Чи є «робо-суддя» реальністю в умовах нинішнього розвитку ШІ? Чи може штучний інтелект замінити діяльність виконавця судових рішень? Європейська комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) спільно з Міжнародним союзом судових виконавців (UIHJ) у вересні провели 3 Глобальний форум з виконання, присвячений питанням штучного інтелекту, прав людини та виконання судових рішень. Одне з основних питань серед обговорюваних на заході, стосувалось того, наскільки далеко може зайти цифровізація правосуддя і чи реальними є перспективи заміни штучним інтелектом суддів та виконавців.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
І хоча ще у 2019 році світ облетіла інформація про естонський пілот «AI judge», рівень розвитку ШІ, регулювання на міжнародному рівні та на рівні окремих країн, а також потреби суспільства є такими, що не дозволяють говорити про реалістичність перспектив робо-суддів чи робо-виконавців.
Проте застосування ШІ в системі правосуддя з метою виконання судових рішень – уже не теорія, а практика.
Найбільш поширений спосіб застосування інструментів ШІ в судових системах країн ЄС включає їх використання для оптимізації та пришвидшення адміністративних процесів, опрацювання великих за об’ємом і наповненням документів, пошук судової практики й резюмування, переклад, деперсоналізація, викладення рішень зрозумілою мовою. Однак для мене одним із найцікавіших аспектів застосування ШІ є функція, яку в Нідерландах назвали «smart supervision» і яка полягає у зборі та аналізі даних щодо ефективності правосуддя.
Серед документів, які сьогодні на міжнародному рівні регулюють застосування ШІ, варто згадати План дій CEPEJ «Digitalization for a better justice». Важливим у цьому документі є те, що, просуваючи цифровізацію правосуддя, План побудований на людиноцентричному підході та застосовує такі поняття, як «human justice» та «people-centred justice». Звичайно, одним із найважливіших актів є прийнятий в червні 2024 року Регламент (UE) 2024/1689 Європейського Парламенту та Ради, який встановлює гармонізовані правила щодо штучного інтелекту, так званий EU Artificial Intelligence Act. Положення Регламенту наберуть чинності поступово, починаючи з лютого 2025 року по серпень 2027.
Варто також згадати записку, видану Робочою групою CEPEJ з питань кіберюстиції та штучного інтелекту (CEPEJ-GT-CYBERJUST) щодо того, що судді та інші професіонали системи правосуддя можуть очікувати від використання інструментів штучного інтелекту в контексті їх діяльності. Ця записка має назву “Use of Generative Artificial Intelligence (AI) by judicial professionals in a work-related context” і була опублікована у 2023 році.
А що ж стосується безпосередньо примусового виконання? Найбільш очевидним є застосування інструментів АІ для оптимізації робочих процесів виконавців, а найцікавішим – аналіз поведінки боржників, мова йде в першу чергу про «фінансову» поведінку, з метою розвитку предиктивності ризиків для виконання судових рішень. Так, Литва стала піонером у цій сфері й запровадила систему моніторингу даних боржників SKOLIS у межах виконання судових рішень. Система побудована на штучному інтелекті й напряму під'єднана до державних реєстрів Литви.
Безперечним висновком щодо застосування ШІ є те, що він стає частиною наших щоденних робочих інструментів. Подальша цифровізація виконавчого провадження та використання можливостей інструментів на основі комплексного датааналізу є одним із найважливіших кроків розвитку системи виконання судових рішень.