Законодавчі нововведення, що стосуються санкцій – це серйозна новела в правовому житті країни. Українська держава вчиться захищати свої інтереси за допомогою нового засобу. Було докладено чимало зусиль, аби активно імплементуватись у міжнародний порядок, тобто запровадити різного характеру правила, які діють і в європейській, і в світовій системі (наприклад, правила світової організації торгівлі й таке інше).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Міжнародно-правові санкції – це інструмент цілеспрямованої дії, специфіка якого полягає в індивідуальному характері застосування. Цей виключний індивідуальний інструмент держави або міжнародні утворення застосовують до правопорушників міжнародного правопорядку чи правопорушників, які вчиняють шкоду конкретній державі, лише тоді, коли для цього є підстави. Сьогодні відносини між Україною та Росією вийшли далеко за межі нормальних міжнародних стосунків. Вони є вкрай напруженими, а в сфері збройного зіткнення можна сміливо говорити про прояви війни. І як реакція на недобросусідську позицію Росії, Україна і застосувала такі санкції.
Доцільно відзначити позитивні моменти під час законодавчої роботи. З самого початку санкції планувались в пакеті з обмеженнями прав і свобод, в т.ч. і до громадян України. Тобто обмеження, що стосувались преси, свободи слова, спрямовувались також і на громадян України, що є не зовсім коректним, адже такого характеру санкції повинні бути спрямовані зовні, а на рівні внутрішнього правопорядку має діяти національна юридична система.
Якщо громадяни України порушують свої обов’язки, діють не у відповідності до правових вимог, до них застосовуються механізми національної юридичної системи. Але ця система має тільки національну юрисдикцію і не поширюється на юрисдикції інших країн, тож є доцільним введення інституту санкцій. Важливо також підкреслити, що санкції можуть застосовувати країни, які є суб’єктами, а не об’єктами міжнародного порядку. Формально суб’єктами є всі, але за значенням в світовому правопорядку далеко не кожна країна може бути суб’єктом міжнародного порядку, тобто провідником міжнародно-правової політики. І та держава, яка користується інструментом санкцій, є повноцінним суб’єктом міжнародної політики.
Детальніше щодо Закону читайте за посиланням