Очевидно, що війна та економічна ситуація в Україні матимуть вплив на більшість практик юридичних фірм. Однак наразі не дуже зрозуміло, до чого готуватися юридичному бізнесу найближчим часом. Тому ми запитали в експертів, які є ризики та перспективи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Три етапи великої війни для юрринку».
Армен Хачатурян, старший партнер Asters
Ми з партнерами Asters дивимося в майбутнє обережно-позитивно. Віримо у перемогу України, але розуміємо, що чим довше триватиме війна, тим складніше буде країні подолати її наслідки.
Банківська система та економіка країни вистояли, хоча на початку повномасштабної війни прогнози були невтішними. Але реальний стан справ ми побачимо тільки після перемоги. Юридичний бізнес похідний від інших бізнесів. Якщо наші клієнти витримають випробування війною (і щодо цього ми позитивно налаштовані), якщо вони зможуть оптимізувати свій бізнес, відновити те, що було пошкоджено, то і юридичний бізнес також втримається. Ми очікуємо, що в Україну прийдуть великі інвестори, міжнародні фонди, і юридична робота буде важливою складовою для реалізації їхніх проєктів. Ми також бачимо важливість нашого внеску у консультування держави, участі у робочих групах, які допомагають вдосконалити національне законодавство, задокументувати злочини росії та притягнути її до відповідальності. Лише за минулий рік фірма надала понад 4000 Pro bono годин консультацій по цих та інших напрямках.
На швидкість відновлення країни впливатиме нестача професійних кадрів, зумовлена міграційною кризою.
Соціально відповідальний бізнес, зокрема юридичний, має бути готовим до адаптації робочих місць й інтеграції людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, а також військових, які повернуться з фронту. Два роки тому Asters долучилася до спільноти «Бізнес без бар’єрів», яка сьогодні налічує 22 компанії-члени. Вони діляться своїми здобутками щодо створення інклюзивного середовища та ініціативами під час війни, які дійсно вражають та є прикладами для інших.
Денис Бугай, партнер-співзасновник VB PARTNERS
Перспективи юридичної практики туманні. Наразі можу виокремити такі тенденції.
1. Через зменшення активності бізнесу збільшиться питома вага державних замовлень на юридичному ринку. Для правників такі контракти створюють додаткові ризики, зокрема звинувачення в потенційній корупції. Нещодавні обвинувачення від НАБУ адвокатам, які надавали правову допомогу державній компанії, це підтверджують.
2. Війна дала поштовх дистанційному правосуддю в кримінальних справах. Такі зміни стимулюватимуть розвиток інноваційних моделей в українському судочинстві.
3. Розвиток нового напряму в юридичній практиці — санкційні провадження.
Воєнний стан активізував українську державну політику запровадження санкцій. Але, враховуючи достатньо високий рівень корупції в Україні, прогнозую, що такий інструмент може використовуватися як елемент тиску на бізнес чи буде частиною нечесної конкурентної боротьби.
Читайте також: «Лідери ринку: як змінився ринок юрпослуг у роботі з клієнтами?».
В умовах війни тиск правоохоронних органів на підприємців зростає. Певний популізм серед наших політиків провокує активність правоохоронців, які здійснюють протиправний вплив на ринок. Останній гучний випадок — обшуки в провідній ІТ-компанії MacPaw.
Українські правоохоронці отримали «правосуб’єктність» серед європейських колег. Однозначно поліпшилась робота у сфері міжнародної правової допомоги. Українські антикорупційні органи, Офіс Генерального прокурора європейська юстиція сприймає як рівних партнерів. Останні гучні кейси закордонних затримань, екстрадицій підтверджують потребу в українських фахівцях у напрямах транскордонних розслідувань та Інтерполу.
Очікуємо збільшення роботи у зв’язку з ратифікацією Україною Панамериканської конвенції. Ми отримаємо багато цікавого національного досвіду з питань екстрадиції США, Панами, Аргентини та Домініканської Республіки.
Євгеній Дейнеко, керуючий партнер EVERLEGAL
Очевидно, що війна та економічна ситуація в країні матимуть вплив на більшість практик юридичних фірм. Думаю, що варто очікувати зменшення роботи в транзакційних практиках, зокрема в M&A. Хоча певна компенсація спостерігається шляхом транзакцій між українськими бізнесами.
З іншого боку, збільшується попит на послуги у сфері вирішення спорів, трудових відносин, захисту бізнесу тощо. З’являться нові категорії клієнтів, зокрема міжнародні гуманітарні організації, іноземні неурядові організації, що здійснюватимуть проєкти в Україні, пов’язані з наданням гуманітарної та іншої допомоги у зв’язку з війною та післявоєнним відновленням.
Зрештою варто очікувати зростання обсягу юридичної роботи, пов’язаної з діяльністю міжнародних фінансових установ в Україні, інфраструктурними проєктами, також у сфері енергетики, логістики, military-tech. Звісно, що це ще не повний перелік.
