Мабуть, багато колег бачили інтернет-мем «Якщо ваш адвокат виглядає так, ви точно опинитесь за гратами». Там був зображений адвокат, який зовні зовсім не виглядає, як успішний правник.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Дійсно, в очах людей вже сформувався певний образ успішного адвоката. Він формувався роками та, очевидно, врахував багаторічну історію адвокатури, яка починає відлік з часів Стародавнього Риму.
Зовнішній вигляд адвоката точно має значення. Адвокат — це людина, яка захищає законність. І коли замість законника ви бачите перед собою не зовсім охайну людину в джинсах та футболці, то точно не зможете довірити йому свої права. Наша професія дуже консервативна, а тому й ставлення до зовнішнього вигляду адвоката відповідне.
Для розуміння різних підходів щодо зовнішнього вигляду адвоката слід звернутися до досвіду іноземних країн та порівняти його з українськими реаліями.
Що носять іноземні колеги
У багатьох країнах світу особливого вибору немає. Наприклад, Австрія, Молдова та Туреччина — з тих країн, які зобов’язують адвоката брати участь у процесі виключно в мантії. Мені довелося спілкуватися з колегами в Молдові, й вони розповідають, що їх мантія завжди під рукою — в офісі чи навіть в багажнику автомобіля.
У Великобританії адвокати до 2011 р. мали додавати до мантії ще й парики. За таких умов прояв індивідуальності в дрес-коді адвоката в судовому процесі майже неможливий. Мантія приховувала під собою всі прояви особистого стилю.
Беручи до уваги, що більша частина роботи адвоката пов’язана з судовими органами, навіть у країнах, де носіння мантії не є обов’язковим, адвокати в будь-якому випадку мають враховувати вимоги до зовнішнього вигляду відвідувачів судів. Як правило, їм забороняється з’являтися до суду в шортах, тапках чи іншому подібному вбранні — вони повинні мати діловий зовнішній вигляд.
Тобто в іноземних країнах ви навряд чи побачите адвоката на роботі в плавках.
Адвокат з України: що ми бачимо?
В Україні чіткі вимоги щодо зовнішнього вигляду адвоката відсутні. Періодично в публічній площині виникають ініціативи введення обов’язкових мантій для адвоката в процесі, але поки що до реальних змін законодавства це не призвело. Поряд з цим, існують внутрішні вимоги судів та Правила адвокатської етики, в яких, зокрема, зазначено, що при здійсненні своєї діяльності адвокат має дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в т.ч. щодо зовнішнього вигляду.
Саме в частині загальноприйнятих норм і трапляється головна магія. Справа в тому, що вони у кожного свої. На даний час в судах України мені траплялося бачити адвокатів і в джинсах з кросівками, і в футболках з короткими рукавами. Звичайно, такі приклади являють собою скоріше виключення з правил, і здебільшого адвокати обирають діловий стиль, який передбачає, як мінімум, туфлі, темні джинси та сорочку з піджаком.
Дуже часто ріже око тотальне невміння підбирати костюми. В першу чергу мова йде про розмір. Багато чоловіків носять костюми на кілька розмірів більші, що виглядає дуже неохайно. Тут відразу хочу зазначити, що навіть недорогий костюм, підібраний чітко під параметри людини, виглядає дуже презентабельно.
Що стосується адвокатес, то можу зробити тільки компліменти. У більшості випадків мені траплялися в судах колеги, які одягалися з повагою до професії: брючні костюми, туфлі на підборах, ідеально випрасувані білі сорочки. Звичайно, також були й виключення в кросівках, але дуже поодинокі.
Проте можу запевнити, що адвоката робить не лише його зовнішній вигляд. Так, він дуже важливий, але з того моменту, коли адвокат починає нести дурню, всі чари швидко розвіюються.
Мій вибір дрес-коду
По-перше, я завжди ношу одяг з довгими рукавами. Тут справа в тому, що моє хобі поза межами судів та офісу — татуювання. Значна частина мого тіла, в т.ч. всі руки розфарбовані. Для того, щоб нікого не шокувати та не створювати упереджене ставлення до себе, я завжди ці тату прикриваю. Довгий час ніхто в моєму офісі навіть не здогадувався про мою «темну» сторону. Одного разу на вулиці у вихідний день постійний клієнт мене просто не впізнав, і ми з ним дуже сміялися з цього. Але татуювання йому сподобалися.
По-друге, я завжди маю натерте до блиску взуття. Для чоловіка взуття — це основний показник охайності та ставлення до свого зовнішнього вигляду.
По-третє, завжди маю свіжу зачіску та кожного тижня відвідую перукаря.
Що стосується безпосередньо одягу, то у всі дні, крім п’ятниці, я обираю костюми, які чітко відповідають фігурі. Краватки ношу нечасто, бо не вважаю їх обов’язковим елементом дрес-коду адвоката, проте коли це трапляється, обираю тонкі краватки темних кольорів.
Дотримання вказаних правил додає мені відчуття впевненості. Я з тих людей, настрій та дух яких дуже залежить від зовнішнього вигляду.
У п’ятницю в нашому офісі працює правило Free Friday для тих, у кого не заплановано судових засідань. У цей день ми можемо дозволити собі з’явитися на роботі в джинсах та кросівках. Однак якщо адвокат у цей день, наприклад, має зустріч, йому треба вдягнутися по-діловому.
Висновки
Зовнішній вигляд вважаю дуже важливим. Адвокат має бути охайно вдягнутий та не забувати, яку поважно професію представляє. Водночас зовнішній вигляд має корелюватися з його манерами, знаннями, ставленням до інших людей та загальною етичною поведінкою. Все ж справи виграють не зовнішністю, а повагу до себе завойовують не гарною краваткою.