У 2022 р. звільнили Генерального прокурора та Голову Служби безпеки, до яких було багато питань через колабораціонізм їхніх підлеглих. У 2023 р. парламентарі визнали роботу Бюро економічної безпеки незадовільною, директор звільнився, інституцію вирішено перезавантажити (почати з чистого аркуша). Далі Національне антикорупційне бюро викрило масштабну корупцію в Фонді державного майна та Верховному Суді, причетні звільнені. Проте лише у випадку з Агентством з розшуку та менеджменту активів говорять про реорганізацію шляхом передачі частини функцій іншому органу виконавчої влади, що радше схоже на зміну форми, ніж покращення суті, а також посилення контролю над діяльністю. Давайте поговоримо. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Аудит діяльності У лютому 2023 року Офіс Президента та народні депутати відновили розмови стосовно передачі Фону державного майна функцій АРМА з управління активами. У Верховній Раді підготовлено відповідний законопроєкт, а Фонд розпочав консультації з цього приводу. 13 квітня до Офісу Президента надійшов лист від послів Європейського Союзу Матті Маасікаса та США Бріджит Брінк з пропозицією провести аудит діяльності АРМА перед тим, як приймати остаточне рішення. Дослухавшись до поради влада зупинила реорганізацію АРМА, а Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні (EUACI) та Агентство США з міжнародного розвитку USAID почали організовувати здійснення заходів, пов’язаних з аудитом. Приховані течії Незалежність є одним із ключових принципів заснування та діяльності АРМА, аналогічно як і інших антикорупційних органів (НАЗК, НАБУ, САП), для забезпечення якої, а також інституційної спроможності органів антикорупційної інфраструктури, законодавством передбачено особливу процедуру добору керівників (призначення керівника з числа найкращих кандидатів, обраних під час прозорої, змагальної процедури спеціально утвореною конкурсною комісією) та гарантії невтручання в їхню діяльність з боку будь-яких інших органів влади. Натомість Голова Фонду державного майна призначається та звільняється з посади Верховною Радою за поданням Президента (п. 12 ч. 1 ст. 85 Конституції України). Які недоліки роботи АРМА очікувано встановить аудит міжнародників (на мою думку): (1) діяльність за напрямком розшуку активів не призвела до реальних випадків повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України, забезпечення невідворотності конфіскації доходів від їх злочинної діяльності; (2) не виконується передбачена п. 7 ч. 1 ст. 9 Закону функція щодо участі у забезпеченні представництва прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних з поверненням в Україну активів, одержаних від корупційних та інших кримінальних правопорушень; (3) не здійснюються повноваження щодо підготовки проектів міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону, у звʼязку з чим, на виконання ст. 24 Закону до Держбюджету не перераховано жодної гривні; (4) немає укладених, за погодженням з Мінʼюстом, цивільно-правових угод з юридичними та фізичними особами щодо представництва інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних з поверненням активів, одержаних від корупційних та інших кримінальних правопорушень, в Україну, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону та п. 27 Положення про АРМА, затвердженого постановою Кабміну від 11.11.2018 № 613; (5) не реалізовано потенціал АРМА щодо виявлення та розшуку активів осіб, причетних до злочину агресії, воєнних та інших міжнародних злочинів проти української держави та її громадян. Ініціативу у переслідуванні російських активів перехопило НАЗК, попри всі очевидні переваги повноважень АРМА; (6) ніколи з 2017 року не здійснювалася незалежна зовнішня оцінка діяльності АРМА, яка за Законом має обов’язково щороку проводитися комісією із зовнішнього контролю у складі трьох осіб, визначених Президентом, Верховною Радою та Кабміном; (7) перша редакція Закону (2015 р.), яка враховувала рекомендації висловлені міжнародними експертами, дозволяла АРМА продавати активи без згоди власника лише на підставі ухвали слідчого судді (суду). У 2016 р. Закон було змінено, АРМА отримало дискреційні повноваження самостійно вирішувати чи передавати активи для реалізації або в управління за договором. У 2021 р., після численних корупційних скандалів пов’язаних з реалізацією активів, з Закону прибрали згадані дискреційні повноваження та повернули вимогу стосовно продажу активів лише на підставі рішення суду; (8) початковий текст Закону (2015 р.) дозволяв управляти активами з мінімальною шкодою господарській