Роман Марченко, старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Найближчим часом ключовим рушієм змін буде позитивна динаміка на фронті, все інше слідуватиме відповідно. Економічна активність, так само як і повне відновлення ринку юридичних послуг, залежатиме від нашої перемоги, однак щодо цього питання не може бути жодних загадувань — цю дату в наші робочі календарі вноситимуть ЗСУ.
Сьогодні нова реальність для ринку юридичних послуг вже настала і є вимушеною новою нормальністю.Тому ключовою метою в середньостроковій перспективі є підтримання високої ефективності команди для забезпечення потреб клієнтів, що виникають вже зараз. У майбутньому юридичний ринок сподівається на супроводження проєктів із повоєнного відновлення та залучення інвестицій. Впевнений, що здобуті в ці непрості часи досвід і практика стануть вагомим внеском юридичного бізнесу у фундамент повоєнного відновлення України та її економіки.
Читайте також: «Лідери ринку: як трансформувалася роль керівника юридичної фірми?».
Олег Маліневський, керуючий партнер EQUITY
Питання компенсації завданих війною збитків зараз є надзвичайно актуальним. Пишаюся тим, що наша команда з самого початку війни приділяє йому значний час і зусилля. На мою думку, помилково зводити його виключно до судової практики чи бізнесу. Багато в чому це громадянський обов’язок українського юриста. І не лише судовика, адже важливо не тільки знайти правильну формулу примусового стягнення активів, а й розшукати, ідентифікувати їх, встановити належність державі-агресору чи іншим співпричетним до війни особам.
Суми завданих росією збитків вимірюються сотнями мільярдів доларів і щодня зростають. Саме тому знаходити юридичні механізми компенсації збитків — це завдання для усіх правників із різних практик. Важливо обґрунтовано вийти за периметр «відповідальний лише путін чи російська армія». Вважаю, що з російського боку набагато ширше коло осіб, які мають компенсувати збитки. Тож це вагомий момент, щоб об’єднати ринок заради єдиного важливого для країни результату.
Ернест Грамацький, президент АФ «Грамацький і Партнери»
— До чого готуватися юридичному бізнеcу найближчим часом? Які ризики та перспективи?
— Найближчим часом юридичному бізнесу необхідно очікувати на суворе випробування міцності кожної компанії в умовах воєнного стану. Поки триває війна, не потрібно очікувати значних інвестиційних вливань у відбудову України, а отже, і пожвавлення бізнесової активності. Сьогодні на перше місце виходять антикризові управлінські здібності кожного окремого керівника юридичної фірми та запас міцності, накопичений протягом останніх років.
Серед ключових змін у найближчому майбутньому варто назвати неминуче вимирання окремих практик стандартизованих юридичних послуг у зв’язку з активним розвитком штучного інтелекту. Також незабаром очікуємо появи нових інститутів цивільного та кримінального права, таких як правове регулювання обороту віртуальних активів, застосування штучного інтелекту, а також відповідальності за порушення у цих сферах. Уже сьогодні не потрібні юристи для реєстрації ТОВ, ФОП, подання найпростішої податкової звітності. З огляду на темпи навчання Chat GPT та інших подібних інструментів аналогічна доля спіткає претензійно-позовну роботу в типових спорах, договірне право, більшість адміністративних послуг.
Окремо важливо зауважити, що в середньо- та довгостроковій перспективі на Україну чекає поглиблена інтеграція в європейський економічний простір, а також повноцінна уніфікація та гармонізація національного права із правом Європейського Союзу. Як наслідок, уже зараз українським юристам потрібно активно поглиблювати власну кваліфікацію та вивчати регламенти й директиви, прийняті уповноваженими органами ЄС. Це ключовий фактор отримання конкурентної переваги на первинних етапах.
Амінат Сулейманова, керуюча партнерка AGA Partners
— До чого готуватися юридичному бізнесу найближчим часом? Які ризики та перспективи?
— Зміни, які очікують наш ринок після перемоги, будуть чи не найбільшими за весь час існування юрринку. В Україну прийдуть великі гроші інвестицій, а за собою вони приведуть інші стандарти роботи та великий світовий юрбіз. Україна раніше ніколи не була по-справжньому привабливою для гігантів світового юрбізу. Інші ринки були для них набагато цікавішими, і ми знаємо, що найкраща робота на багатьох ринкахє саме в ILFів.
Зараз українському ринку треба підготуватися до конкуренції високого рівня як за роботу, так і за таланти. Маючи ті системні проблеми, які є в нашому юрбізі — тотальну корупцію, відкати, агентів впливу, що «заводять» клієнтів тощо, нас чекають нові часи. Сподіваюся, наш ринок пройде це очищення достойно, й білі пальто, які ми любимо вдягати на конференціях, не будуть більше костюмом голого короля.
Читайте також: «Лідери про важливі рішення: як війна вплинула на національний юридичний ринок?».
