Протягом останніх десятиліть серед схем агресивного податкового планування особливої популярності набув механізм «treaty shopping».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як правило, поняття «treaty shopping» застосовують до випадків, коли платник податків, який є резидентом однієї держави, що не має договору про уникнення подвійного оподаткування з державою, в якій платник отримує доходи, фактично переводить такі доходи на компанію в юрисдикцію, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, застосовуючи таким чином знижену або нульову ставку оподаткування доходів.
Виділяють дві класичні схеми «treaty shopping» – використання прямої кондуїтної структури (direct conduit structure) та ступінчастої кондуїтної структури (stepping stone counduits).
Застосування прямої кондуїтної структури передбачає використання кондуїтної компанії або SPV у низькоподатковій юрисдикції, в якій доходи, отримані від дочірньої компанії, оподатковуються за зниженою ставкою. При цьому кінцевим бенефіціаром таких доходів буде резидент іншої країни, з якою податковою угодою передбачається оподаткування доходів за ставкою 0%.
Ступінчаста кондуїтна структура передбачає зменшення бази оподаткування корпоративним податком за допомогою виплати відсотків, комісій або здійснення інших витрат на користь кондуїтної компанії в низькоподатковій юрисдикції.
Хоча для країн з низькоподатковими юрисдикціями було дуже вигідно сприяти виникненню схем, подібних «treaty shopping», проте інші країни несуть значні економічні втрати від податкової конкуренції. В результаті все це призвело до того, що на рахунках транснаціональних компаній у низькоподаткових юрисдикціях наразі накопичилося, за різними оцінками, від 7 до 25 трлн доларів США.
З 2013 р. ОЕСР розпочало план дій щодо протидії розмиванню податкової бази та переміщенню прибутків, який також відомий під назвою план BEPS. Зокрема, крок 6 плану BEPS окреслює заходи, які розвинені країни мають запровадити для протидії зловживанню податковими угодами. Іншими словами, цей крок пропонує країнам імплементувати в національне законодавство «аnti-treaty shopping regulations».
В рамках кроку 6 плану BEPS, ОЕСР видала звіт Preventing the Granting of Treaty Benefits in Inappropriate Circumstances, в якому рекомендує країнам запроваджувати такі заходи протидії зловживанню податковими угодами:
- по-перше, внести зміни до податкових конвенцій, закріпивши в їхніх назвах і преамбулах, що договірні держави мають намір запобігати уникненню від оподаткування та створенню можливостей для зловживання податковими угодами;
- по-друге, включати у податкові угоди так звані specific anti-abuse rule або спеціальні правила боротьби з ухиленням від оподаткування, які передбачають наявність обмеження на користування пільгами (limitation on benefits) для осіб, які не є резидентами договірних країн та які не є бенефіціарними власниками доходів, отриманих у таких договірних країнах;
- по-третє, включення у податкові угоди general anti-abuse rule або загального правила боротьби з ухиленням від оподаткування, яке передбачає неможливість використання платником податків у межах окремої транзакції переваги, що надає йому певна податкова угода, якщо така угода спрямована виключно на отримання податкової переваги (іншими словами, якщо до такої транзакції застосовується тест ділової мети).
Водночас країни ОЕСР дійшли висновку, що механізм внесення змін до кожної окремої податкової угоди є контрпродуктивним, адже вимагає багато часу. З метою надання можливості більш оперативного перегляду міжнародних конвенцій був розроблений 15-й крок BEPS – укладення країнами MLI convention – Багатосторонньої конвенції про заходи щодо запобігання зловживанням міждержавними угодами про оподаткування, яка має набути чинності вже в цьому році. Конвенцією врегульовуються положення про статус постійних представництв, усуваються прогалини в законодавствах різних держав, які дозволяють використовувати гібридні інструменти та зловживати положеннями двосторонніх податкових конвенцій з метою податкової оптимізації.
Наразі можна з впевненістю стверджувати, що незабаром використання схем «treaty shopping» для агресивного податкового планування буде унеможливлене, а тому корпоративні структури багатьох компаній світу очікує велика перебудова для їх відповідності вимогам OECD.
Ще у вересні 2017 р. в Міністерстві фінансів заявляли про наміри приєднатися до багатосторонньої конвенції MLI, аргументуючи це тим, що перегляд конвенцій з кожною з більше ніж 70 країн окремо є дуже складним і тривалим процесом. У відомстві вже підготували проект протоколу про приєднання до конвенції. Хоча станом на сьогодні протокол ще не підписаний, незважаючи на наміри підписати його ще до кінця 2017 р., однак можна очікувати, що вищезазначені зміни все ж таки будуть запроваджені в Україні найближчим часом.