30 травня 2018 року була опублікована нова директива Європейського Парламенту і Ради Європи 2016/0208/COD про внесення змін в Директиву 2015/849 про запобігання використання фінансової системи для цілей відмивання грошей і фінансування тероризму, а також в Директиви 2009/138/EC та 2013/36/EU, що регулюють ринки фінансових послуг. Новий документ, що отримав назву П'ятої «антивідмивної» директиви (5AMLD) (далі – 5-а Директива), вступає в силу через 20 днів після публікації в офіційному виданні ЄС.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нові вимоги, викладені в 5-й Директиві, стосуються безпосередньо українських бізнесменів, що проводять комерційні операції в ЄС, а також власників майна, що знаходиться в країнах ЄС.
Головні вимоги і нововведення, що встановлюються 5-ю Директивою, полягають в наступному:
Розкриття інформації
- національні реєстри бенефіціарів компаній країн-членів ЄС повинні бути розкриті до кінця 2019 року;
- національні реєстри трастових компаній та інших довірчих конструкцій повинні бути розкриті для уповноважених осіб на початку 2020 року;
- підвищені вимоги до проведення фінансового моніторингу за операціями з третіми країнами, в яких ступінь боротьби з відмиванням коштів вважається недостатнім;
- кредитні і фінансові установи припинять надавати анонімні банківські рахунки, анонімні ощадні книжки і анонімні банківські сейфи;
Розширення кола зобов'язаних осіб, за якими здійснюється моніторинг
- дію 5-ї Директиви також поширено на торговців творами мистецтва (включаючи галереї і аукціонні доми);
Питання криптовалют і операцій з ними
- сфера впливу фінансового моніторингу тепер поширюється і на криптовалютні платформи, а також банки, що працюють з віртуальними і одночасно з фіатними валютами;
- національні органи фінансових розслідувань повинні отримувати інформацію, яка дозволяє пов'язувати адреси віртуальної валюти із володільцем віртуальної валюти.
Очікується, що набрання чинності 5-ю Директивою призведе до необхідності для власників грошових коштів та майна, що знаходяться в країнах ЄС, переглянути підходи до структурування активів, розміщених в ЄС.