Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Всесвітньому економічному форумі у Давосі 22 січня 2020 р. анонсував державні ініціативи для іноземних інвесторів. Зокрема, він заявив про можливість надання інвесторам податкових канікул та персональних менеджерів за певних умов, а також запропонував створити в Україні міжнародний арбітраж для інвесторів для гарантованого захисту права власності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Прийняття Верховною Радою України за основу Проекту Закону №3760 "Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями" (далі – Проект Закону №3760) є спробою імплементації у чинне законодавство України державних ініціатив щодо покращення умов для іноземних інвесторів.
Проект Закону №3760З, крім іншого, пропонує визначення форм (інструментів) надання державної підтримки інвестиційним проектам зі значними інвестиціями; визначення вимог до інвестиційних проектів та інвесторів, яким може надаватися державна підтримка; запровадження інституту спеціального інвестиційного договору, що укладатиметься між інвестором та Урядом України в рамках здійснення інвестиційного проекту зі значними інвестиціями; визначення гарантій прав інвесторів, що реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями та ін. Це добре. Проте одразу виникає питання у тому, що якщо інвестор не відповідає, наприклад, вказаному у законопроекті пороговому значенню (розмір інвестицій у проект має становити щонайменше еквівалент 30 млн євро) або за рахунок його інвестицій створюється менше, ніж 150 робочих місць, то такий інвестор не цікавить державу і він залишається без гарантій прав, підтримки та захисту своїх інвестицій з боку держави. З урахуванням поточної економічної ситуації в Україні це виглядає, напевно, трохи дивно. Тобто Проектом Закону №3760 запропонований вибірковий підхід щодо залучення та надання захисту, підтримки та гарантій інвесторам із боку держави.
Також Проект Закону №3760 потребує доопрацювання у зв‘язку з відсутністю термінологічної узгодженості, існування протиріч деяких його положень з чинним законодавством України, а також проблем неврегульованості деяких питань щодо практичної реалізації положень цього Закону.
Необхідно зазначити, що сучасний стан інвестиційної діяльності в Україні має негативні тенденції: обсяг інвестицій знижується, представництва іноземних компаній та підприємства з іноземними інвестиціями ліквідуються. Іноземні інвестори з песимізмом розглядають Україну як країну, що має будь-яку інвестиційну привабливість.
Ситуація з іноземними інвестиціями прямо співвідноситься з внутрішньою економічною ситуацією в Україні, на яку також негативно впливають політична нестабільність, адміністративні перешкоди, руйнівна податкова система, низький рівень професійної кваліфікації значної кількості працівників органів державної влади; ризик націоналізації підприємств, в які інвестовані кошти; складна система ліцензування, тендерні махінації при визначенні «переможців» для реалізації проектів, наприклад, в сфері розвитку інфраструктури та ін. На інтенсивність іноземних інвестицій також негативно впливають відсутність дієвого механізму захисту іноземних інвестицій та надмірна монополізація економіки.
Створення нормальних умов не означає прийняття одного закону для захисту значних інвестицій. Це потребує системної роботи по усуненню перешкод для здійснення інвестицій та створенню дієвого механізму підтримки і захисту іноземних інвестицій і, що важливо – незалежно від того, є ці інвестиції значними чи ні. Також необхідна успішна та тривала історія виконання країною своїх зобов‘язань, гарантій та запевнень перед вітчизняним бізнесом – як з українськими інвестиціями, так і іноземними інвесторами. Іноземні інвестори хочуть мати рівні та чіткі правила для ведення бізнесу в Україні без адміністративних перешкод, руйнівної податкової системи та безпідставного втручання у діяльність контролюючих і правоохоронних органів. Прикладом системного підходу до заохочення та захисту іноземних інвестицій може стати Грузія за часів Саакашвілі.
Важко робити інвестиційний прогноз, але вже зараз можна говорити про чинники, від яких залежатиме обсяг інвестицій. Якщо процес здійснення системних економічних реформ в Україні буде продовжено фактично, а не декларативно, це зможе стати важливим індикатором покращення інвестиційного клімату для іноземних інвесторів. Перші успішні інвестиційні проекти та позитивні відгуки іноземних інвесторів, що реалізують ці проекти, стануть вагомим аргументом для інших інвесторів.
Що стосується перспектив, то кроки держави зі створення режиму сприяння іноземним інвестиціям мають бути постійними, розрахованими на довгострокову стратегію розвитку та враховувати зростання конкуренції при залученні іноземного капіталу.