ШІ аналізує ефективність патентних зборів в Україні

Готуючи цей матеріал я запитав Gemini, персонального помічника на основі ШІ: які недоліки патентних зборів в Україні?

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Він показав процес підготовки відповіді. Я пошукаю інформацію щодо регулювання патентних зборів в Україні, зосереджуючись на виявленні будь-яких згаданих недоліків, проблем або критичних зауважень. Я проаналізую результати пошуку, щоб виявити повторювані теми або конкретні питання, пов'язані з розміром, структурою, процесом стягнення або використанням патентних зборів. Нарешті, я синтезую зібрану інформацію, щоб описати недоліки регулювання патентних зборів в Україні у своїй відповіді.

Ось відповідь, підготовлена ШІ.

Недоліки регулювання патентних зборів в Україні: фінансовий тягар та бар'єри для інноваторів.

Регулювання патентних зборів в Україні має низку суттєвих недоліків, які створюють фінансові перешкоди для винахідників та негативно впливають на інноваційну активність в країні. Серед ключових проблем – високий рівень зборів, їх періодичне значне підвищення та, як наслідок, висока частка патентів, що втрачають чинність через несплату.

Одним із найбільш відчутних недоліків є висока вартість підтримки патентів чинними. За статистикою, впродовж року значна кількість патентів, що належать національним власникам, припиняють свою дію саме через неспроможність сплатити відповідні збори. Це свідчить про те, що поточні витрати на підтримання патентної охорони є надмірними для багатьох патентовласників.

Ситуацію ускладнюють різкі та значні підвищення розмірів патентних зборів. Наприклад, у 2019 році Кабінет Міністрів України суттєво збільшив збори: вчетверо для винаходів та аж удванадцятеро для корисних моделей. Такі кроки викликають критику та розглядаються як дії, що можуть підривати винахідницьку діяльність в країні.

Фінансовий фактор також відіграє вирішальну роль у виборі об'єкта патентування. В Україні спостерігається значно більша кількість реєстрацій корисних моделей порівняно з винаходами (близько 73% проти 27%). Для порівняння, у сусідній Польщі на кожну корисну модель припадає дев'ять винаходів. Експерти пов'язують таку диспропорцію саме з нижчою вартістю отримання та підтримки патенту на корисну модель, що може свідчити про те, що заявники змушені обирати менш комплексний (і потенційно менш захищений) об'єкт через фінансові обмеження, навіть якщо їх розробка заслуговує на патент на винахід.

Крім цього, відсутність достатніх фінансових ресурсів стає бар'єром для патентування, особливо для окремих категорій заявників, таких як університети та науково-дослідні установи, які прагнуть комерціалізувати свої технології. Нестача коштів може призводити до затримок у процесі патентування або навіть до повної відмови від нього.

Водночас варто зазначити, що для українських заявників, які є фізичними особами, передбачені суттєві знижки (до 90%) на міжнародне подання заявок через Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ). Однак ця пільга стосується міжнародних процедур і не вирішує проблем, пов'язаних із вартістю національного патентування та підтримки чинності патентів в Україні.

Таким чином, поточне регулювання патентних зборів в Україні створює значні фінансові перешкоди для інноваторів, обмежує їх можливості щодо належного захисту прав інтелектуальної власності та потенційно стримує загальний інноваційний розвиток країни.

На моє запитання "Які джерела використовували для цього аналізу?" ШІ  відповів:

Для підготовки аналізу щодо недоліків регулювання патентних зборів в Україні були використані наступні джерела інформації, отримані в результаті пошукових запитів:

1. "Врятуйте патентну систему Америки … і України також! - Юридична Газета". З цього джерела було взято інформацію про те, що "протягом року майже 75% патентів національних власників втрачає чинність через несплату зборів за підтримання чинності патентів на винаходи і корисні моделі".  
2. "Кому потрібна винахідницька діяльність в Україні? - Юридична Газета". Це джерело надало дані про підвищення зборів Кабінетом Міністрів України постановою № 496 від 12 червня 2019 р. "у 4 рази для винаходів та у 12 разів — для корисних моделей". 
3. "Патентна активність українських винахідників за кордоном: вплив на економічну безпеку - Юридична Газета". Звідси було отримано інформацію про те, що "В Україні патентується більше корисних моделей, ніж винаходів. Моделей — 73%, а винаходів — 27%... Основна причина — фінансова."  
4. "Інтелектуальна власність як стратегічна основа функціонування економіки знань - Південноукраїнський правничий часопис". Це джерело вказало на те, що "Відсутність достатніх фінансових ресурсів може призвести до затримок або навіть відмови в патентуванні", особливо у контексті комерціалізації технологій вищими навчальними закладами.
5. "Винаходи та корисні моделі - Міністерство економіки України". З цього офіційного джерела було взято інформацію про 90% зменшення міжнародного мита за подання заявок для фізичних осіб, громадян та резидентів України, за певних умов.

Ці джерела надали ключові дані та критичні оцінки, які лягли в основу аналізу проблем, пов'язаних із регулюванням патентних зборів в Україні.

Приємно, що більшість джерел були моїми статтями. Синтезована ШІ інформація дає досить системний, логічний аналіз.