З перших днів повномасштабного вторгнення в Україну російська армія атакує інфраструктуру українських портів, морські комерційні судна під прапорами іноземних держав. По них летять російські ракети, на них росіянами здійснюються піратські напади. Подібних випадків десятки. Два судна затонули – їх втрачено назавжди. Хто та як компенсуватиме судновласникам втрати? Як діяти власникам суден, що зазнали пошкоджень або затонули на території України через російську збройну агресію?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Спочатку пригадаємо, як напередодні повномасштабної війни загострювалася ситуація на морі. 30 місяців потому те, що відбувалося в останні, відносно мирні, тижні лютого сприймається дещо глибше, аніж вони бачились тоді. Згадаємо.
8 лютого 2022 року управління навігації і океанографії (УНіО) міністерства оборони російської федерації електронним листом поінформувало Державну установу «Держгідрографія» (український національний координатор прибережних попереджень – ред.) про закриття в період з 13 до 19 лютого значних за площею морських районів у Чорному та Азовському морях. Причиною називалося «проведення росією заходів бойової підготовки, ракетних і артилерійських стрільб». Прибережними попередженнями (ПРИП 41/22, 42/22, 43/22) оголошувалися небезпечними практично весь південь Азовського моря, північно-західна частина Чорного моря тощо. Все це відбувалося на тлі перекидання росією додаткових десантних кораблів, про що попереджали Військово-морські сили України.
21 лютого 2022 року обмеження для судноплавства були зняті, ПРИПи (Прибережні попередження) скасовано, повідомляла «Держгідрографія».
Утім через три дні росія розпочала повномасштабну війну, атакувавши Україну одночасно із землі, повітря, моря.
Хронологія атак на комерційні морські судна
У відтворенні подій по конкретних датах допомогли на прохання «Юридичної Газети» спеціалісти Департаменту морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв’язку Одеської обласної військової адміністрації.
Отже, внаслідок обстрілу 25 лютого 2022 року було пошкоджено два цивільних судна: Namura Queen (прапор Панами), що перебувало на якірній стоянці порту «Південний» Одеської області, а також Millenial Spirit (прапор Молдови), яке перебувало за 12 миль від порту. Тоді поранення отримали 10 осіб.
27 лютого 2022 року сталося піратське захоплення суден «Афіна» і «Принцеса Ніколь» під українським прапором загалом із майже 50 мирними членами екіпажів, тисячами тонн дизпалива і зерна. Танкер «Афіна» перебував у територіальному морі Румунії, у 22 милях від острова Зміїний, коли відкритим каналом зв'язку та безпеки судноплавства отримав команду підійти до військового корабля рф для проведення огляду. Суховантаж «Принцеса Ніколь» із румунських вод так само прямував до острова Зміїний. Невдовзі судна були конвойовані до тимчасово окупованого Криму.
2 березня 2022 року на рейді порту «Ольвія», що в Миколаєві, російська ракета влучила в судно Samriddhi під прапором Бангладеш. Загинув моряк-громадянин Бангладеш. Наступного дня суховантаж HELT (судновласник – естонська компанія, прапор Панами) внаслідок ракетного удару отримав пробоїну нижче ватерлінії й затонув. Судно перебувало у 12 морських милях від Одеси. Екіпаж HELT врятувала Морська пошуково-рятувальна служба.
Триває досудове розслідування за фактом обстрілу балкера Kmax Ruler (прапор Ліберії), яке потрапило під удар у момент заходу в морський торговельний порт Південний 8 листопада 2023 року. Загинув лоцман порту, який перебував на борту судна. Поранення від уламків отримали ще один співробітник порту та троє членів екіпажу, громадяни Республіки Філіппіни.
10 липня 2024 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу порту Чорноморськ було пошкоджено пришвартоване судно Artey (прапор Республіки Камерун). Двоє людей, охоронець та водій вантажівки, загинули. Ще один чоловік, вахтовий матрос, отримав поранення.
В Офісі Генерального прокурора зазначають, що подібні дії військових країни-агресора підпадають під юрисдикцію статті 438 КК України («Порушення законів та звичаїв війни»). Невеликий відступ від теми – назву цієї статті Кримінального кодексу планується змінити на «Воєнні злочини», про що йдеться в імплементаційному законопроєкті №11484 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього».
Захоплення росіянами суден «Афіна» і «Принцеса Ніколь», що прямували до о. Зміїний в перші дні повномасштабної війни, а також захоплення п’яти суден з українським зерном у порту Бердянська в березні 2022 року, українські прокурори кваліфікували за ч. 3 ст. 278 ККУ.
Про судна, заблоковані через війну
Про російські атаки перших тижнів війни, судна, що зазнали пошкоджень, про порушення у зв’язку з цим глобальних ланцюгів поставок товарів тощо на засіданні Асамблеї IMO (Міжнародної морської організації) в Лондоні на початку березня 2024 р. поінформував тодішній голова Державної служби морського та річкового транспорту України Віталій Кіндратів. Він навів дані про 94 судна з сотнями моряків на борту, які станом на 24 лютого 2022 р. опинилися заблокованими в акваторіях українських портів, і наголосив, що необхідно організовувати гуманітарні морські коридори для виведення торговельних суден із зони бойових дій, а у разі неможливості такого – евакуйовувати безпосередньо екіпажі.
