2025 рік — рік викликів, цифрових проривів і боротьби за державність не лише на полі бою, а й у судових залах. Перший заступник міністра юстиції України Микола КУЧЕРЯВЕНКО розповідає про нові категорії справ, пов’язаних із війною, трансформацію державних реєстрів, впровадження е-нотаріату та виклики, які постали після масованих кібератак. У фокусі розмови — не лише безпека даних, а й новий підхід до цифровізації держави.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Судові справи Мін’юсту: статистика, нові категорії, війна як правовий виклик
— У правовому протистоянні на державному рівні Міністерство юстиції демонструє високу ефективність. У 2024 році Мінʼюст супроводжував 2800 справ, 86% з яких було вирішено на користь держави і лише 14% мають негативні висновки. Ця позитивна тенденція зберігається і цьогоріч. Станом на березень близько 80% розглянутих справ завершилися на користь держави. Але підбивати підсумки ще рано, рік триває.
— Коли я почав опікуватися судовим напрямом, одразу попросив сформувати пул нових справ, що з’явилися після 2022 року. Замість очікуваних кількох ми ідентифікували щонайменше 15 принципово нових категорій справ, яких до війни не існувало. Наймасштабніші — це ті, що пов’язані з наслідками збройної агресії росії. Йдеться про справи, які мають потенціал для відновлення України за рахунок російських активів.
Окремим важливим напрямом стали справи про захист об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО, зокрема Софії Київської, що демонструє нашу рішучість у збереженні культурної спадщини навіть під час війни.
Значний прогрес досягнуто у сфері заборони проросійських політичних партій — на сьогодні вже заборонено 21 партію. Серед резонансних справ — політична партія «Наш Край», судовий розгляд щодо якої ще триває.
У чому, на мою думку, пов’язаність цих напрямів? Давайте будемо відверті. Комуністична партія України і низка пов’язаних таких самих справ — це певна формалізація рупора російської пропаганди.
Новою категорією стали справи про звільнення державних службовців, які мають або отримали громадянство російської федерації. Це принциповий виклик, який постав перед нами під час повномасштабної війни. Звісно, є й інші справи, які породжені війною. Я не виключаю, що вони ще будуть у нас набувати нового забарвлення — справи, пов’язані з пільгами військовослужбовцям, посвідченнями учасника бойових дій. І тут вже виникають спори, чи доречно надавати такий статус, чи наданий він тим чи іншим особам відповідно до закону.
— Зважаючи на нещодавні санкції США проти представників МКС і певну напругу у відносинах між США та Україною, якою та по яких напрямах буде наша співпраця з Міжнародним кримінальним судом? Польовий офіс МКС в Україні продовжує працювати чи ні?
— Цей напрям не зовсім мій, я думаю, навряд чи коректно коментувати, по-перше, чутки, по-друге, чутки, які не зовсім стосуються реалізації нашого законодавства та участі саме України в цьому напрямі, в цих справах. Тобто наші партнери зі Сполучених Штатів такий наратив викинули, який стосується МКС, але це відносини поки не зовсім України.
Ми продовжуємо співпрацю, і польовий офіс МКС працює зараз в Україні.
Державні реєстри: кібератака, безпека і нові стратегії
— Скажіть, будь ласка, яким є зараз бачення у Міністерстві юстиції щодо розвитку державних реєстрів у найближчий час?
— Я хотів би почати з того, що до масованої кібератаки 18–19 грудня 2024 року багато хто навіть не замислювався, наскільки критичними є державні реєстри. Коли вони перестали працювати, стало очевидно: без реєстрів держава фактично зупиняється. Ми очікували, що зможемо відновити їх до кінця січня, але впоралися швидше — вже 20 січня всі реєстри запрацювали. Звісно, це стало можливим лише завдяки командній роботі з Держспецзв’язком, Кіберполіцією та Міністерством цифрової трансформації.
Наша стратегія зараз зосереджена на двох ключових напрямах, які міністерка визначила як критичні.
Перший — розбудова надійного захисту. Важливо розуміти, що це не короткостроковий проєкт. Формування по-справжньому стійкої системи кіберзахисту — це як будівництво фортеці в цифровому просторі. Неможливо звести неприступні мури за тиждень чи місяць. Це складний, поетапний процес. Але ми вже сьогодні закладаємо фундамент цієї системи.
