03 червня 2020, 11:34

Закупівельний FAQ. Як визначитись із юрисдикцією при оскарженні результатів тендеру?

Ольга Гончар
Ольга Гончар керуючий партнер АО «ADVANQ»
Анна Сулима
Анна Сулима фахівець з публічних закупівель платформи "Ліги антитрасту"

Для учасників процедур закупівель не є секретом, що у випадку незгоди з рішеннями/діями чи бездіяльністю замовника, можна подати скаргу до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного Комітету України з питань розгляду скарг у сфері публічних закупівель (надалі – Колегія).


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


За результатами розгляду скарги Колегія має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови, привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення - відмінити процедуру закупівлі.

Рішення Колегії набувають чинності з дня їх проголошення та можуть бути оскаржені у судовому порядку, а саме – до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції саме адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

З першого погляду здається, що нічого складного у вказаному порядку немає.

Однак, варто розглянути цікавий випадок, в якому компанія вирішила «обійти» такий шлях оскарження.

Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (надалі – Замовник) було проведено процедуру закупівлі на закупівлю робіт з реконструкції будівлі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в м. Рівне по вул. Чорновола, 74.

Після розгляду тендерних пропозицій учасників Замовник визначив ТОВ "Укрбудреммонтаж інжиніринг", яке подало найменшу цінову пропозицію, переможцем торгів.

Учасник ТОВ "РЕМБУДРЕСТАВРАЦІЯ", не погодившись із таким рішенням Замовника, оскаржив його до Колегії, яка розглянула скаргу, встановила, що тендерна пропозиція ТОВ "Укрбудреммонтаж інжиніринг" не відповідала умовам тендерної документації та зобов’язала Замовника скасувати рішення про визначення цього учасника переможцем.

Замовник виконав рішення Колегії та оприлюднив протокол розгляду тендерних пропозицій, яким скасував повідомлення про намір укласти договір із ТОВ "Укрбудреммонтаж інжиніринг" та відхилив пропозицію ТОВ "Укрбудреммонтаж інжиніринг" на підставі рішення Колегії.

ТОВ "Укрбудреммонтаж інжиніринг», вважаючи таке рішення Замовника неправомірним, вирішив оскаржити його у судовому порядку та подав позов до Господарського суду Рівненської області, посилаючись у своїх вимогах на неправомірність саме протоколу Замовника, яким було відхилено його пропозицію.

Господарський суд Рівненської області визначив, що позовні вимоги стосуються саме господарських відносин між учасником та замовником, прийняв позов до свого провадження та задовольнив його. Аналогічного висновку дійшов і Рівненський апеляційний господарський суд, заливши апеляційну скаргу на це рішення без задоволення.

Однак, Велика Палата Верховного Суду дійшла до протилежних висновків. На думку суду, хоча предметом спору у цій справі є незгода саме з рішенням тендерного комітету Замовника, орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

За позицією Верховного Суду, до моменту укладення договору між Замовником та переможцем, всі спори, що виникають між ними, повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства, а суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.

Виходячи з цього, Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову Рівненського апеляційного господарського суду і рішення Господарського суду Рівненської області та закрив провадження у справі.

Як висновок можна стверджувати, що Верховним Судом закріплено позицію щодо оскарження рішень замовника - суб`єкта владних повноважень саме в порядку адміністративного судочинства на тому етапі, поки не укладено договір про закупівлю. оскільки саме факт укладання договору переводить відносини учасника та замовника у цивільноправову (господарську) площину.

Така позиція обумовлена тим, що після укладення договору між замовником та переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету вже фактично зачіпає майнові права та інтереси конкретного переможця закупівель (торгів).

Таким чином, плануючи оскарження рішення тендерного комітету, потенційному скаржнику необхідно перевірити:

1) чи має замовник статус суб'єкта владних повноважень;

- якщо замовник не є суб'єктом владних повноважень справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства як спір між суб'єктами господарювання;

2) чи укладено між замовником та переможцем договір за результатами публічних торгів.

- якщо договір за результатами публічних торгів вже укладено, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства як спір, що стосується майнових прав;

- якщо договір за результатами публічних торгів не укладено, то справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства як спір, що стосується оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Ознайомитись зі згаданими судовими рішеннями можна за посиланнями:

Рішення Господарського суду Рівненської області:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73938736

Постанова Рівненського апеляційного господарського суду:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76184288

Постанова Верховного Суду України:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81799994

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати