Україна – достатньо перспективна країна для інвестицій завдяки своїй території, яка є рівною кільком середнім європейським країнам, а також кількості населення. Однак іноземні інвестори не поспішають інвестувати свої гроші в українську економіку. Однією з основних причин такої ситуації є складність прогнозування перспектив виведення інвестицій та захисту прав кредиторів. Яким чином можна покращити стан захисту прав кредиторів?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Насамперед, необхідно забезпечити належну роботу державного апарату, функцією якого є захист прав кредитора. На жаль, сьогодні роботу ні судової системи, ні правоохоронних органів не можна назвати ефективною. Адже навряд чи можна назвати ефективним захист прав кредитора, якщо від моменту звернення до суду до моменту отримання рішення суду про стягнення заборгованості може пройти від кількох місяців (у кращому випадку) до кількох років. Завдяки цьому боржники, використовуючи недоліки законодавчої бази, мають чимало способів уникнення виконання своїх зобов’язань (до того ж цілком законно). Тривалий судовий розгляд сприяє можливості виведення з власності боржника ліквідних активів, завдяки яким можна було б захистити права кредитора та виконати рішення суду.
Враховуючи, що отримання судового рішення на користь кредитора – це лише третина шляху щодо його захисту, а відсоток виконання судових рішень – вкрай низький, вести мову про реальний захист прав кредиторів поки що складно.
Що стосується кримінально-правового захисту інтересів кредиторів, то тут ситуація є ще гіршою. Наразі слідчі перевантажені кількістю кримінальних проваджень, існує кадровий дефіцит, рівень підготовки та якість роботи слідчого апарату й прокуратури в більшості випадків вкрай незадовільний, що в результаті призводить до чималих строків досудового розслідування та його низької результативності. Стадія досудового розслідування в кримінальному провадженні, ініційованому з метою захисту прав кредитора, може тривати кілька років і завершитися закриттям кримінального провадження у зв’язку із завершенням строків давності. Якщо ж кримінальне провадження все-таки дійде до судового розгляду, достатньо часто воно розвалюється через неповноту та необ’єктивність досудового розслідування.
Щоправда, варто зазначити, що держава все ж таки намагається реформувати правоохоронні органи та судову систему. Майже сформовано склад нового Верховного Суду України, на який покладаються великі надії. Найближчим часом розпочнеться оновлення судів першої та апеляційної інстанцій. У 2017 р. запущено інститут приватних виконавців, від якого очікується більш ефективна робота, ніж від малоефективного механізму державної виконавчої служби. Здійснюються спроби реформування правоохоронних органів, в тому числі оновлення системи слідства та прокуратури.
Поки що ці кроки держави ще далекі від ідеалу та очікувань суспільства, проте вектор розвитку обрано правильно. Однак без зміни правил гри, тобто законодавчих норм, що регламентують захист прав кредиторів, реформування правоохоронної та судової системи позитивного не матиме результату.
Для забезпечення реального захисту прав кредиторів потрібно не лише змінити процесуальні норми, які регулюють правила ведення досудового розслідування, розгляду судових спорів та кримінальних справ у суді, а ще й усунути недоліки законодавства, використовуючи які боржники мають можливості ухилятися від виконання своїх зобов’язань.
Законодавцем на сьогодні запропонована реформа процесуального законодавства, яка пропонує цілком ефективні інструменти боротьби з процесуальними диверсіями й зловживанням. Загалом, вона може сприяти насправді ефективному та швидкому захисту прав кредиторів.
Однак в межах запропонованої реформи процесуального законодавства ініційовано низку змін до законодавства, що регулює досудове розслідування в кримінальних провадженнях (зокрема, в Кримінальному процесуальному кодексі України), які навряд чи сприятимуть захисту кредиторів.
Так, найбільш критичною є можливість закриття кримінальних проваджень на підставі завершення строків досудового розслідування. Законодавець пропонує дозволити слідчому закривати кримінальні провадження щодо тяжких та особливо тяжких злочинів після спливу 6-ти місяців з дня внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та 3-х місяців для всіх інших категорій злочинів. Така норма забезпечить боржникам цілком законну можливість уникнути кримінальної відповідальності за незаконні дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов’язань перед кредитором. Враховуючи завантаженість слідчого апарату та низьку ефективність його роботи, більшість кримінальних проваджень може бути закрито саме з цієї підстави.
Крім того, враховуючи високий рівень корупції в правоохоронних органах, внаслідок зловживань з боку слідства, строки досудового розслідування можуть умисно затягуватися до моменту, коли виникне можливість закрити кримінальне провадження на підставі завершення строків досудового розслідування. Запобіжник у вигляді можливості оскаржити слідчому судді постанову про закриття кримінального провадження у зв’язку із завершенням строків досудового розслідування може виявитися недостатньо ефективним, а тому потерпілим потрібно бути більш активними у збиранні доказів та взаємодії зі слідством.
При цьому, як зазначалося вище, змін потребують норми як процесуального, так і матеріального права. Необхідно змінити регулювання стягнення заборгованості з поручителів, які сьогодні мають цілком ефективні механізми ухилення від виконання своїх зобов’язань. До того ж існує потреба внесення змін до чинного законодавства у сфері забезпечення боргових зобов’язань (зокрема, іпотеки). Також є питання щодо стягнення заборгованості зі спадкоємців боржників. Однак всі ці проблеми можна вирішити шляхом прийняття нормативно-правового акту, спрямованого на захист прав кредитора, яким будуть внесені правки до чинного законодавства, яке виявилося не достатньо ефективним.
Вважаю, що захист прав кредиторів стане ефективним тоді, коли у керманичів держави з’явиться політична воля на запровадження таких змін, ведення чесної та відкритої гри, що й стане сигналом для інвесторів про безпеку інвестицій у вітчизняну економіку.