В новий рік Україна увійшла із цілою низкою податкових змін. Однак чи виправдає себе податкова реформа? Яких позитивних результатів та яких негативних наслідків слід очікувати? Про своє бачення відносно податкових змін «Юридичній газеті» розповів почесний президент ЮК Jurimex ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пане Данило, як відомо, ще наприкінці 2014 року ВР України схвалила низку змін до податкового законодавства. Які б з них Ви вважаєте найбільш вагомими?
– Безперечно, це реформа податку на прибуток підприємств, єдиного податку та введення додаткових податків (місцеві акцизи, рентні платежі), зниження ЕСВ. Це стосується всіх.
– Автори податкової реформи як її мету зазначають покращити умови ведення бізнесу, підвищити показники України в міжнародних рейтингах, збільшити обсяги бюджетних надходжень тощо. Чи відповідають такі заяви реальному стану речей?
– На моє переконання, відповідають, але частково. Надходження, звісно, збільшаться, адже, вочевидь, посилиться податковий тиск, однак про покращення умов ведення бізнесу мови бути не може. В законі відсутні будь-які норми, які б так чи інакше покращували правовий режим платників податків (можливо, крім тимчасових заборон щодо проведення перевірок). Можливість податкового компромісу для юридичних осіб є малоймовірною за відсутності «підкилимних» домовленостей з Державною фіскальною службою. Механізм є вкрай корупціогенним. Тому говорити про певні системні покращення для бізнесу передчасно. Також зазначу, що дуже постраждали окремі сфери економіки. Наприклад, державні лотереї. Уряд вирішив обкласти податком всі виграші в лотереї, незалежно від їхнього розміру. Тобто тепер кожен гравець, який отримує виграш навіть в розмірі 1 грн, отримає на руки лише 85 копійок (ставка податку становить 15% суми виграшу). Що змусило уряд вдатися до такого, м'яко кажучи, екзотичного в оподаткуванні лотерей крок, не зрозуміло. Але аналогів подібної системи оподаткування немає ніде у світі! Податок на виграші не стягується ні у Франції, ні в Німеччині, ні у Великій Британії, ні в більшості інших розвинених країн. А в тих країнах, де оподаткування все-таки є (податок був введений внаслідок економічної кризи), передбачається досить великий неоподатковуваний мінімум за прикладом моделі, яка існувала в Україні до нового року.
Класичне оподаткування лотереї передбачає введення досить великого єдиного податку на дохід оператора, який включає в себе решту податків, зокрема, податок з виграшів (такий податок є і у нас). Так функціонують ігри у всьому цивілізованому світі. У нашому випадку виграшний фонд лотереї оподатковується тричі. Це, поза сумнівом, призведе до стимулювання розвитку нелегального грального бізнесу, що перебуває у більш кращому становищі, ніж державні лотереї.
– Попри те, що Державна фіскальна служба України активно пропагувала та ввела електронне адміністрування ПДВ, бізнес не підтримує такої ініціативи. На Ваше переконання, чим це викликано?
– Насправді електронне адміністрування ПДВ має свої позитиви. Це було перевірено практикою у кількох країнах. Я теж є прихильником цієї системи. Водночас диявол криється безпосередньо у реалізації механізму, що запропонувала влада. За задумом влади, вона просто «пробачала» бізнесу весь податковий кредит з ПДВ, накопичений до 1 січня 2015 року. Це є фактичне шахрайство з боку влади. Нині депутати запобігли цьому і перехід на нову систему дещо змінили. Більше того, ПДВ-рахунки наразі функціонують в тестовому режимі. Сподіваємось, система, врешті-решт, буде з людським обличчям. Зрозумійте, будь ласка, мова йде не про систему електронних рахунків, а про те, чи буде ця система додатковим тягарем для платників. І ми повинні зробити все можливе, щоб цього не відбулося.
– Наскільки з огляду на податкові зміни може змінитися судова практика у податкових спорах? Кількість справ зменшиться чи збільшиться?
– На мою думку, на кількість судових справ впливають не зміни як такі, а якість закону. Виписані однозначно правові норми, навіть якщо вони тягнуть за собою підвищення податкового тягаря, в жодному випадку не породять судових спорів, якщо будуть виписані однозначно. Однак, як свідчить аналіз тексту податкового закону, його якість, якість останніх змін, не витримує будь-якої критики. Насправді, це стосується всіх без винятку податкових ініціатив нового уряду. Це дуже прикро, адже навіть найкращі задуми спотворюються якістю їхнього втілення. Це є очевидним щодо будь-якого закону.
– Чи є на Ваше переконання, встановлення сплати податку на нерухомість, залежно від площі, а не вартості такого майна, м’яко кажучи, недолугим?
– У багатьох країнах податок на нерухоме майно є не такою вже марною штукою. Так, місцеві бюджети у Великій Британії отримують від податку понад 24 млрд фунтів на рік, принаймні так було у 2009 році, що становить 4,5% всіх доходів консолідованого бюджету країни. Як видно з вищевикладеного, українські податкові реформатори навряд чи ставили перед собою такі амбітні цілі, адже для їхнього досягнення слід було б попрацювати ретельніше, перетворивши середньовічний «податок на вікна» авторства команди пана Азарова в більш-менш сучасний платіж, який хоч якось залежав би від економічної вартості об'єкта оподаткування і який не містив би в собі таку кількість грубих помилок формальної логіки.
Не можна сказати, що дореформений податок на нерухомість був краще, ніж чинний варіант. Радше, це цуценя одного й того ж посліду. Однаково слабкі, недалекі, безпородні створіння, навіть страждають на однакові спадкові захворювання. Але в цьому є і позитиви. Позитиви для вітчизняних платників податків. Адже для їхніх кишень новий-старий платіж навряд чи становить серйозну загрозу, тим більше, в короткостроковій перспективі.
– Чи не призведе зниження ставки ЄСВ, передбачене новою податковою реформою, до утворення фінансової діри в пенсійній сфері?
– Я не є економістом і не можу коментувати економічних наслідків прийнятих рішень. Можу лише сказати, що запропоновані зміни ставки разом із компенсаційними механізмами мають колосальний вплив на реформування вітчизняної економіки. І хоча компенсаційні механізми є дещо половинчастими, це перший насправді значний крок до реформування системи ЄСВ та виведення заробітних плат з тіні. Роботодавцям стає відносно невигідним сплачувати зарплати в конвертах. Звідси держава одержує додаткове джерело надходжень за рахунок податку на доходи фізичних осіб. За насправді продуману ініціативу слід подякувати не уряду, а деяким депутатам.
– Якою має бути податкова реформа, на чому мають ґрунтуватися її основні принципи?
– Насправді вони загальновідомі у розвинених країнах. Зміни мають бути передбачуваними, тобто ухвалюватися заздалегідь (щонайменше за півроку до початку податкового періоду, в якому вони починають діяти). Зміни мають бути зрозумілими, а їхнє прийняття – прозорим. До розробки змін має долучатися широке коло експертів, чого не було у 2014 році. І найголовніше. Вони мають базуватися на ґрунтовних економічних розрахунках. Навіть підвищення оподаткування можна провести так, щоб стимулювати розвиток економіки, а не уповільнювати його.