Коротко щодо поточних і подальших тенденцій на юрринку
Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm
Що розвиватиметься? Кримінальний напрям, з огляду на санкційну політику та представництво постраждалих від війни українців і бізнесу у спорах із рф. Абсолютно впевнений, що військове право залишиться актуальним ще багато років. Буде активно розвиватися IT-право в розрізі фінтеху — наші компанії за цей рік зробили дуже великий стрибок, і дехто з них вже готує експансію на західні ринки. При оптимістичному сценарії завершення великої війни в недалекій перспективі та поглиблення роботи з нашого євроінтеграційного курсу можна чекати на прихід західних інвестицій, що дуже позитивно вплинена розвиток корпоративної та M&A практик. Окремо потрібно зазначити, що в післявоєнний період затребуваними напрямами роботи наших юристів будуть міжнародні арбітражі та представництво України в судових процесах над росіянами. Цей міжнародний напрям, напевно, стане найбільш привілейованим як із морального, так і з репутаційного погляду. Думаю, це велика честь, яка дістанеться тільки кращим. Звісно, і банкрутство нікуди не дінеться, оскільки занадто багато шкоди завдано українському бізнесу, і часто розв'язати ці проблеми без процедур банкрутства банально неможливо.
Кадри. Як вже зазначалося, юрфірми дійсно втратили немалий кадровий потенціал: хтось пішов захищати Батьківщину, хтось виїхав із країни. Значна частина тих, хто поїхав за кордон, вже влаштувалися на новому місці й незабаром перспективи їх повернення малоймовірні. З огляду на нашу фірму, за час війни ми втратили близько 30% колективу з різних причин, зокрема й тому, що частина тепер служить у ЗСУ. З одного боку, подібна ситуація може спровокувати певний кадровий голод, з іншого — відкриває можливості для тих правників, які залишилися.
Бюджети. Не впевнений, що в найближчій перспективі юрринок зможе повернутися до довоєнних бюджетів. Відверто кажучи, ніхто з нас на 100% не може бути впевнений у майбутньому. Я не маю на увазі те, що хтось не вірить у перемогу України. Річ у тім, що ніхто не може з точністю спрогнозувати те, скільки ще триватиме повномасштабна війна та які в результаті економічні наслідки ми отримаємо. Відтак, зазнало змін і бюджетне планування юридичних компаній. Лише невелика частка ринку наразі планують на рік. Більшість обмежуються декількома місяцями, бажаючи зберегти фінансову подушку на так званий чорний день. Пріоритетом у фінансовому плані, принаймні для нас, є повне відновлення заробітних плат у валютному еквіваленті на довоєнному рівні та їх подальше зростання.
Репутація. Велика війна оголила болючі питання, на які з 2014 року і до 24 лютого було заведено закривати очі. У професійних медіа теми роботи наших правників на відвертих пособників Кремля порушуються вкрай рідко, водночас у кулуарах юридичного бізнесу про це розмовляють навіть не пошепки. Згадуються перші дні повномасштабної війни, коли українські юркомпанії ледь не наввипередки поспішали повідомити у своїх соцмережах, що вони більше ніколи не працюватимуть із російським бізнесом. І ось, коли ми дійшли до того третього періоду, де життя перемагає, то дехто продемонстрував, що життя хоч і перемагає, але без російських грошей воно не таке вже й привабливе.
Особисто мені дуже цікаво, як впорається ринок із такими репутаційними викликами. Чи продемонструє зрілість і мудрість, чи буде й надалі толерувати речі відверто небезпечні? Не в останню чергу саме наша можливість приймати ці репутаційні виклики та задаватиме тренд на наступні роки розвитку (чи деградації) наших правничих інституцій.
Почасти ми вже сьогодні бачимо певний клієнтський перерозподіл на ринку юридичних послуг, викликаний саме репутаційними втратами окремих великих гравців. Але казати, що це вже стало тенденцією, зарано.
Конкуренція. Знову ж таки, якщо ми оперуємо найоптимістичнішим варіантом розвитку подій в Україні, то вітчизняному юрринку разом із західними інвестиціями можна очікувати й на прихід західних biglaw. А це, зі свого боку, приведе до гучних M&A. Окрім того, впевнений, що значна кількість українських юрфірм не з побоюванням, а з надією дивиться на такий варіант. Але ж є нюанс. Прихід титанів західного юрбізу в Україну та їх подальша діяльність тут передусім залежатимуть від того, як функціонуватимуть наші правоохоронна та судова системи. Допоки ми не дійдемо до належних прозорих стандартів, що діють в усьому цивілізованому світі, говорити про реальну конкуренцію із західними юркомпаніями в Україні, на жаль, неможливо. Іноземці просто не витримають наших реалій.
Позавоєнні виклики. Не тільки війна змінює юрринок. Останнім часом дедалі більше питань виникає і щодо майбутнього юридичної професії у звʼязку із розвитком штучного інтелекту. Особисто я не можу стверджувати, що ШІ здатний замінити юриста у найближчі 3-5 років. Принаймні допоки розробники проводять межу можливостей ШІ, ми можемо ним користуватися як зручною допоміжною функцією, але точно не як замінником фахівця. Ми поступово інтегруємо у свою роботу чат GPT, Bing, Perplexity тощо, адаптуємося до нових реалій і користуємося наданими можливостями. Хіба не для цього й потрібен прогрес?