діяльності, шляхом залишення їх у користуванні власників із здійсненням АРМА контролю за додержанням заборон, встановлених ухвалою слідчого судді (суду) про арешт активів. У 2016 р. згадані положення було виключено з тексту Закону; (9) спеціальні вимоги до організаторів електронних торгів, які дозволяють АРМА не продавати активи через Prozorro.Sale. Процедура приймання АРМА від прокурорів активів за актами приймання-передачі, яка дозволяє безкарно тривалий час залишати активи безхазяйними і не нести відповідальність за пошкодження, знищення або інші незаконні дії з активами. Перелік активів, що підлягають реалізації, який діяв у 2017–2021 рр. і фактично дозволяв АРМА продавати все підряд. Названі відверто деструктивні механізми роботи було запроваджено не нормативно-правовими актами АРМА, а постановами Кабміну, який вочевидь має розділяти відповідальність (щонайменше політичну) за негативні наслідки відповідних рішень та дій АРМА; (10) усі керівники АРМА (2016–2023 рр.) не мали незалежності та були лояльними до влади. До призначення Головою АРМА Янчук був заступником Міністра юстиції з питань європейської інтеграції (2014–2016 рр.), від провладної політичної партії, керівник якої на той час очолював Уряд. Другий та третій керівники АРМА Сигидин і Жоравович були призначені Кабміном без конкурсу у 2019 р. та 2021 р., відповідно. До цього Сигидин (2015–2019 рр.) працював начальником Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві, а Жоравович (2019–2021 рр.) начальником Північно-східного МТУ АРМА (м. Харків); (11) територіальні управління АРМА багато років знаходяться в зародковому стані, мають усічену функціональність, неспроможні самостійно, за рахунок власних ресурсів, здійснювати заходи з розшуку, оцінки, обліку та менеджменту активів, натомість лише виконують окремі доручення Голови АРМА та його заступників з пов’язаних питань. Поряд із цим, передача згаданих повноважень на місця та скасування монополії центрального апарату, прогнозовано може стати найбільшим антикорупційним кроком; (12) реєстр арештованих активів, покликаний зняти тераінкогніто з питання, які активи арештовано в державі, а також оперативно показувати заходи з менеджменту активів, які здійснює АРМА, створювався понад шість років і введений в експлуатацію лише в 2023 р. Однак рішенням АРМА і досі обмежено публічний доступ до даних цього реєстру; (13) не виконується функція з проведення оцінки активів за зверненням слідчого, детектива, прокурора, суду (слідчого судді), передбачена п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону, яка дозволяє встановлювати вартість активів за безпосередньої участі органів досудового розслідування, прокуратури та суду, на етапі до їх передачі в управління АРМА. Така оцінка дозволяє закріплювати нижню межу вартості активів в ухвалі слідчого судді (суду), що несе в собі значно менші корупційні ризики у порівнянні з оцінюванням активів самостійно АРМА відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону, коли вони вже передані в управління; (14) не впроваджено передбачені ч. 5 ст. 21 Закону прилюдні аукціони, за прикладом кращого світового досвіду, зокрема аукціонних будинків Крістіс (Christie’s) та Сотбі (Sotheby’s), а також Голландського аукціону (Dutch auction), он-лайн аукціонів американської Інтернет-компанії eBay; (15) штучне віднесення органами досудового розслідування, прокуратури та суду активів до речових доказів, з метою їх подальшої передачі в управління АРМА. Зазначене відбувається через прогалини в КПК України, яким встановлено лише процедуру передачі в управління АРМА активів арештованих з метою збереження речових доказів (ст. 100), і непередбачено аналогічних процедур стосовно активів, арештованих з метою забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення; (16) керівники прокуратур не виконують свій обов’язок перевіряти стан та умови збереження АРМА активів, їх схоронності; (17) не здійснюється облік активів, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону, про що неодноразово наголошувала Рахункова палата у своїх аудиторських звітах; (18) проводяться непублічні, непрозорі, тіньові конкурсні відбори управителів активів, на чому постійно акцентується увага громадськістю, журналістами та наголошувалося в 2023 р. на засіданнях Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради з економічної безпеки. Шість років АРМА ухиляється використовувати для відбору управителів активів електронну систему закупівель Prozorro, а також здійснювати прямі трансляції через мережу Інтернет процесу їх обрання (із