У розвинених країнах світу актив у вигляді інтелектуальних прав вже давно довів свою вагу. Сьогодні ми на практиці бачимо, що як вітчизняні виробники, так і інвестори, які виходять на наш ринок, починають приділяти більше уваги власним авторським правам, розуміючи, що це може не тільки принести додатковий прибуток, а й значно скоротити ризик понесення збитків.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Підтвердженням того, що наш бізнес поступово починає розуміти важливість захисту власних інтелектуальних прав, є офіційна статистика Всесвітньої організації інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organization, WIPO), яка висвітлює дані по кількості зареєстрованих торгових марок (Trademark) в Україні за останні роки.
|
Поряд із цим, необхідно звернути увагу на статистику, що дає Український інститут промислової власності. Так, за січень 2017 р. в Україні було зареєстровано 2071 об’єкт інтелектуальної власності: |
- Винаходи 218
- Корисні моделі 635
- Промислові зразки 186
- Знаки для товарів і послуг 1 032
Усього зареєстровано 2 071
Далеко не весь бізнес пов'язаний із необхідністю реєструвати певні винаходи чи промислові зразки, проте майже кожна компанія може мати необхідність зареєструвати знак для товарів та послуг (торгову марку). Що ж дає зареєстрована торгова марка її власнику?
1. Виключне право використання. Реєстрація торгової марки (знаку) робить її власника володільцем виключних прав на її використання. Тобто будь-яке використання цього знаку без дозволу власника є незаконним і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.
2. Ефективне вкладення коштів. Рекламування тільки товарного знаку (торгової марки) набагато дешевше, ніж реклама власне продукції або послуг.
3. Об'єкт для продажу (здачі в оренду). Торгова марка може бути самостійним товаром і стає таким з моменту її реєстрації.
Важливо звернути увагу, що реєстрація торгової марки в Україні є процедурою досить незатратною, а якщо порівнювати її вартість із профітом, який може принести її вдале використання, можна вважати, що ця вартість взагалі мізерна. На сьогоднішній день вдало організована робота по просуванню власної торгової марки дає змогу продавати товар чи послуги на 20–30% дорожче. Погодьтесь, різниця відчутна.
Більше того, необхідно розуміти, що торгова марка може бути предметом договірних відносин. Щоб здійснити передачу прав власності на неї, необхідно укласти договір між власником та особою, яка бажає отримати таку торгову марку, та зареєструвати його. На практиці такі договори мають містити ряд положень, які будуть встановлювати порядок користування торговою маркою та визначати порядок розрахунків за її використання.
Поряд із цим, вчасно не приділивши увагу захисту своїх інтелектуальних прав, бізнес ризикує понести значно більші збитки, ніж витрати, пов'язані із забезпеченням їх захисту. Як приклад, можна навести болючий досвід однієї з птахофабрик України, у якої виникли проблеми, пов'язані з неможливістю реалізації продукції, оскільки на ринку вже існувала схожа упаковка для яєць. Внаслідок такої подібності одна з великих мереж супермаркетів змушена була відмовитися виставляти продукцію птахофабрики на реалізацію.
З розвитком бізнесу на нього буде посилюватися тиск, спричинений як добросовісними, так і недобросовісними методами конкурентів. У деяких випадках конкуренти можуть зареєструвати торгову марку, яка буде ідентичною до позначення, яке використовується компанією. І тоді виникає ризик, що користувач позначення буде обмежений у його подальшому використанні.
Тут необхідно звернути увагу на норму ч. 1 ст. 500 ЦК України, яка встановлює, що будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торгову марку, або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використовувала торгову марку в Україні чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).
Суди, розглядаючи подібні спори, визначають, що особа, яка не зареєструвала, проте добросовісно використовувала торгову марку (або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання), позбавлена можливості подальший дій, пов’язаних із нею. Наприклад, якщо позначення використовувалося шляхом розміщення реклами на біг-бордах, у подальшому це не буде заборонено, проте реєстрація такого доменного імені не буде розглядатися як продовження використання позначення.
Поряд із цим, не варто забувати, що навіть для того, щоб мати можливість подальшого використання позначення в тій частині, у якій воно використовувалось, необхідно довести, що було здійснено «значну і серйозну підготовку для такого використання». На практиці доводами у такому випадку можуть стати, наприклад, договори про розміщення реклами чи виготовлення певної продукції, тобто факти того, що на використання позначення було витрачено певні кошти.
Експертний висновок
Інститут інтелектуальної власності в Україні ще не досяг тих висот, які він займає у деяких інших країнах світу. Проте тенденції його розвитку вражають. Україна стає все більш привабливою для іноземних інвесторів, які вже встигли неодноразово обпектись на неприділенні уваги захисту власних авторських прав. Виходячи на наш ринок, інвестори вносять власну культуру роботи із інтелектуальною власністю, що має позитивний вплив на розвиток галузі в цілому.
Нівелювати деякі ризики недобросовісної конкуренції, підвищити привабливість власного продукту і, як наслідок, отримати додатковий прибуток – це тільки частина тих питань, які може закрити реєстрація власної торгової марки. Організувати захист власного об’єкту інтелектуальної власності не є складним завданням, проте в умовах постійного зростання рівня конкуренції з певністю можна сказати, що неприділення уваги цим процесам може нести значні ризики.