Верховний Суд зобов’язує митні органи компенсувати збитки, понесені підприємством внаслідок здійснення неправомірної затримки в митному оформленні, прийняття неправомірного рішення про коригування митної вартості, а також складання неправомірного протоколу про порушення митних правил.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно до приписів ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Однак часто внаслідок надмірних митних формальностей процедура оформлення вантажу затягується, а підприємство зазнає відповідних збитків, які підлягають відшкодуванню в судовому порядку.
Варто зазначити, що сформована раніше позиція Вищого господарського суду України при розгляді аналогічних спорів не була однозначною та полягала у відмові в задоволені позовних вимог про стягнення збитків, що обґрунтовується відсутністю в діях митних органів складу цивільного правопорушення (постанова ВГСУ від 17.01.2017 р. у справі №910/2006/16).
Водночас Вищий господарський суд України постановою від 25.04.2017 р. у справі №908/1922/16, відмовляючи в позові за тотожним предметом спору, посилався на ст. 42 Господарського кодексу України, відповідно до якої підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, одним із принципів якої є її здійснення на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Тобто протиправне рішення митниці не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з майновими втратами позивача. Окрім того, Суд зазначив, що підприємство не було позбавлене можливості випуску товарів у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до приписів ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.
Однак новостворений Верховний Суд у постанові від 21.06.2018 р. у справі №910/11153/17 зазначив, що у разі відсутності встановлення в результаті проведення митних процедур порушення вимог законодавства України витрати вантажовідправника на їх проведення підлягають відшкодуванню органом, за ініціативою якого проведено вказані операції, що мало наслідком затримання вантажу та спричинило збитки власнику цього вантажу (вантажовідправнику), зокрема додаткові витрати на послуги перевізника, пов'язані з виконанням передбачених зазначеними нормами дій, пов'язаних з проведенням митних операцій.
Аналізуючи правовідносини у справі №910/11153/17, Верховний Суд зауважив, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 325, ч. 5 ст. 338 Митного кодексу України, у разі відсутності встановлення порушення вимог законодавства України в результаті проведення митних процедур витрати вантажовідправника на їх проведення підлягають відшкодуванню органом, за ініціативою якого проведено вказані операції, що мало наслідком затримання вантажу та спричинило збитки власнику цього вантажу (вантажовідправнику). Зокрема, додаткові витрати на послуги перевізника, пов'язані з виконанням передбачених зазначеними нормами дій, пов'язаних з проведенням митних операцій (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі №906/374/17).
Окрім того, ст. 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування у процесі здійснення ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
При цьому підставою для стягнення збитків, завданих в результаті застосованих митних процедур, є наявність доказів успішного оскарження дій чи бездіяльності митних органів у порядку адміністративного судочинства. Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням в адміністративній справі, що набрало чинності, не доводяться у процесі розгляду інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Викладена правова позиція кореспондується з висновком Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі №906/374/17.
Таким чином, враховуючи позитивну практику Верховного Суду, суб’єкти господарювання мають законне право на компенсацію збитків, завданих в результаті дій або бездіяльності органами державної влади. Для цього необхідно звернутися до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірною та скасування постанови про порушення митних правил (рішення про коригування митної вартості), що була підставою для відмови в митному оформленні товару, та на підставі цього рішення звернутися до господарського суду з відповідним позовом до митного органу і Державної казначейської служби України про стягнення збитків.