Одним із видів перевезень по морю є фрахтування суден, що передбачає передачу судна власником фрахтувальнику для доставлення вантажів або пасажирів. У статті розберемо, що таке фрахт, які є різновиди договору фрахтування, їх переваги та особливості.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Договір чартеру (фрахтування) суден та його відмінності від договору оренди
Фрахтування — це різновид організації перевезень, яким людство користується з часів середньовіччя. Тоді перевізник (шкіпер) та відправник вантажу (купець) складали чартер-партію (договір чартеру) на паперовому листі, який потім розривався на дві рівні частини — по одній для обох сторін. Щоб довести справжність угоди, достатньо було скласти половини листа між собою.
Багато хто плутає фрахтування з орендою суден, але з юридичного погляду ці два поняття мають суттєві відмінності.
Що таке чартер? Чартер — це угода між судновласником та фрахтувальником, згідно з якою частина транспортного засобу або все судно цілком передається замовнику для доставлення вантажів та/або пасажирів на визначену кількість рейсів чи конкретний строк по узгодженому маршруту.
Водночас фрахтувальник не отримає права тимчасового володіння транспортом.
Згідно з договором оренди власник надає орендарю судно в тимчасову власність та використання на будь-яких напрямках та рейсах. Залежно від типу угоди, транспортний засіб може бути орендованим з екіпажем та без нього.
Крім цього, фрахт — це форма співробітництва сторін, яка має ще декілька особливостей:
● Фрахтувальник може вимагати від судновласника надання конкретного транспортного засобу. Змінити судно без узгодження із замовником неможливо.
● Замовник може зафрахтувати весь корабель або його частину.
● Нерегулярність рейсів.
● Можливість пасажироперевезень.
● Відповідальність за затримку предʼявлення вантажу несе замовник.
● Фехтувальник може визначати параметри рейсів: пункт відправлення та прибуття, місце завантаження, терміни доставлення тощо.
● Права пасажирів визначаються нормами транспортного законодавства.
● Перевізник не має права брати на борт сторонні вантажі чи пасажирів, якщо це не погоджено з фрахтувальником.
● Обовʼязкова наявність коносамента.
Види чартеру
Залежно від умов договору розрізняють наступні основні види фрахту:
● Рейсовий чартер.
● Бербоут-чартер.
● Тайм-чартер.
Рейсовий чартер
Особливості рейсового чартеру:
● Замовник фрахтує судно на один рейс, щоб доставити конкретний вантаж або пасажирів у вказаний пункт призначення.
● Може використовуватися для змішаних перевезень.
● Якщо судно замовляється на рейс по колу, договір передбачає використання транспортного засобу у прямому та зворотному напрямку.
● Можна зафрахтувати корабель для виконання послідовних рейсів, якщо чартер використовується для доставлення великого обсягу вантажу.
● Судновласник бере на себе зобовʼязання перевезти вказаний обсяг вантажу за час, вказаний у договорі.
Згідно з законодавством, у договорі рейсового чартеру має бути вказано наступне:
● Назва судна.
● Назва вантажу.
● Порт відправлення.
● Порт призначення.
Бербоут-чартер
Що таке бербоут-чартер:
● Замовник отримує судно без екіпажу під свій контроль.
● Судновласник фактично втрачає контроль над кораблем.
● Фрахтувальник зобов'язаний вносити оплату за фрахт незалежно від інтенсивності експлуатації транспорту.
● Після завершення дії договору чартеру судно може бути повернуто власнику або викуплено замовником. У першому випадку під час дії угоди судновласник має право контролювати технічний стан транспортного засобу.
Тайм-чартер
При використанні даного формату чартерного договору судно надається фрахтувальнику разом з екіпажем.
Особливості фрахту:
● Час дії угоди обмежений календарним терміном або строком, за який транспортний засіб має здійснити визначену кількість рейсів.
● Судновласник зобовʼязаний надати корабель у справному технічному мореходному стані.
● Якщо умови угоди дозволяють, фрахтувальник може передати транспорт у суборенду.
● Відповідальність за технічний стан транспортного засобу лежить на власникові судна.
● Фрахтувальник несе частину витрат на експлуатацію транспорту.
● Плата за фрахт вноситься навіть якщо судно не використовується за призначенням.
● Члени екіпажу залишаються співробітниками судновласника.
Обовʼязкові реквізити угоди тайм-чартеру:
● Назва судна.
● Технічні параметри транспортного засобу: швидкість, вантажність, вантажомісткість тощо.
● Район, де може ходити судно.
● Ціль фрахту.
● Строк дії угоди.
● Місце приймання та здачі транспортного засобу.
Також законодавством України передбачені наступні різновиди чартерних угод, які використовуються не так часто:
● Димайз-чартер: фрахтування судна разом з екіпажем, члени якого стають співробітниками фрахтувальника.
● Дейлі-чартер: судновласник надає замовнику транспортний засіб для перевезення вантажу з декількох місць в один чи кілька пунктів призначення.
● Слот-чартер: угода, що укладається між кількома фрахтувальниками, що розподіляють місткість судна згідно з встановленими квотами.
Складники успішного фрахту
Для успішного фрахтування потрібно дотримуватися кількох рекомендацій:
● Знайти борт з оптимальними технічними параметрами.
● Узгодити умови чартеру.
● Заздалегідь розрахувати вартість угоди.
● Визначити термін вірогідних простоїв.
● Підготувати та перевірити правильність оформлення необхідних документів.
Щоб мінімізувати ризики, до оформлення договору варто долучити експертів у сфері морського права та логістики. Спеціалісти вивчать специфіку вантажу й маршруту та запропонують вид фрахтування, що максимально підійде замовнику.