Конвенція MLI (Multireteral Convention to Implement Tax treaty Related Measures to Prevent BEPS) — один із кроків глобального процесу деофшоризації, спрямований на уніфікацію підходів до регулювання відносин між державами, вдосконалення положень чинних двосторонніх угод з метою забезпечення прозорих фінансових практик та запобігання агресивному податковому плануванню.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Основними рушіями процесів деофшоризації та протидії розмиванню податкової бази є країни Великої двадцятки, а втіленням окремих кроків займається Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка розробила кроки, що допоможуть зробити бізнес і рух капіталів прозорішим у всьому світі. Україна, за даними ОЕСР, наразі не належить до країн з негативними податковими практиками, що загалом дозволяє нашій країні залишатися привабливою для інвесторів.
План BEPS вимагає від країн перегляду внутрішньонаціонального законодавства та положень міжнародних конвенцій. Проте перегляд кожної двосторонньої податкової угоди вимагає дуже багато часу, тому була створена Конвенція MLI для оперативного та ефективного внесення змін до вже наявних угод.
Що передбачає MLI?
MLI є 15‑м кроком Плану дій BEPS, розробленим ОЕСР, що передбачає надання широких можливостей для більш прискореного перегляду (або коригування) міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Конвенція дозволить Україні гармонізувати податкові правила з більше ніж 70 країнами світу.
Підписання MLI є виявом наміру країни-підписанта про внесення до своїх міжнародних податкових конвенцій певного так званого «мінімального стандарту» змін (зокрема, крок 6 BEPS «Запобігання зловживанню положеннями податкових договорів», крок 14 BEPS «Вдосконалення процедури вирішення спорів»). Окрім мінімального стандарту, положення Багатосторонньої конвенції передбачають також інші зміни, що приймаються за рішенням кожної окремої держави.
Ефективне застосування положень MLI буде забезпечене лише у разі одночасного виконання таких умов: обидві сторони податкової угоди ратифікують MLI та обидві договірні держави-сторони зазначеної податкової угоди повідомили ОЕСР про своє бажання оновити таку податкову угоду через дію MLI.
Україна заявила про зміни в усіх своїх податкових угодах. При цьому деякі країни (наприклад, Норвегія, Австрія, Швейцарія) не внесли податкову угоду з Україною до переліку тих, на які вони бажають поширити дію MLI. Отже, на податкові угоди України з цими країнами MLI поки що не впливатиме.
На якому етапі реалізації наразі перебуває Конвенція
Україна підписала Конвенцію MLI 23.07.2018 р. Проте перш ніж вона почне діяти, має пройти декілька етапів. Відповідно до Конвенції MLI (ст. 35), вона набирає чинності з першого дня місяця, що настає після закінчення періоду в три календарних місяці, що починається з дати направлення документа про ратифікацію, прийняття або затвердження на зберігання.
Верховна Рада України 28.02.2019 р. прийняла Закон України «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з‑під оподаткування», а чинності він набув 02.04.2019 р.
Проте згідно з даними ОЕСР, Конвенція ще не набула чинності в Україні. ОЕСР постійно оновлює інформацію на своєму веб-сайті щодо стану ратифікації Конвенції в усіх країнах-учасницях. Станом на 08.08.2019 р. Конвенція набула чинності лише у 31 країнах з 89 держав. Україна передала всі необхідні ратифікаційні документи 08.08.2019 р., тому Конвенція МLI набуде чинності 01.12.2019 р.
Головним нововведенням MLI є проголошення заборони використовувати податкову угоду між країнами з метою ухилення від оподаткування або отримання певних пільг при оподаткуванні.
Україна взяла на себе зобов'язання імплементувати «мінімальний стандарт», який передбачає два обов'язкові кроки BEPS. Перший — це обмеження надання податкових пільг в окремих випадках. Цей крок має бути реалізований шляхом застосування тесту основної мети (Principal Purpose Test), за яким пільги за податковою угодою не будуть застосовуватися щодо прибутку чи капіталу, якщо є підстави вважати, що отримання такої пільги є основною метою угоди та діяльності компанії.
Критеріїв для застосування тесту достатньо багато. Оцінюватися можуть повноваження керівників (на предмет незалежності під час прийняття рішень з управління компанією, розпорядження доходами), підтвердження ведення діяльності в країні реєстрації (наявність офісу та штату працівників, які відповідають напрямку роботи компанії, операційних витрат компанії), існування ризиків щодо ведення діяльності, характер грошових потоків тощо. Фактично, необхідно буде довести реальність ведення бізнесу та відсутність штучно сформованої структури. Як буде реалізовуватися ця процедура в Україні — наразі незрозуміло.
Також необхідно з'ясувати, як працюватиме механізм взаємного врегулювання спорів, який дозволяє платникам податків звернутися до податкового органу будь-якої договірної держави з обґрунтуванням своїх доводів і проханням вироблення єдиної позиції між податковими органами двох країн-учасниць в тому випадку, якщо платник податків вважатиме, що податкові органи однієї з країн неправильно тлумачать положення міжнародних конвенцій.
Загалом, сьогодні невідомо, чи готові наші компетентні органи опрацьовувати такі заявки, чи підготовлені відповідні нормативні акти (положення, інструкції), які дозволять реалізовувати процедури в Україні. Таким чином, Конвенція MLI деталізує тексти чинних угод про уникнення подвійного оподаткування та унеможливлює використання раніше популярних методів уникнення оподаткування чи зменшення бази оподаткування.
Нам точно залишилося вирішити питання нульового декларування. Необхідно знайти початкову точку для обліку та відстеження доходів і капіталів. Прийняття рішення щодо цього питання переносилося, а порядок денний новообраного Парламенту нам ще не відомий.
Також не були представлені зміни до законодавства України (зокрема, до Податкового кодексу) щодо запровадження правил КІК, автоматичного обміну інформацією. Відповідні проекти законів, запропоновані наприкінці 2018 р. — на початку 2019 р., не були прийняті Верховною радою України. З огляду на те, що більшість розроблених проектів стосувалися комплексного реформування податкової системи України (запровадження податку на виведений капітал), які навряд чи отримають необхідну підтримку в новообраному Парламенті, маємо чекати на нові варіанти та пропозиції вже від нових парламентарів. MLI-конвенція набуде чинності наприкінці цього року, а наша неготовність працювати за такими правилами може призвести до того, що Україна буде включена до «чорного списку».