Послуги юридичних компаній у сфері антимонопольного права можна сегментувати таким чином:
- отримання дозволів на концентрацію;
- отримання дозволів на узгоджені дії;
- отримання попередніх висновків щодо кваліфікації дій;
- представництво у картельних розслідуваннях та дослідженнях ринків Антимонопольним комітетом України (далі – АМКУ);
- зловживання монопольним (домінуючим) становищем;
- недобросовісна конкуренція;
- розробка та впровадження програм дотримання антимонопольного законодавства та проведення антимонопольного аудиту;
- проведення антимонопольних тренінгів для топ-менеджменту та працівників;
- представництво в судах у антимонопольних справах;
- державна допомога та закупівлі.
Щоб результативно представляти інтереси клієнта у АМКУ, фахівці антимонопольної практики юридичної компанії мають бути багатогранними асами та супергероями відразу у декількох сферах, таких як антимонопольне та корпоративне право, реструктуризація, економічний аналіз та статистика, маркетинг, а також повинні мати глибинне розуміння функціонування середовища конкретної бізнес-сфери загалом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З точки зору національної юридичної компанії, за принципом взаємодії антимонопольної практики із клієнтом можна виокремити такі основні кластери роботи:
- безпосередня робота з вітчизняним/транснаціональним клієнтом;
- опосередкована робота з транснаціональним клієнтом, де проміжною ланкою виступає міжнародна юридична компанія; та
- змішаний тип роботи, здебільшого при спільних поданнях заяв для отримання дозволів на концентрацію у випадку, якщо кожного транснаціонального клієнта представляють різні міжнародні та національні юридичні компанії.
Tet-a-Tet із дозвільною системою
Отримання дозволів АМКУ на концентрацію та узгоджені дії, а також попередніх висновків щодо кваліфікації дій у цій області становить чи не найбільший сегмент вітчизняної антимонопольної ниви. 26 січня 2016 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями)», що набрав чинності 18.05.2016 (далі – Закон).
Закон кардинально змінив режим контролю за концентраціями, впровадив нову дворівневу систему фінансових порогових показників та спрощену процедуру подання заяви для отримання дозволу на концентрацію. Ним скасовано частку на ринку, яка перевищує 35%, як пороговий показник для отримання дозволу на концентрацію. А дворівнева система порогових показників, безумовно, є найбільш довгоочікуваним реформаторським нововведенням, що втілило багаторічні побажання експертів, національного та транснаціонального бізнесу.
Підбиваючи підсумки оновленої правозастосовної практики з цього питання, можна констатувати, що нова система порогових показників сприятливо відобразилася на діяльності бізнесу в цілому. Середні за розміром українські групи суб’єктів господарювання у більшості випадків вже не зобов’язані звертатися до АМКУ за дозволом на концентрацію. У багатьох випадках не підпадають під критерії, які зобов’язують отримувати дозвіл на концентрацію, й іноземні та транснаціональні компанії, зважаючи на свій господарський оборот, для цілей інвестування в українські компанії. При цьому особливо великі гравці залишаться на контролі в українського конкурентного відомства.
Антимонопольний комплаєнс
Для більшості вітчизняних компаній програми дотримання антимонопольного законодавства – це terra incognita. Лише найбільші підприємства вже впровадили такі програми та провели тренінги для топ-менеджменту та ключових працівників. Як правило, клієнти передають розробку та впровадження відповідних програм на аутсорсинг до провідних українських та міжнародних юридичних компаній. З практичної точки зору, великі транснаціональні компанії адаптують свої глобальні стандартні програми для своїх українських дочірніх компаній відповідно до національного законодавства. Такі програми охоплюють широкий спектр антимонопольних питань – від контролю за концентраціями та узгодженими діями до зловживання монопольним становищем та недобросовісної конкуренції.
Переважна більшість програм є індивідуалізованими, у значній мірі залежать від основних видів діяльності компанії, індустріального фокусу та позицій на ринках. Останнім часом український бізнес перебуває під пильним наглядом АМКУ через призму картельних розслідувань. Потреба у ефективній програмі дотримання антимонопольного законодавства із фокусом на узгоджених діях наразі є надзвичайно актуальною. Разом з тим, зловживання монопольним становищем є одним із найпоширеніших порушень антимонопольного права. Це спричинено тим, що рівень монополізації української економіки загалом вищий, ніж у Європейському Союзі та США. Більшість випадків зловживання монопольним становищем відбуваються у формі економічно необґрунтованого підняття цін та тарифів. У разі, якщо компанія займає монопольне становище на певному ринку, цей аспект є головним у відповідній програмі.
Оскільки АМКУ завжди пильнував за проявами недобросовісної конкуренції, кожна програма дотримання антимонопольного законодавства має врегульовувати й такі питання. Протягом останніх років поширення інформації, що вводить в оману, становило 90% правопорушень у області недобросовісної конкуренції. В цьому контексті новим трендом для лідерів ринків є звернення до АМКУ для отримання попередніх висновків щодо кваліфікації дій, що дозволяє компаніям діяти чітко у межах антимонопольного законодавства. Враховуючи викладене, наразі важко переоцінити важливість програми дотримання антимонопольного законодавства, що може ефективно запобігати можливим порушенням.
Безсумнівно, вітчизняна антимонопольна практика багата на сегменти, які, у свою чергу, забезпечують значний спектр можливостей надання юридичних послуг. При цьому є сегменти, у яких юристи працюють вже роками, а також зовсім нові, котрі наразі стрімко еволюціонують.