«Гуманітарний коридор» у Чорному морі вдалося організувати значно пізніше, коли завдяки низці успішних операцій Сил оборони України покращилась оперативна обстановка на морі. Тимчасові маршрути руху цивільних суден до/з чорноморських морських портів України (Одеса, Південний, Чорноморськ – так звані порти «Великої Одеси») почали діяти з 8 серпня 2023 року.
Водночас у портах Миколаївщини комерційні судна під іноземними прапорами досі залишаються заблокованими – на відміну від портів «Великої Одеси». І також час від часу страждають від обстрілів, що їх завдає російська армія з тимчасового окупованого берега Дніпра та з Криму.
Чи відшкодовують судновласникам збитки внаслідок російських обстрілів?
Держава Україна гарантує фрахтувальникам, операторам та власникам відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок російських обстрілів під час їх перебування в територіальному морі України.
Відповідний механізм відшкодування передбачений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання гарантій компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та воєнних дій на території України, фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав».
Якими є додаткові механізми захисту інтересів судновласників? На це запитання «Юридичної Газети» відповіла Карина Горова, асоційована партнерка міжнародної юридичної компанії «Interlegal», що спеціалізується в галузі транспорту, морських перевезень, міжнародної торгівлі тощо:
– Для реалізації першого механізму відшкодування, а саме отримання судновласниками компенсації від держави України, має бути додержано декілька умов.
По-перше, відшкодуванню підлягає шкода, заподіяна суднам під час перебування таких суден у територіальному морі України.
По-друге, для отримання компенсації в судновласника повинен бути наявний та дієвий страховий поліс чи Р&I поліс, який не покриває такі збитки або не розповсюджує свою дію на територію бойових дій.
Звісно, підставою отримання компенсації має бути ініціатива судновласника. Його представникам необхідно зібрати підтверджувальні документи, подати заявку, яку надалі розглядатимуть. І у разі схвального результату – отримати компенсацію.
Попри те, що механізм відшкодування був запроваджений в Україні ще влітку 2023 року, особисто мені поки невідомі випадки звернення та прийняття рішення щодо виплати компенсації. Причина, на мій погляд, в достатньо обмеженому розмірі суми гарантії, яка з великою долею вірогідності не покриває збитки, спричинені судновласнику внаслідок пошкодження судна, вантажу, та шкоду, спричинену екіпажу.
Другий механізм – стягнення збитків з країни-агресора в судовому порядку. Це той напрямок, яким ми в «Interlegal» рухаємось та пропонуємо рухатись нашим клієнтам з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Кейси, які супроводжує «Interlegal», стосуються відшкодування збитків, спричинених втратою/пошкодженням як суден, так і інфраструктури. Наразі ми маємо ряд позитивних судових рішень і опрацьовуємо механізм їх виконання за кордоном.
Третій варіант, який незабаром буде доступним для юридичних осіб, – це отримання компенсації шляхом подання відповідної заяви до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України.
Поточна безпекова ситуація в Чорному морі
«Без звільнення Криму безпека на Чорному морі неможлива», – вкотре нагадав керівник Моніторингової групи з питань ситуації в Чорноморському регіоні, свободи судноплавства та міжнародних санкцій щодо рф Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко під час конференції «Maritime Days in Odesa» наприкінці червня цьогоріч.
Тезу «вільний від російської присутності Крим дорівнює безпеці в Чорному морі» він попросив присутніх на конференції представників вітчизняної морської галузі донести до іноземних партнерів. «Український експортний морський коридор залишається одним із індикаторів стану безпеки. Коли бачимо 8-9 суден на день на вхід до портів Великої Одеси, то це означає, що судновласники оцінюють ризики як такі, за яких можна працювати», – підкреслив Клименко.
Уже близько року працює платформа даних, що дає змогу страховикам, інвесторам і урядам аналізувати воєнні ризики в Україні, як-от ракетні атаки, удари безпілотників або обстріли. Вона вміщує детальну інформацію про частоту і тип атак за місцем розташування, часом, а також додаткову інформацію про типи атакованих активів, рівень завданих збитків.
Загрози з моря, наголосив Андрій Клименко, нікуди не щезли – росіянам все одно, звідки саме наносити удари: з Новоросійська, куди вони підтягнули залишки Чорноморського флоту, або з Каспійського регіону. Також ймовірним, на його думку, є використання противником мінування морських шляхів із використанням БПлА.
Водночас, як підкреслили в Департаменті морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв’язку Одеської ОВА, «з минулого року – завдяки нашим військовим – не було зафіксовано жодних значних інцидентів із комерційними суднами через мінування противником морських шляхів».