У наш час інформацію більше не шукають — її «гуглять». Так само клієнти знаходять і нас, юристів. «Адвокат Київ», «допомога юриста», «судові адвокати» — ось приблизні запити, за якими потенційні клієнти намагаються знайти раду своїм проблемам. Погодьтесь, досить безглуздо не йти туди, де твої клієнти. Розумію, що великі гравці ринку навряд чи з цим погодяться, твердитимуть, що їхніх клієнтів там немає. Але маючи досвід використання контекстної реклами, відповімо: є. І додамо: скоріш за все, бо маємо лише 4 місяці подібного досвіду, але вже зараз хочемо поділитись своїми враженнями та проміжними висновками.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1. Безкоштовні консультації — зле зло
Багато з колег, скажімо м’яко, псують ринок. Використовуючи «гачок» у вигляді першої чи постійно безкоштовної послуги, вони привчили клієнтів, що консультація юриста не має вартості, адже завжди можна знайти когось, хто зробить це задарма. І таких «когось» не десятки — сотні. Спробуйте «погуглити» запит на безоплатну консультацію, і переконаєтесь, що центри БПД нам майже не потрібні, бо у нас є армія безкоштовних правників.
Не знаю, яка якість таких консультацій і їх цінність для клієнтів, але мені видається мінімум дивним готовність юриста роздавати цінні поради «на ентузіазмі». А пересічні клієнти настільки звиклися з таким станом речей, що іноді телефонують ніби в колл-центр чи юридичну вікторину, де їм завжди оперативно нададуть вичерпну відповідь щодо будь-якої правої проблеми.
2. Диваки, та й годі!
Одного разу ми отримали дуже незвичний запит. Дзвонив нібито батько Віталія Кличка і просив знайти сина. Сам він це не міг зробити, бо в КМДА його не з’єднують, тому він нам готовий надиктувати текст листа, який ми маємо відправити в мерію. Це був початок осені, тому після 10 хвилини спілкування і пояснень ми все зрозуміли. У жодному разі не кепкуємо — лише попереджаємо, що іноді можна стикнутись і з такими випадками.
Мали запит на стягнення з роботодавця витрат на утримання собаки, який допомагає сторожу охороняти один державний об’єкт. Трапляються розлючені шукачі справедливості: «Мне Америка Украина Индия Китай и другие страны и люди должны мне денег! золото! драгоценные камни! поля! недвижимость! технику! Справедливый расчёт Особа_1! И от него для Вас!» Це ілюстративний приклад звернень, з якими доведеться працювати, якщо ви використовуватиме цей механізм залучення клієнтів. Навіть якщо ви орієнтовані на бізнес-клієнтів, все одно стикатиметеся з диваками.
3. Так чи є клієнти?
Вище ми вже відповіли на це питання, а зараз на прикладах. Протягом цих 4 місяців ми отримали не менше 15 цільових для нас звернень, чеки навіть по одному з яких могли покрити видатки на рекламу за півроку. Серед них: велика міжнародна компанія з присутністю в більш як 100 країнах, національний лідер з продажу будівельної техніки і промислового обладнання, інвестиційний фонд тощо.
У формуванні заперечення про відсутність клієнтів у Google превалює думка, що великі компанії шукають консультантів лише через рейтинги, «сарафанне радіо» чи особисті контакти. І в переважній більшості це так. Тим паче, якщо мова йде про судову практику чи M&A. І звісно, марно сподіватись, що умовна Coca-Cola зателефонує вам і попросить супроводити судову справу. Але компанії не глобального масштабу цілком можуть знайти вас через оголошення в Google і надіслати запит. Адже пошук можуть здійснювати асистенти, юрисконсульти чи бухгалтери.
На одному профільному заході мені трапилась цікава статистика джерел отримання клієнтів юристами, за якою 37% відводилось рекомендаціям, 25% — персональним контактам, 9% припадало на зустрічі й презентації, а далі — по дрібницям, у т.ч. лише 2% — на digital-комунікації. Ми поки для себе зрозумілі, що і в інтернеті взагалі і Google зокрема цікаві нам клієнти є. Великі й маленькі, вітчизняні й іноземні, смішні й дивакуваті. Багато різних, і кожний знайде свого. Тому з часом, який наближує нас до метавсесвіту, ті 2% неминуче зростатимуть.