 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Навіщо той міжнародний суд, якщо його рішення росія все одне ігнорує?», «Чому до МС ООН Україна з позовом проти рф звернулась за цими, а не іншими міжнародними конвенціями?». «росію визнали порушницею міжнародного права, але що з того, чого чекати далі?». Ці та інші питання роз’яснювали представникам медіа експерти з міжнародного права під час онлайн-брифінгу «Українські справи у Міжнародному Суді ООН».
Є сподівання, що захід, організований Українською асоціацією міжнародного права спільно з Центром прав людини ZMINA, стане першим з серії подібних. Адже нині — як ніколи раніше — в українському суспільстві відчувається запит на справедливість, тому як наслідок — на достатню поінформованість про стан справ проти російської федерації в Міжнародному суді справедливості.
Нагадаємо: 31 січня та 2 лютого 2024 року МС ООН, що у Гаазі (Королівство Нідерландів), оголосив рішення у двох окремих справах, які в різний час Україна ініціювала проти рф.
По-перше, це рішення по суті справи щодо порушення росією Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму («ICSFT») та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації («CERD»). З моменту як у 1946 році найвищий судовий орган Організації Об’єднаних Націй розпочав свою діяльність, вперше на такому високому рівні російська федерація визнається порушницею міжнародного права.
Як зазначив на онлайн-брифінгу агент України у справах «Україна проти Росії» в Міжнародному Суді ООН, посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич, «Хоча нам усім завжди хочеться більшого, проте результативність по так званій «великій справі» можна втілити в формулу «1+1+2». Він пояснив: «Маємо засвідчене Міжнародним судом ООН порушення росією обох Конвенцій, за якими позивалася Україна, а також два порушення Наказу Суду про тимчасові заходи від 19 квітня 2017 року. Суд тоді наказав росії припинити заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Окремим порушенням Наказу став початок повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року, а також «визнання» нею певних організованих антиурядових збройних груп на території України».
«Насправді непоганий результат. Перемоги — вони не завжди з фейєрверками. Вони можуть бути такими, як цього разу, тобтоо зваженими», — прокоментував ще один спікер брифінгу — професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, суддя ad hoc Європейського суду з прав людини Михайло Буроменський.
Зі свого боку директорка департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ, співагент України в Міжнародному Суді ООН Оксана Золотарьова акцентувала увагу на тому, як саме Україна підсилюватиме свою подальшу риторику в Суді — зокрема, на всіх етапах розгляду по суті «геноцидної справи». «Про акт агресії в 2022 році багато говорилося. Але жодного разу це порушення міжнародного права не фіксувалося рішеннями найвищих чудових установ. Рішення Генасамблеї ООН — результат добрий, але він не є нормою права», сказала вона.
Другим оголошеним Судом рішенням стала його юрисдикція в справі щодо звинувачень у геноциді. Cправа «Україна проти російської федерації: участь 32 держав» переходить до тривалої стадії розгляду по суті.
Відповідно, чинним залишається Наказ МС ООН від 16 березня 2022 року про тимчасові заходи — російська федерація юридично зобов'язувалася «негайно зупинити військові дії на території України» і «не погіршувати спір». «Якби Суд 2 лютого 2024 року не визнав юрисдикції у справі, то припинив би діяти і Наказ. Відтак під час розгляду справи по суті будемо працювати з аргументацією щодо того, до якої міжнародно-правової відповідальності, в яких формах має бути притягнута російська федерація», — зауважив Антон Кориневич.
«Юридична газета» поставила питання: Чи варто взагалі очікувати від МС ООН додаткової заяви (рішення) з нагадуванням росії про невиконання нею Наказу від 16.03.2022 р., про наслідки від невиконання тощо?
Антон Кориневич зробив уточнення, що саме під час розгляду справи по суті Україна доводитиме порушення росією Наказу про тимчасові заходи. «Суд матиме від нас достатньо аргументів, що порушення тривають щодня з моменту видання Наказу», — відповів він.
Намір системно критикувати Міжнародний суд ООН за його надмірний консерватизм проголосив на онлайн-брифінгу доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Шевченка Захар Тропін. «Між варіантами консервативного підходу до тлумачення міжнародного права та підходу інноваційного Суд завжди вибере перший», впевнений він.
Захар Тропін додав: «При розгляді нашої справи Міжнародний суд ООН вкрай обмежено підійшов до тлумачення Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року. При тому, що наші перспективи по цій справі хороші, особисто я маю певні побоювання стосовно формалізму Суду. Як на мене, все обертатиметься навколо переходу тягаря доведення з однієї сторони на іншу. В практиці міжнародних судів подібне трапляється нечасто».
Продовжуючи думку про консервативний підхід МС ООН, директорка департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ, співагент України в Міжнародному Суді ООН Оксана Золотарьова звернула увагу на таке: «Якщо подивитись на всі рішення Суду, вони намагаються не надавати повної перемоги жодній зі сторін. А це не співпадає з очікуваннями українського суспільства — воно вимагає справедливості. До того ж, справи ми маємо складні, комплексні. Суду представлений величезний масив доказів. Не дуже впевнена, що Суд зміг їх якісно дослідити — всі ці томи, які передала Україна, ба більше — відділити російську пропаганду від того, що відбувалося насправді».