Світовий процес так званої деофшоризації набирає оберти, додаткові незручності для підприємців створює майбутній автоматизований обмін даними, інші питання щодо розкриття інформації про власників бізнесу. Чи означає це, що бізнес відмовиться від використання офшорів у своїй діяльності? Впевнена, що ні. Офшорні компанії будуть використовуватися в бізнесі дещо менше, у порівнянні з минулими роками, але повну відмову від привабливих безподаткових юрисдикцій очікувати не слід.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Варто лише проаналізувати структури сучасних холдингів, які є у вільному доступі й розміщуються на офіційних веб-сайтах середнього та великого бізнесу. Майже кожен холдинг включає у свою структуру хоча б одну офшорну компанію. Поза офіційним холдингом також, як правило, залишається певна кількість безподаткових юрисдикцій, які використовуються для оптимізації грошових потоків.
Проте не можна не відзначити, що хоча безподаткові юрисдикції залишають за собою статус інструменту для податкової оптимізації, все ж нещодавній інцидент з витоком інформації у Панамі, скандал з розголошенням інформації на Британських Віргінських Островах (який відбувся кілька років тому) та маса інших фактів примусили підприємців шукати альтернативи та «відбілювати» бізнес. Тому все більшої популярності для реєстрації нерезидентних структур набувають європейські юрисдикції зі сприятливими податковими умовами.
Світові течії, пов’язані з офшорними компаніями, змушують і українських політиків реагувати на них. Проте швидка реакція – не значить ефективна.
Так, 13.04.2016 р. у ВР зареєстрований проект ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку з операцій з офшорними юрисдикціями», яким запропоновано платежі на користь нерезидентів, які мають офшорний статут, додатково оподатковувати податком у розмірі 15%.
Проте це далеко не перше обмеження, яке законодавець накладає на операції з офшорними та іншими нерезидентними компаніями. Так, вже давно працює обмеження щодо неможливості зарахування на витрати частини коштів, сплачених на нерезидентні компанії, зареєстровані у визначених юрисдикціях. Не варто забувати й про додаткове регулювання, пов’язане з трансфертним ціноутворенням, а також про податки на репатріацію.
Тому, враховуючи наявність існуючих обмежень, бізнеси вже давно структурують фінансові потоки таким чином, щоб виключити прямі платежі на офшорні юрисдикції. Останні використовуються як держателі активів, як холдингові компанії та як «гаманці» для акумулювання на їхніх рахунках коштів, грамотно заведених на такі рахунки.
Отже, запропонований законопроект робить свій внесок у боротьбу з використанням офшорів бізнесом, проте є більш політичним, декларативним і таким, що навряд чи значним чином вплине на реальну ситуацію. Якщо є необхідність офіційного виведення коштів з України за кордон, підприємці використовують європейські юрисдикції зі зручним оподаткуванням, а перерахування грошей відбувається за результатами податкового планування та на підставі належним чином підготовлених договорів.
Нагадаємо,
13.04.2016 р. у Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким пропонується з 1.01.2017 р. запровадити новий податок – з операцій з офшорними юрисдикціями (реєстр. №4413).
Як зазначено у пояснювальній записці, платниками податку пропонується визначити суб’єктів господарювання, які здійснюють оплату товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи здійснюють розрахунки через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки (у тому числі, відкриті в банках України), незалежно від того, чи здійснюється така оплата безпосередньо або через інших резидентів чи нерезидентів. Ставка податку становитиме 15% від суми платежу, яка сплачується на користь нерезидента, що має офшорний статус.
Для забезпечення сплати податку банки не матимуть права здійснювати перерахунок коштів на користь нерезидентів без одночасної сплати податку. Пропонується податок з операцій з офшорними юрисдикціями направляти до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням на видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення.
Крім того, проектом доручається Кабміну забезпечити розширення переліку офшорних зон з метою запобігання уникненню оподаткування доходів госпсуб’єктами, які здійснюють господарські операції з нерезидентами, що зареєстровані у державах, з якими Україною не укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування. Новий податок пропонується запровадити з 1.01.2017 р.