Розпочата рф повномасштабна війна проти України залишається темою №1 не тільки в Україні, а й майже в усьому світі. Абсолютно віроломний та цинічний характер дій росії, здається, не залишив байдужими жодну державу світу та їх громадян. Українське військо разом з усім народом мужньо відбиває атаки агресора. Україну підтримують десятки країн, надаючи гуманітарну допомогу та зброю.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Важливою складовою допомоги, на яку багато хто покладає великі сподівання, є санкції, застосовувані багатьма країнами проти агресора. Санкційний «фронт» масово підтримується рухом «канселінгу», коли не тільки окремі країни, але й їх громадяни та бізнеси припиняють стосунки з країною-агресором, надсилаючи цим чіткий сигнал осуду дій російської влади та населення рф, яке підтримує агресію.
Наскільки дієвими є санкції та публічний осуд агресора? Чи варто сподіватися, що вони допоможуть «виграти війну за Україну»?
Відповідь на це питання, вочевидь, неоднозначна. Введені до цього часу санкції та масовий вихід іноземних бізнесів з рф безпрецедентні і, без сумніву, деструктивно впливають на економіку агресора, яка не просто інтегрована в світову, а критично залежна від ринків збуту для сировини та від постачання високотехнологічних товарів і не тільки. За оцінками експертів, за обсягом застосованих санкцій та інших обмежувальних заходів рф буквально за декілька тижнів вийшла у світові «лідери» та продовжує збільшувати розрив з найближчими сусідами, такими як Іран, Сирія та Північна Корея.
Уже заблоковані як міжнародні резерви російської держави на загальну суму близько $0,5 трлн, так і активи багатьох провладних олігархів; введені жорсткі обмеження в логістиці та фінансах; запроваджені обмеження на експорт технологій (у першу чергу в добувній галузі) та сировинні ембарго, що мають тенденцію до розширення; ініційовані, а подекуди й завершені процеси виключення рф з міжнародних організацій, що додатково розриває можливості інтеграції економіки росії в світову економіку. Усе це, без сумніву, уже коштує рф сотні й сотні мільярдів доларів, ізолює її від світу та можливостей розвитку у синергії зі світовою економікою, викликає масове безробіття в приватному секторі економіки та соціальне напруження.
Однак схоже, що російська влада навіть підтримує такий тренд, паралельно «закручуючи гайки» в громадянських правах та свободах та загалом не рахуючись з економічними та людськими втратами. Таким чином путін та його оточення цементують власну, фактично нічим уже не обмежену владу. На цьому фоні видається, що потужні удари по російській економіці, без сумніву, нищівні для останньої, все ж не зможуть миттєво примусити рф відмовитися від агресії та припинити війну з огляду на диктаторські звички чинної російської влади. Військово-політичні експерти переважно схиляються до того, що для України немає іншого варіанту примусити рф припинити війну, ніж шляхом завдання військової поразки рф на полі бою. Не можна водночас виключати, що війну зможуть зупинити внутрішні події в рф, що призведуть до зміни влади чи розпаду країни у поточних кордонах.
Тим не менше, важливо всіляко підтримувати зусилля світової спільноти у питанні санкцій, щоб максимально послабити рф та дати Україні можливість ефективно себе захистити від агресора. Загальний економічний тиск при цьому важливо постійно підвищувати, концентруючись на ударах по «вузьких місцях» економіки рф та її можливостях відновлювати наступальний потенціал. Прикладами таких заходів, коли санкції ефективно ударили по військово-промисловому комплексу рф, є наступні нещодавні події:
- призупинили роботу російського виробника автомобілів КамАЗ, техніка якого широко використовується росіянами у війні проти України, через припинення поставок західних двигунів, трансмісій та коробок передач;
- призупинили діяльність підприємства «Уралвагонзавод», що випускає танки, через відсутність в рф необхідних компонентів;
- постраждав від санкцій російський виробник процесорних систем Baikal Electronics, відрізаний від поставок інтегральних мікросхем;
- тайванська компанія TSMC, найбільший у світі контрактний виробник мікросхем, вийшла з російського ринку, відключивши московському центру SPARC Technologies доступ до мікросхем Elbrus, які широко використовуються в російських розвідувальних і військових системах;
- «Лада» припинила виробництво автомобілів, оскільки експортний контроль позбавив її необхідних запчастин та матеріалів. Renault, яка контролює компанію, що виробляє Lada, заявила, що призупинить роботу на своєму заводі в Москві, поки оцінює варіанти щодо продажу своєї мажоритарної частки в «Автоваз»— найбільшому виробнику автомобілів в рф.
Санкційні «пакети» Великобританії та США, що з’явилися 31 березня 2022 р., свідчать про послідовну політику цих країн, у т.ч. щодо тиску саме на військові спроможності агресора. OFAC США вніс зміни до списку SDN, додавши ряд російських та пов’язаних з рф підприємств, що спеціалізуються на розробці рішень та постачанні високотехнологічного обладнання, радіотехніки, радіоелектроніки та мікрочіпів. Серед них «Сернія Інжиніринг», НДІ «Вектор», «Мікрон», Malberg Limited та інші. Також до блокуючого списку потрапили пов’язані з вказаними вище компаніями фізичні та юридичні особи, у т.ч. в Іспанії та Великобританії.
При цьому Міністерство фінансів США визначило 3 нових сектори російської економіки, на які поширюються заборони та обмеження: аерокосмічний, електротехніка та морський.
Великобританія у рішенні за 31 березня 2022 р. певною мірою синхронізувала свої санкції з санкціями США до російських та пов’язаних з ними компаній у сфері технологій, у т.ч. компанії «Сернія Інжиніринг», яка названа центральною ланкою у закупівлі за кордоном рф програм і технологій під контролем та в інтересах російських спецслужб. Під виглядом приватного бізнесу «Сернія» працює у багатьох країнах для приховування кінцевих покупців товарів, обладнання та технологій подвійного та військового призначення — російських підприємств ВПК та розвідувальних структур.
Очікуємо, що така активність союзників України не дозволить рф відновлювати свій військовий потенціал після втрат, яких агресор зазнає під час воєнних дій.
Підсумовуючи, можемо констатувати, що санкції, застосовані (і які ще будуть застосовані) до рф, її корпорацій та російських олігархів, не є зброєю миттєвої дії. Основні наслідки економічних санкцій настануть через декілька місяців після їх застосування. Але ці наслідки дадуть незворотній ефект для всієї економічної системи країни-агресора, і їх будуть відчувати всі — і великі корпорації, і мільйонери, і пересічні росіяни. Адже комплексні санкції призводять до зупинки цілих галузей промисловості та відсутності товарів першої необхідності, породжують масове безробіття та злам фінансової системи. Отже, економічна основа країни-агресора буде поламана.