Другий — стратегічний розвиток. Ми активно формуємо нові вектори співпраці з Мінцифрою, обговорюємо впровадження електронного апостилю, розвиток реєстрів у нотаріальній діяльності та інші цифрові рішення, що мають на меті полегшити доступ громадян до послуг.
Форум про державні реєстри: безпека, стратегія, цифрове майбутнє
— Уже 27 березня ми проведемо перший масштабний форум «Державні реєстри Міністерства юстиції: стратегічне значення, безпека та розвиток». Форум складатиметься з трьох ключових панелей:
- Природа та значення реєстрів — як вони впливають на роботу держави та життя громадян.
- Система захисту інформації — що реально працює і на папері, і в кіберпросторі.
- Майбутнє реєстрів — цифровізація державних послуг і наступні кроки.
До обговорення долучаться представники Держспецзв’язку, Кіберполіції, Мінцифри, НАІС, а також представники профільних департаментів Мін’юсту. Ми сподіваємося, що в межах форуму з’являться й конкретні пропозиції щодо змін до законодавства у сфері кіберзахисту реєстрів і цифрових послуг.
— Чи залучає Україна міжнародний досвід для вдосконалення державних реєстрів? Які країни є орієнтиром?
— Україна давно перейшла від ролі учня до ролі рівноправного партнера на міжнародній арені цифрового урядування. Ми не орієнтуємося на якусь одну «ідеальну модель» — це був би надто обмежений підхід у сучасному взаємопов’язаному світі. Міністерство юстиції активно вивчає та адаптує найкращі практики різних країн — від країн Балтії з їхніми передовими рішеннями у сфері електронного урядування до класичних систем Франції та Німеччини з їхньою багаторічною традицією правової стабільності. Ми беремо найефективніші елементи з кожної системи і створюємо власну модель, яка відповідає українським реаліям і викликам воєнного часу.
Тож у певних моментах ми переходимо від ролі імпортера досвіду до експортера інновацій, і це важливе досягнення для держави, яка захищає не лише свою територіальну, але й цифрову незалежність.
Е-нотаріат: тестування та плани запуску в 2025 році
— Які державні сервіси в перспективі можуть перейти на повністю цифровий формат?
— Цифрова трансформація державних сервісів — це не просто технічний процес, а стратегічний напрям, який визначено пріоритетним на рівні міністерки юстиції. Зараз фахово обговорюється е-нотаріат. Ми розробляємо цю можливість, і, до речі, у нас заплановано на червень наступний форум, якраз пов’язаний із нотаріальними послугами. Я не виключаю, що там буде окрема панель, присвячена саме е-нотаріату.
— На якому етапі зараз перебуває впровадження є-нотаріату в Україні?
— Ми значно просунулися від етапу теоретичних розробок до практичного впровадження. На сьогодні вже зроблено: розгорнуто тестове середовище щодо рознесення певної інформації по певних прошарках. Розгорнуто учбове середовище, проведення навчання груп нотаріусів, тестування функціоналу довіреностей: зібрано зворотний зв’язок — наскільки влучно ми сформували ці можливості. Проведена міграція баз даних. Виконується аналіз завдань, що виправлені з боку підрядника, виправлення помилок, які ми виявили на попередніх етапах аналізу функціонування в такому електронному варіанті нотаріату. Виконується виправлення завдань і закінчено розробку реєстру нотаріальної дії, довіреності, заповітів, договорів, свідоцтв, заяв тощо. Реалізована інтеграція та сформовані зв’язки з Єдиним державним реєстром і тестується ось цей формат інтеграції завдань. Розроблено обмін з державними органами та банками.
Наразі ми зосереджені на формуванні переліку необхідних нормативних змін, зокрема підготовці постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо реєстрації вчинених нотаріусами нотаріальних дій у електронному реєстрі нотаріальних дій», а також постанов щодо регулювання електронних довіреностей, бланків, спадкових документів тощо.
— Чи є у вас діалог з нотаріальною спільнотою?
— Безумовно. Без підтримки безпосередніх виконавців навіть найкраща технічна система залишиться тільки віртуальною розробкою. Символічним підтвердженням нашої співпраці стане участь у нашому форумі 27 березня пана Ігоря Фріса, який підтримує реформу нотаріату. У нас будуть брати участь в цьому форумі також представники Нотаріальної палати.