архівацією відеозаписів); (19) здійснюється неконкурентна та неефективна реалізація активів через «сірих» організаторів електронних торгів, за цінами, що у багато разів нижче від їх ринкової вартості, та з можливим забезпеченням переваг окремим учасникам електронних торгів (перемоги останніх). Усі роки діяльності АРМА ухиляється від здійснення реалізації активів, з використанням торгів Prozorro.Sale; (20) відсутнє чітке нормативне регулювання здійснення управління корпоративними правами, у зв’язку з чим за шість років роботи АРМА майже немає прикладів успішного управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв; (21) АРМА створювалося, як джерело надходжень Держбюджету за рахунок ефективного менеджменту активів. Прикладом було французьке агентство з менеджменту арештованих і конфіскованих активів (AGRASC), яке у 2011–2014 рр. сплатило до бюджету 4,5 млн євро, перерахувало до фонду боротьби з наркотиками 5,9 млн євро, повернуло державним кредиторам 1,2 млн євро, відшкодувало особам, які потерпіли від злочинів 23 млн євро. Водночас AGRASC повністю забезпечував свою роботу за рахунок надходжень від менеджменту активів — 3,6 млн євро. Натомість АРМА у 2018–2022 роках витратило з Держбюджету в 10 разів більше грошей, ніж заробило. Ініціатива ЄС Відповідно до п. 7 (i) розділу «Урядування та прозорість» Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі до 1 мільярда 800 мільйонів євро (Рішення № 2015/601 Європейського Парламенту та Ради від 15.04.2015 про надання макрофінансової допомоги Україні), ратифікованого Законом України від 18.06.2015 № 538-VIII, Україна зобов’язалася визначити установу, яка буде діяти як управління по поверненню активів. Згідно з пояснювальною запискою до Закону АРМА створювалось у зв’язку з необхідністю виконання другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. У п’ятому моніторинговому звіті ЄС щодо виконання Україною Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму для України у п. 2.3.1.3 розділу «Попередження та боротьба з корупцією» Україні було доручено створити Національне агентство з розшуку незаконних активів. У шостому моніторинговому звіті ЄС щодо виконання Україною Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму для України у п. 2.3.1.3 розділу «Попередження та боротьба з корупцією» Україні доручалось забезпечити інституційну спроможність у частині виявлення, розшуку та управління незаконними активами, прийняти відповідне законодавство та забезпечити повну функціональність агентства. Утворюючи АРМА українська влада керувалася: Засновуючи АРМА, українська влада враховувала Рекомендації ХІ та ХІІ Групи держав проти корупції (GRECO) за результатами Спільних 1-го і 2-го раундів оцінювання України (20–23.03.2012), зокрема рекомендації викладені в п. 28 — прийняти нові правила конфіскації та арешту доходів, одержаних злочинним шляхом, які дадуть можливість застосовувати ці заходи не лише до прямих, але й до непрямих (конвертованих) доходів, здійснювати еквівалентну конфіскацію та конфіскацію доходів третьої особи відповідно до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (рекомендація xi) та прийняти нормативно-правові акти про управління вилученим майном, що може гнучко застосовуватися з метою ефективного збереження вартості такого майна. Також АРМА створено на виконання вимог: У 2018 р. інституційне становлення АРМА посилювалось FATF, яке у своїх рекомендаціях радила державам-учасницям створити органи, які могли б оперативно реагувати на запити аналогічних іноземних органів щодо виявлення, заморожування, арешту і конфіскації майна, отриманого незаконним шляхом (38 рекомендація). Також правову основу діяльності АРМА складають Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією, ратифікована Законом України від 18.10.2006 № 252-V, та Конвенція про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, ратифікована Законом України від 17.12.1997 № 738/97-ВР. Замість висновку Беручи за приклад функціонування САП у складі ОГП (з особливою процедурою добору та призначення керівника), реорганізація АРМА можлива шляхом утворення окремо Агентства з розшуку активів (АРА) та Агентства з менеджменту активів (АМА), як самостійного структурного підрозділу у складі Фонду державного майна (на правах департаменту), підпорядкованого заступнику Голови Фонду — керівнику АМА. Водночас на законодавчому рівні має бути збережено діючі гарантії незалежності (особлива процедура добору та призначення керівника) і невтручання в діяльність АРА та АМА з боку будь-яких інших органів влади.
15 липня 2023, 10:00