4 грудня 2024 року Парламент прийняв Закон щодо притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав. А 9 грудня 2024 року нарешті опублікований підписаний головою Верховної Ради текст цього Закону.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Яка мета Закону, про що він і які його потенційні наслідки?
Передісторія Закону
Ще у 2022 році Україна розпочала процес приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Одна з вимог членства у ній — ратифікація Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.
Така Конвенція передбачає необхідність впровадження юридичної відповідальності компаній за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Найпоширенішим видом такої відповідальності у країнах — членах ОЕСР є саме кримінальна відповідальність (заходи кримінально-правового характеру) до юридичних осіб, в інтересах яких такий підкуп здійснено.
Інститут кримінально-правових заходів щодо юридичних осіб у вітчизняному кримінальному законодавстві існує ще з 2014 року. Цим Законом Україна фактично розширила можливості застосування таких заходів, регламентувала процедуру їх застосування в межах КПК.
Основне із Закону
Закон передбачає внесення змін до:
- КК України — щодо закріплення видів заходів кримінального характеру до юридичних осіб, підстав та особливостей їхнього застосування;
- КПК України — в контексті визначення процедури їх застосування, регламентації судового контролю за їх застосуванням, процесуального статусу сторін кримінального провадження тощо.
Зміни до КК
По-перше, Закон визначає, що заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані до юридичних осіб, в інтересах яких щодо службових осіб іноземних держав та організацій були вчинені діяння, що мають ознаки ст. 209 (легалізації майна), ст. 369 (надання неправомірної вигоди), ст. 369-2 (зловживання впливом) КК.
Що означає «в інтересах такої особи»? Це коли від імені компанії або задля отримання нею певних вигод уповноважені такої компанії (засновники, власники, члени наглядової ради, інші особи, що згідно з установчими документами мають право представляти інтереси компанії):
- безпосередньо вчиняють такі види злочинних діянь;
- не забезпечують належні заходи нагляду та контрою за іншими уповноваженими особами;
- знають про вчинення таких незаконних дій, однак не вживають жодних заходів для їх припинення.
По-друге, важливо, що в такому разі заходи кримінально-правового характеру застосовуються незалежно від того, чи встановлена безпосередньо та фізична особа, яка вчинила діяння, передбачені ст. 209 (легалізацію майна), ст. 369 (надання неправомірної вигоди), ст. 369-2 (зловживання впливом) КК.
По-третє, серед запроваджених кримінально-правових заходів, які можуть бути застосовані до компаній за міжнародну корупцію, виділяють такі:
1) спецконфіксація;
2) штраф;
3) додаткові (нефінансові) заходи:
а) тимчасові обмеження діяльності юридичної особи – заборона на певний період здійснювати певний вид діяльності:
- брати участь у публічних та оборонних закупівлях;
- користуватися ліцензією;
- брати участь у приватизації майна, державно-приватному партнерстві;
- рекламувати власну продукцію тощо;
б) тимчасове обмеження в отриманні прав та/або переваг — заборона отримувати певні пільги/переваги:
- одержувати будь-які пільги та активи від держави та громади;
- набувати статус резидента «Дія.City»;
- отримувати підтримку експертної діяльності тощо.
Важливо, що такий нефінансовий захід повинен мати зв’язок, стосуватися тієї самої сфери, де встановлена пов’язаність юридичної особи із вчиненими в її інтересах діяннями. Тобто якщо надання неправомірної вигоди стосувалося видачі певної ліцензії — зупиняється чинність такої ліцензії тощо.
Зміни до КПК
Закон передбачає доповнення КПК новою главою «Кримінальне провадження щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку».
Серед основних новел:
1. Здійснення такого порядку кримінального провадження виключно на підставі постанови прокурора або ухвали суду (у такому разі матеріали щодо юридичної особи виділяються в окреме провадження).
2. Обов’язкова участь представника юридичної особи у такому провадженні.
3. Строки здійснення такого провадження: досудове розслідування — шість місяців (може бути продовжений до 12 місяців), якщо у провадженні певній особі було повідомлено про підозру — за загальними правилами.
4. Можливість застосування на підставі ухвали слідчого судді заходів забезпечення кримінального провадження до юридичних осіб у вигляді обмежень щодо такої діяльності юридичної особи:
- внесення змін до установчих документів;
- вчинення значних правочинів — для акціонерних товариств на суму понад 10% вартості активів компанії; для ТОВ — на суму понад 50% чистих активів компанії;
- розпорядження активами компанії;
- припинення компанії.
Така ухвала може бути оскаржена.
5. Акт про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру (аналог обвинувального акта) як форма закінчення кримінального провадження щодо юридичної особи.
6. Особливий порядок підготовчого провадження, судового розгляду, апеляційного та касаційного розгляду такого особливого кримінального провадження.
7. Можливість укладення угоди між прокурором і юридичною особою.
Наслідки та потенційні ризики нового Закону
Низка ГО та представників бізнесу уже встигли розкритикувати цей Закон як такий, що встановлює занадто широкі можливості для тиску на бізнес з боку слідства.
Дійсно, господарська діяльність компанії фактично може бути зупинена на підставі ухвали слідчого судді. Окрім того, Закон встановлює, що така ухвала може бути постановлена без участі представника юридичної особи, якщо слідство вважатиме, що є ризики проведення певних операцій, внесення швидких змін в установчі документи.
Проте слід зазначити, що такі заходи можуть вживатися далеко не у всіх випадках, а лише в провадженнях щодо підкупу в інтересах юридичної особи посадових осіб міжнародних держав та організацій.
Звісно, це не убезпечує від надуманого та необґрунтованого ініціювання проваджень щодо юридичних осіб. У такому разі ключову роль буде відігравати якість судового контролю, який здійснюють слідчі судді. Для них це новий виклик у питанні довіри та забезпечення прав бізнесу.