І, безперечно, третім ключовим партнером у цьому тристоронньому діалозі виступає Міністерство цифрової трансформації. Саме така конструктивна співпраця трьох сторін — Мін’юсту, нотаріальної спільноти та Мінцифри — дає змогу узгоджувати технічні можливості з правовими потребами та професійними стандартами.
— Коли можна очікувати повноцінного запуску е-нотаріату?
— Десь приблизно наприкінці 2025 року. Хоча нам би хотілося запустити його раніше, але ситуація ускладнюється тим, що наші партнери з USAID, які спочатку підтримували проєкт, наразі призупинили фінансування. Це реальність, з якою ми змушені рахуватися. Проте ми шукаємо альтернативні шляхи і не зупиняємо процес. Головне, що хочу підкреслити: попри виклики, процес розробки та впровадження системи е-нотаріату триває безперервно.
Кібератака у грудні 2024-го: головні уроки та стратегія захисту реєстрів
— Які уроки було винесено з недавніх кібератак? Як вони вплинуть на стратегію кіберзахисту державних даних?
— Повертаючись до того, що сталося 18-го і 19-го грудня, жодного подібного варіанта масштабності кібератаки, яка відбулася тоді, в історії України не було. Груднева кібератака росіян стала безпрецедентною за масштабом. Ми вперше зіткнулися із ситуацією, коли критична інфраструктура — державні реєстри — була паралізована одночасно.
Попри це, вже за 10 днів нам вдалося повністю відновити роботу нотаріальних реєстрів, а згодом — і Єдиного державного реєстру. Це заслуга командної взаємодії між Мін’юстом, Держспецзв’язком, Кіберполіцією та іншими структурами. Головний урок: реєстри — це не розрізнені бази даних, а єдина взаємопов’язана система. У цій екосистемі неможливо виділити важливіші чи другорядні елементи — всі вони критично необхідні для функціонування цифрової держави.
Наприклад, нотаріус не може здійснити дію лише на основі одного реєстру — йому потрібен доступ до повного комплексу: від обтяжень майна до цивільного стану. Саме тому в основі нашої стратегії — системний підхід до захисту й розвитку реєстрової інфраструктури. Усе має працювати як єдиний організм, інакше цифрова держава просто не функціонуватиме.
Ба більше, на сьогодні розробляється вже на рівні першого читання відповідний законопроєкт щодо захисту реєстрів, відповідно до якого пропонується навіть введення певної посади щодо особи, яка опікувалася саме захистом, саме співпрацею цих реєстрів. Це підкреслює, наскільки високий пріоритет має кібербезпека реєстрів для нашої держави сьогодні.
Цифрові послуги та персональні дані: як держава балансує між зручністю і безпекою
— Як держава забезпечує баланс між зручністю цифрових послуг та безпекою персональних даних громадян?
— Ми однозначно враховуємо необхідність балансу між зручністю цифрових послуг і захистом персональних даних громадян. Але якою має бути оптимальна модель — це питання ще в процесі активного опрацювання. Водночас ми розширюємо співпрацю з бізнесом у цьому напрямі. Наприклад, обговорюється можливість відкриття нових реєстрів або зміна умов доступу до них — деякі послуги можуть стати платними, інші — навпаки безоплатними. Ці теми також будуть обговорюватися на нашому форумі 27 березня, де будуть присутні представники медіа, органів виконавчої влади, профільних департаментів, нотаріальної спільноти, Держспецзв’язку, Кіберполіції, Мінцифри, народні депутати та інші партнери.
Цифрові досягнення Мін’юсту за останній рік
— Що ви вважаєте найважливішим досягненням у сфері цифровізації державних послуг за останній рік?
— Найважливіше досягнення останнього року — це цифровізація інформації, яка обробляється в державних реєстрах, і відкриття доступу до неї. Це не просто технічне рішення, це справжній прорив у відносинах між державою та громадянами. Після грудневої російської кібератаки перед нами постали два ключові завдання: по-перше, відновити весь масив даних, що зберігався в реєстрах; по-друге, відновити зв’язок між ними та цифровими послугами, які надає Мінцифри. Цей процес показав, наскільки важливо мати системний, злагоджений підхід до цифровізації. Необхідно не лише створювати цифрові сервіси, а й забезпечувати їхню надійність, захист і взаємодію між собою. Реєстри — це не просто база даних, а нервова система держави.