Дякую авторці за підняття актуальної для всіх правників теми, що була висвітлена у статті для видання «Юридична практика».
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Авторка — Ірина Іванова, помічниця судді АП ВАКС. Назва статті — «Практика Апеляційної Палати ВАКС із застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК України в об’єднаних кримінальних провадженнях».
Читайте також: «Феміда ля комедія. Частина 2».
Так рідко буває, але я не згоден практично з кожним словом у цьому дописі. Оскільки об’єм матеріалу дуже великий, спробуємо коментувати цю статтю по частинах.
Цитата з допису: (ОКП — об’єднане кримінальне провадження) «Апеляційна палата дійшла висновку про відсутність підстав для закриття кримінального провадження з таких мотивів: (1) у ОКП сторона обвинувачення з метою дотримання прав людини звернулась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування на понад 3 місяці, але слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання з тих мотивів, що у цьому ОКП уповноваженим суб’єктом на продовження строку судового розслідування є саме прокурор, а не слідчий суддя; (2) з цим висновком погодилась АП ВАКС під час закриття апеляційного провадження з перегляду зазначеної ухвали слідчого судді; (3) наведені обставини не є релевантними до тих, які розглядав ВС під час прийняття постанови ОП ККС ВС від 31.10.2022, адже випадок продовження строку досудового розслідування прокурором у зв’язку з відмовою слідчого судді у реалізації судового контролю щодо встановлення підстав продовження строку досудового розслідування не розглядався Верховним Судом. Тож у 2019 році, на час прийняття прокурором рішень про продовження строку досудового розслідування, його дії підпадали під визначення сумлінних дій (ухвала АП ВАКС від 24.11.2022 у справі № 991/6004/21)». |
Коментар: Тобто, якщо помилилися слідчий суддя ВАКС та АП ВАКС, зазначаючи, що у ОКП строки має продовжувати прокурор, то наслідком такої помилки є не закриття провадження із застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а визнання дій прокурора сумлінними, та відповідно порушення права Особи. За помилку суду має відповідати Особа? Її має цікавити, що прокурор помилився не сам по собі, а ВАКС йому допоміг? Як то кажуть, цікава думка. Наведені обставини не є релевантними щодо постанови ОП ККС ВС від 31.10.2022, адже випадок продовження строку досудового розслідування прокурором у зв’язку з відмовою слідчого судді у реалізації судового контролю щодо встановлення підстав продовження строку досудового розслідування не розглядався Верховним Судом. А, ну звісно, звісно. Тобто ВС встановив, що у ОКП строк має продовжувати слідчий суддя. Але мав би ще окремо зазначити наступне: але якщо слідчий суддя прийняв рішення всупереч закону, то це (зрозуміло) не перетворює / перетворює дії прокурора на сумлінні? … А щодо ст.19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Взагалі-то, незалежно від причини, визнання незаконних дій сумлінними не бентежить??? Чи можливо є якісь зміни до Конституції України, де зазначена можливість визнання незаконних дій сумлінними. Між іншим, я якось жодного разу не зустрічав у кримінальному процесуальному законодавстві визначення поняття «сумлінні дії». Чи це з новітнього на кшталт «первісного стану кримінального провадження»? І нарешті, що у 2019 році не було відповідної судової практики. У згаданій постанові ОП ККС ВС від 31.10.2022 йдеться про кримінальне провадження, де було повідомлено про підозру 16 січня 2019 року. Так у згаданій постанові ОП ККС ВС виснувала, що у ОКП строк в будь-якому випадку має продовжуватися слідчим суддею, а не строк має продовжуватись слідчим суддею у ОКП тільки з 31.10.2022!!!! Тобто у кримінальному провадженні, де підозра була від 16 січня 2019 року, потрібно застосовувати п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а в усіх інших тільки після 31.10.2022??? Взагалі-то ВС не приймає зміни до законодавства. Тобто, якщо він встановив порушення закону, то це не нова норма законодавства, а лише встановлений факт порушення закону. І звісно, це ніяк не виправдовує тих, хто порушував закон до ухвалення відповідної постанови. |
Цитата з допису: (ОКП — об’єднане кримінальне провадження) «У трьох наступних справах АП ВАКС з’ясовувала час внесення до ЄРДР саме відомостей про подію кримінального правопорушення, у вчиненні якої обвинувачувалась особа. Узагальнено алгоритм вирішення цього питання можна відобразити таким чином: (1) чи охоплює фабула кримінального правопорушення, внесеного до 15.03.2018 включно, обставини, у вчиненні яких висунуто обвинувачення; (2) чи обвинувачується особа у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР після 15.03.2018 (інакше кажучи, чи не було таке «нове» кримінальне провадження фактовим); (3) які підстави внесення до ЄРДР «нових» епізодів за умови внесення (до 15.03.2018 включно) відомостей про подію злочину; (4) якщо в новому кримінальному провадженні повідомлено про підозру, а згодом висунуто обвинувачення, то з’ясовувалась пов’язаність нових епізодів з фактичними обставинами первісно внесеної старої події: чи стосувався «новий» епізод нової події злочину, або ж це була лише реєстрація в ЄРДР додаткової (повної) кваліфікації діяння в межах вже внесеної раніше (первісної) події злочину. Водночас перевірялось, чи здійснювався опосередкований судовий контроль за дотриманням строку досудового розслідування в межах вирішення локальних процесуальних питань (під час продовження строку запобіжного заходу / строку дії процесуальних обов’язків).». |
