним або з недобросовісною системою, на заході бізнес повною мірою використовує сумлінну систему в рамках конкурентної боротьби. Тим часом, зі зменшенням впливу корупційних чинників, підходи, запропоновані американськими юристами, цілком можна брати на озброєння.