Система моніторингу оцінки ризиків під час реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 5 місяців роботи створила чимало проблем для платників податків, які їм довелося вирішували через суд. Навіть на етапі звернення до суду у платників виникали проблеми, зокрема, з визначенням належного відповідача при оскарженні рішень Комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної. Ми розглянемо це питання, а також приділимо увагу причинні, на підставі якої оскаржується найбільша кількість рішень про відмову в реєстрації податкових накладних – нечітке визначення критеріїв оцінки ступеня ризику, на підставі яких зупиняється реєстрація податкових накладних.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Щодо належного відповідача
Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних приймає Комісія Державної фіскальної служби України, а не ДФС (згідно з пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України)). Відповідно до наказу Мінфіну від 13.06.2017 р. №566, Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС.
Наразі судова практика у вирішенні цього питання сформувалася таким чином, що суди залишають позови платників без руху та зобов’язують позивача уточнити суб’єктний склад відповідачів. Наприклад, ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 08.09.2017 р. у справі №802/1537/17-а та від 29.09.2017 р. у справі №802/1654/17-а, ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2017 р. у справі №808/3622/17.
Також судова практика демонструє, що позивачі про всяк випадок вказують у позовах одночасно двох відповідачів – ДФС та Комісію. Наприклад, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2017 р. у справі №808/2343/17. Однак вся ця практика є помилковою.
Належним відповідачем у справі щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН має бути ДФС, а не Комісія. Це випливає з норм ПК України, які мають вищу юридичну силу, ніж наказ Мінфіну.
Зокрема, у пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України зазначено, що рішення приймаються Комісією ДФС, а не комісією при ДФС, як передбачено у вищеназваному наказі Мінфіну. Тобто рішення приймає саме структурний підрозділ ДФС, а не окремий суб’єкт владних повноважень.
До того ж у Комісії немає своїх окремих рахунків, тому стягнути з неї судовий збір неможливо. Платником судового збору все одно буде ДФС, що спостерігається у вищенаведених судових рішеннях. Таким чином, Державна фіскальна служба є належним відповідачем у справах щодо зупинення реєстрації податкових накладних.
Про відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого визначення критерію оцінки ступеня ризиків
Зі значного масиву судових рішень простежується, що чимало квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних не містять чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, на підставі яких було здійснено відповідне зупинення реєстрації. Приміром, … Рівненський окружний адміністративний суд від … у справі … вказує, що фіскальним органом у Квитанціях №2 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну №567. Натомість контролюючий орган зобов’язаний зазначати конкретний вид критерію, посилаючись на певний пп. (1, 2, 3) п. 6 вказаних Критеріїв.
У такому випадку у платника недостатньо інформації, щоб захистити своє право на реєстрацію податкової накладної, оскільки йому не відомо про дійсні причини зупинення реєстрації, а отже, не відомо, що саме потрібно доводити для реєстрації податкової накладної, реєстрація якої зупинена.
Зокрема, ця квитанція не буде відповідати вимогам пп. «б» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, тому зупинення її реєстрації є неправомірним. Тому це має бути достатньою підставою для прийняття Комісією ДФС (або судом) рішення про реєстрацію податкової накладної. Водночас суд не повинен досліджувати питання про те, чи були законні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної.
Таким чином, якщо у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної критерій оцінки ступеня ризиків визначено не чітко, то така квитанція формально не відповідає вимогам ПК України (є неправомірною), а тому підлягає скасуванню Комісією ДФС (або судом).
Правильне формулювання позовних вимог не лише забезпечить перемогу в суді, а ще й сприятиме формуванню судової практики, на яку надалі будуть орієнтуватися обидві сторони у подібних справах.