Коментар: (1) Охоплює чи не охоплює? (Шекспір та АП ВАКС) Фактично АП ВАКС намагається власноруч відійти від висновків постанови ОП ККС ВС від 31.10.2022, що (на мою думку) ще раз доводить відверто обвинувальний ухил суду. Фактично АП ВАКС каже, що ми приймемо рішення саме так, а кому не подобається — оскаржуйте до ВС. Все б воно нічого, якщо б не доля людини, яка весь цей час продовжує бути підозрюваною особою, обвинуваченим, чи вже відбуває покарання. Але якщо завдання суду не правосуддя, а саме покарання, то наслідки зрозумілі. Що каже нам у своїй постанові ОП ККС ВС: - «Разом із тим загальні положення КПК не містять підґрунть до встановлення всупереч приписам ст. 5 КПК окремих правових режимів щодо вирішення питання про продовження строків досудового розслідування, якщо такі відносини виникли з моменту введення в дію Закону № 2147-VIII. Порядок і підстави проведення процесуальної дії і прийняття процесуального рішення визначаються положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, а не датою внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР». - «З урахуванням вищенаведених положень Конституції України, КПК та юридичних позицій Конституційного Суду України можна стверджувати, що Закон № 2617-VIII застосовується до тих правовідносин, які продовжують існувати або виникли після набрання ним чинності. Отже, здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів за ч. 3 ст. 294 КПК передбачено до теперішнього часу». Тобто ОП ККС ВС каже про правовідносини, які продовжують існувати після 16.03.2018!!!! Що каже АП ВАКС? Наведу велику цитату зі статті повністю: «Використовуючи зазначений вище підхід, у наступній справі Апеляційна палата дійшла висновку про незастосування пункту 10 до одноепізодного кримінального провадження, адже наведені в обвинувальному акті обставини повністю охоплюються фабулою первісного кримінального провадження, розпочатого до 16.03.2018, є розвитком і конкретизацією останньої (ухвала АП ВАКС від 14.12.2023 у справі № 991/2364/23). Так, хоч це провадження на стадії досудового розслідування було багатоепізодним та об’єднувало епізоди, внесені як до, так і після 15.03.2018, проте підозра та обвинувачення були висунуті лише за первісно внесеною до ЄРДР (до 16.03.2018) подією. Відповідно, всі нові епізоди, розпочаті після 15.03.2018, в межах об’єднаного провадження були фактовими (у них нікому не повідомлялося про підозру), тому в них підсудні і не набули права на судовий контроль за продовженням строків досудового розслідування. Наступне (після 15.03.2018) внесення до ЄРДР відомостей про злочин, який вже був внесений до ЄРДР (до 16.03.2018) та розслідувався в межах первісного кримінального провадження, не може змінити правовий режим у раніше розпочатому провадженні після їх об’єднання. До того ж внесення до ЄРДР після 15.03.2018 цих відомостей про злочин було обумовлене не фактом встановлення слідством нових обставин, які свідчили би про подію нового злочину, а необхідністю виконання ухвали слідчого судді про зобов’язання внести відповідні дані до ЄРДР. Оскільки ОП ККС ВС у постанові від 31.10.2022 свої висновки щодо необхідності продовження строку досудового розслідування слідчим суддею в кримінальному провадженні, яке об’єднує епізоди, розпочаті як до, такі і після 15.03.2018, обґрунтувала розширенням прав підозрюваних саме в провадженнях, розпочатих після 15.03.2018, в частині можливості їх участі в судовому засіданні під час вирішення слідчим суддею зазначеного питання, то в контексті наведених вище обставин продовження строку досудового розслідування прокурором не могло порушити прав підозрюваних у цій справі». Специфіка застосування рішень ЄСПЛ та постанов ВС саме у тому і полягає, що на відміну від чітких норм закону, тут треба уважно читати перед застосуванням. Звісно, що справа, яку розглядала ОП ККС ВС, мала свої особливості — в яких епізодах і коли було повідомлено про підозру та інше. Але ж висновки ОП ККС ВС зовсім не про це! Так же можна дійти до того, що постанова ВС стосувалася Іванова, а у нас по справі Сидоров. Звернімося ще раз до постанови ОП ККС ВС: «Незастосування положень Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII у справах, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, а також у тих випадках, коли вказані провадження об`єднані із тими, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до 16 березня 2018 року, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої законом форми здійснення судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування». Ну де тут про епізоди та підозри? Що саме незрозуміло у цьому висновку? Наприкінці згаданої Постанови ОП ККС ВС навіть робить В_И_С_Н_О_В_О_К: «Висновок про застосування положень ст. 294 КПК в об`єднаних провадженнях: Продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати». Де у цьому висновку якесь зауваження щодо епізодів та повідомлених підозр? |
Шановні колеги (передусім судді). Ну якщо кожен у змозі на свій розсуд трактувати доволі чіткий зміст постанови ОП ККС ВС, то ця постанова, як і обов’язок врахування правових позицій ВС, втрачає зміст. Усі ж юристи. Якщо хтось вважає, що потрібно ОП ККС ВС відійти від попереднього висновку, то відповідна процедура закріплена у законодавстві.
Але, як на мене, правова позиція ОП ККС ВС є зрозумілою, чіткою та обґрунтованою.