4 грудня 2024 року Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт про посилення відповідальності юридичних осіб за корупційні дії. Мета реформи — адаптація національного законодавства до міжнародних стандартів, зокрема виконання Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), та підвищення прозорості корпоративного сектору України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Номер і дата реєстрації: 11443 від 25.07.2024.
Ключові нововведення
1. Розширення відповідальності юридичних осіб: нові положення Кримінального кодексу України визначають, що юридична особа може бути притягнута до відповідальності незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи, що включає:
- вчинення суспільно небезпечного діяння її уповноваженою особою або засновником;
- відсутність належного контролю з боку уповноважених осіб за запобіганням корупції, що прямо зазначено у законі;
- застосування заходів кримінально-правового характеру можливе незалежно від встановлення винної фізичної особи;
- врахування недотримання процедур комплаєнсу, що є обов’язковою умовою для юридичних осіб;
2. Запровадження спеціальної конфіскації: Конфіскації, як одному із ключових інструментів боротьби з корупцією, підлягає майно, отримане або використане для корупційних дій, що включає:
- отримане через злочинні дії або як результат незаконної діяльності;
- використане для фінансування чи винагороди за протиправні операції;
- перетворене майно, що прямо чи опосередковано пов'язане зі злочином;
- засоби або предмети злочину, навіть якщо вони використовувалися без відома законного власника;
- майно, яке належить третім особам, якщо вони не знали про незаконний характер його використання.
3. Врегулювання міжнародної відповідальності: нові законодавчі положення охоплюють не тільки резидентів України, але й нерезидентів, включаючи міжнародні та неурядові організації, а також інші юридичні особи, створені згідно з міжнародним чи національним правом.
Застосування цих норм не поширюється на державні органи, фонди соціального страхування та інші публічні установи.
4. Строки давності для притягнення до відповідальності: закон встановлює строки для застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб:
- 5 років — для злочинів невеликої тяжкості;
- 10 років — для тяжких злочинів;
- 15 років — для особливо тяжких злочинів;
Як закон вплине на різні сторони
Хто в плюсі:
- держава: посилює контроль над фінансовими потоками;
- суспільство: отримує гарантії прозорості бізнесу.
Хто в мінусі:
- бізнес: зіштовхується з новими зобов’язаннями, відповідальністю та фінансовими витратами на комплаєнс;
Переваги закону:
1. Підвищення ефективності розслідувань: нові механізми забезпечують більш посилений нагляд за діяльністю юридичних осіб, створюючи умови для запобігання корупції.
2. Міжнародний імідж України: відповідність європейським стандартам сприяє довірі міжнародних партнерів до України.
Складнощі реалізації:
1. Адаптація бізнесу: для підприємств необхідно впровадити внутрішні політики комплаєнсу, які охоплюють:
- навчання співробітників щодо запобігання корупції;
- встановлення механізмів внутрішнього аудиту та прозорої звітності;
- регулярне оновлення процедур відповідно до змін у законодавстві.
2. Відсутність перехідного періоду: положення Закону, який вже було прийнято, може викликати складнощі у його практичній реалізації щодо правової інтерпретації нових положень, особливо для іноземних суб'єктів.
Підтримка від держави:
Для пом’якшення впровадження нового законодавства держава має:
- забезпечити інформаційно-освітню підтримку бізнесу;
- надати консультаційні послуги щодо розробки та впровадження процедур комплаєнсу;
- запровадити спеціальні інструменти для моніторингу виконання Закону.
Висновки
Реформа кримінального законодавства щодо відповідальності юридичних осіб є стратегічно важливим кроком як до європейської інтеграції України, так і у зміцненні правопорядку та боротьбі з міжнародною корупцією. Її впровадження сприятиме підвищенню прозорості бізнесу, як ключовому елементу у боротьбі з корупцією, зміцненню довіри міжнародних партнерів та розвитку правової держави в Україні.
Однак успіх значною мірою залежатиме від ефективності практичного застосування нових норм, і готовності бізнесу до змін. Особлива увага повинна бути приділена підтримці підприємств у процесі адаптації до нових правил і впровадженню необхідних заходів контролю.