ІТ-галузь працює за моделлю залучення ФОП давно. Раніше серед важливих аргументів переважно були ті, що українське трудове право не мало у своєму арсеналі достатньої кількості інструментів та не дозволяло використовувати конструкції, не передбачені у трудовому законодавстві. Зараз вже є можливість багато питань урегульовувати у трудових договорах, договорах із гіг-спеціалістами (відповідні зміни було внесено, зокрема, до Кодексу законів про працю). Так, Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» передбачає можливість поєднувати у рамках одного контракту найкращі атрибути статусів «працівник» та «ФОП» (порівняно невисоке оподаткування доходів, соціальні гарантії, гнучкі механізми притягнення до відповідальності тощо).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Тому чи не єдиним аргументом на користь роботи в Україні через залучення ФОП лишається найменше податкове навантаження. Особливо зараз, за умов воєнного стану, є можливість зменшити ставку оподаткування до 2% (без обмеження лімітів щорічного доходу) та без сплати ЄСВ (на період воєнного стану). Це відчутна економія. Але вже є альтернатива для ІТ-галузі — податковий режим Дія.City. Так, обсяг податків у працівників та гіг-спеціалістів — резидентів Дія.City трохи більший, аніж у ФОП (із таких доходів сплачується додатково військовий збір). Водночас замовник / роботодавець не має ризиків щодо визнання договорів підряду трудовими, а фахівець отримує такі важливі соціальні гарантії, як відпустка, лікарняні, обмеження робочого часу тощо.
Чинне законодавство України і досі не містить чіткого переліку ознак, які можуть бути однозначно використані для визначення «якості» відносин, що виникають: чи є відносини трудовими чи відносинами підряду? Зараз питання визнання договорів про виконання робіт / надання послуг прихованими трудовими відносинами не є першочерговим. Але замовникам, які знаходяться чи мають представництва в Україні, варто стежити за відповідними новинами. Швидше за все, через наявність альтернативної можливості співпраці у цій галузі, найближчим часом зміни тут все ж таки будуть.
Збільшення кількості резидентів Дія.City також призведе до зміни форм залучення ІТ-фахівців в Україні, адже резиденти мають суттєве обмеження щодо обсягу платежів, які сплачуються на користь платників єдиного податку (не більше 20% витрат).
У 2022 році закінчилась пільга щодо оподаткування ПДВ програмної продукції, що постачається в межах території України. Платники єдиного податку можуть окремо не сплачувати ПДВ. Головне — дотримуватись лімітів щодо обсягу щорічного доходу, встановленого для відповідної групи. Не виключено, що замовники, які залучають ФОП до виконання окремих робіт, шукатимуть для співпраці ФОП — платників ПДВ (зокрема, для оптимізації ПДВ).
У 2022 році в Україні було запроваджено е-резидентство, хоча процедура та й сама платформа ще перебувають у розробці. На початкових етапах е-резидентство розроблялось для ІТ-фахівців (було передбачено перелік можливих видів діяльності), проте з часом положення еволюціонували та наразі жодних обмежень не передбачено. Ті, хто отримає статус е-резидента, у подальшому зможуть зареєструватися як ФОП в Україні та здійснювати діяльність на користь нерезидентів, зберігаючи можливість користуватися українськими правилами оподаткування. Це потенційно може збільшити кількість ФОП-іноземців, у тому числі в ІТ-галузі, що призведе до підвищення конкуренції на ринку фахівців.
Наприкінці 2022 року несподівано з’явилась ініціатива щодо створення спеціальних правил для ФОП на спрощеній системі оподаткування (Smart-ФОП). У проєкті закону передбачено для ФОП можливість відкриття спеціального рахунку в банківській установі, яка буде виконувати функції податкового агента та контролювати сплату податків (єдиного податку та ЄСВ). Поки що проєкт закону не розглядається активно, але потенційно може оптимізувати роботу підприємців.
Запровадження в Україні воєнного стану має наслідки також і для ІТ-галузі. Так, серед важливих питань — можливість несплати ЄСВ у цей період, складнощі валютного регулювання та валютних обмежень, які точно не зникнуть найближчим часом. Актуальним є також питання мобілізації. ФОП не може звернутись за отриманням бронювання від мобілізації під час особливого періоду. Критеріїв, які визначені у законодавстві України, неможливо дотриматись ФОП і вони реально практично незастосовні для фрилансерів. Для працівників і спеціалістів — резидентів Дія.City все набагато простіше: сам по собі факт перебування є одним із критеріїв для отримання відстрочки від призову, а дотримання ще двох (зокрема, вимога про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ та вимога щодо середнього розміру мінімальної заробітної плати) досягається доволі легко для представників бізнесу, що є прибутковим та ефективним.
Також суттєво впливає на роботу галузі обмеження виїзду за кордон. ІТ-індустрія доволі глобалізована, децентралізована, із офісами і представництвами по всьому світу, та вимагає постійного спілкування на міжнародному рівні. Наразі чоловіки віком від 18 до 65 років (за деякими винятками) не можуть виїхати за межі України. Так і не було розроблено ефективного прозорого механізму можливості отримання тимчасового дозволу на виїзд у відрядження / з комерційною метою. Тому, швидше за все, ми спостерігатимемо юридичну перекваліфікацію ФОП у гіг-спеціалістів найближчим часом та поповнення рядів ІТ-підприємців — нерезидентів.