Адвокатський запит — найуживаніший та найпростіший інструмент практикуючого адвоката для оперативного збору доказів, тому вдвічі прикро, що у більшості випадків його ефективність зводиться нанівець. Принаймні, з досвіду нашого адвокатського об'єднання, цей інструмент не тільки не працює на 100%, а ще і втягує нас у боротьбу за свої права та повагу до адвокатури. Це наш досвід, і виходячи з нього, спробуємо розібратися, чому так відбувається і що з цим можна вдіяти.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Адвокатський запит позиціонується як гарантія адвокатської діяльності. Перш за все, як гарантія швидкого збору інформації, необхідної для захисту клієнта. По факту це дійсно найпростіший спосіб запитати інформацію, проте процес її отримання — та ще битва, яка може додати новий судовий процес до переліку ваших проєктів.
Чомусь більшість з тих, у кого адвокат запитує інформацію, сприймають адвокатський запит ворожо, мабуть, нарівні із запитом документів правоохоронними органами. А про способи, які вигадуються цими особами, аби обійти необхідність надання інформації, можна написати окрему статтю. Ви зауважите, що законодавством передбачена відповідальність за таку поведінку, але ніхто не боїться бути винним у вчиненні адмінправопорушення та сплатити 850 грн штрафу. Впевнена, відповідальність за це лежить не тільки на тих, хто має надавати інформацію.
Отже, наші топ‑3 причини, чому такий інструмент, як адвокатський запит, не завжди працює.
№1 Адвокати
Саме так. Було б не дуже чесно звільняти нас від відповідальності за те, що відбувається. Для того, щоб адвокат міг сповна використовувати свої можливості, необхідно, перш за все, щоб ми говорили про це. Найлогічніший спосіб для нас повідомити про проблему — подати заяву про притягнення посадової особи до відповідальності до ради адвокатів регіону.
Розумію, легше знайти іншу можливість отримати доказ та забути про свою образу, ніж подавати заяву та брати участь у судовому розгляді. Але чим частіше адвокати не будуть закривати на це очі, тим вірогідніше, що: а) до цієї проблеми буде привертатися увага; б) формуватиметься розуміння, що за подібні дії відповідальність реально може настати.
№2 Ради адвокатів регіону
Здається, хто ж, як не рідна рада адвокатів, має розуміти твоє обурення, коли чергова посадова особа з вередливості чи інших причин створює перепони збиранню доказової бази. Але проти бажання захистити права адвоката грає багато чинників.
Перш за все, час. Раді потрібно детально опрацювати викладену в скаргах інформацію, відібрати пояснення у правопорушника, прийняти рішення, оформити його в протокол, направити матеріали до суду… Ось і пройшли ті 3 місяці, які дозволяють накласти стягнення. Чому на це не вистачає часу, ми не знаємо. Можливо, через перенавантаження своїми завданнями, адже до складу ради входять практикуючі адвокати.
Надмірний формалізм теж відіграє свою роль. Наприклад, ради адвокатів на сьогодні не дійшли єдиного висновку, чи входить ненадання відповіді на запит до складу правопорушення, передбаченого ст. 212‑3 КУпАП. Тож якщо адвокат не отримав жодної вісточки на свій запит, чи буде це порушенням його прав, буде залежати від тієї ради адвокатів, до якої він звертається.
На практиці був випадок, коли нам відмовили у складанні протоколу через ненадання анкетних даних (дати народження) посадової особи. Подібна підстава для відмови ще більше нас здивувала тим, що за іншими аналогічними заявами рада складала протоколи та направляла їх до суду. Аби не здаватись голослівними, нам навіть надали кілька роздруківок судової практики того регіону — мовляв, це не їх вимога, це суди відмовляють у притягненні до відповідальності через брак анкетних даних особи. Хоча звідки їх має взяти адвокат? І як бути з тим, що ані порядок складання протоколів, ані КУпАП не містять подібної вимоги? Важко сказати, що судова практика з цього питання є усталеною, адже ми знайшли зовсім протилежну, звісно, в іншому регіоні.
№3 Суди
Припустимо, ваша заява задоволена, протокол сформований і направлений до суду. Навіть припустимо, що це відбулося у межах місяця з дня вчинення правопорушення. Знову стикаємось із часом: майже 90%, що поки суд буде приймати рішення, строк притягнення до відповідальності буде вичерпаний. Не забуваємо також, що суд може відмовити через брак анкетних даних особи (все ж подібна практика існувала), незважаючи на те, що до відповідальності притягається конкретний керівник конкретного підприємства.
Можливо, лише нам так не щастить, але щось мені підказує, що кожен адвокат стикався у своїй діяльності з подібним. Хтось скаже, що ми лише жаліємось та виставляємо у поганому світлі всю систему, але ця стаття не для цього. Проблему треба озвучити, щоб вона почала вирішуватись. А для того, щоб вона була вирішена, треба якось діяти. Резюмуючи, наводимо наші топ‑4 способи її вирішення.
1. Більше уваги від адвокатів. Не шкодувати часу на подання заяв до ради адвокатів та піднімати це питання, де тільки можливо (на конференціях, семінарах, обговореннях).
2. Більше уваги від ради адвокатів. Саме рада адвокатів може зрозуміти важливість проблеми та посприяти її вирішенню. Принаймні, шляхом задоволення заяв та формування протоколів вчасно та с прискіпливим розглядом кожного випадку.
3. Доповнення ст. 212‑3 КУпАП. Зокрема, слід внести зміни, якими передбачити відповідальність за ненадання відповіді на адвокатський запит.
4. Збільшити розмір штрафів та строків притягнення до відповідальності. 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян — зовсім невідчутна для посадових осіб санкція, а 3 місяці замало для того, щоб пройти всі етапи притягнення до відповідальності.
Звичайно, викладене засмучує, але ми впевнені, що загальними зусиллями ми зробимо адвокатський запит інструментом, що буде нам допомагати, а не додавати неприємностей.