Держаудитслужба – орган контролю в закупівлях, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про Держаудитслужбу, вона відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі – підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державна аудиторська служба України – це орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі”, далі також – Закон).
Законом визначено, що моніторинг процедури закупівлі – це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Тобто основною метою здійснення моніторингу є вчасно запобігти порушенню закупівельного законодавства.
Моніторинг процедур закупівель здійснює Державна аудиторська служба України виключно в електронній системі закупівель, де відображаються всі основні стадії моніторингу та відбувається спілкування між аудиторами та замовником.
Підставами для проведення моніторингу можуть бути:
- дані автоматичних індикаторів ризиків;
- інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
- повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства;
- виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
- інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється впродовж проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Тобто моніторинг закупівлі може розпочинатися на будь-якому з цих етапів, до завершення строку дії укладеного договору. Якщо договір завершено, проведення моніторингу є неправомірним. До речі, за висновками суду, проведення моніторингу органом державного фінансового контролю поза межами строку дії договору про закупівлі не узгоджується з положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону, що є достатньою і самостійною підставою для скасування оскаржуваного висновку.
У разі прийняття рішення про моніторинг на підставі виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель органи Держаудитслужби здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням.
Рішення про початок моніторингу закупівлі ухвалює керівник/заступник керівника (або уповноважена керівником особа) територіального органу Держаудитслужби за наявності однієї або декількох підстав для цього.
Після початку моніторингу для аналізування даних, що свідчать про ознаки порушень, Держаудитслужба може використовувати наступні джерела: інформація з ProZorro; інформація з єдиних державних реєстрів; інформація з баз даних, відкритих для доступу Держаудитслужби; дані органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та постачальників у процедурах закупівель, що можуть бути отримані територіальними органами Держаудитслужби.
Виділимо основні порушення замовників, що були встановлені влітку органами Держаудитслужби:
1. ТД та проведення закупівлі
Органами Держаудитслужби дуже уважно перевіряються документи, що оприлюднюються замовниками в електронній системі, – тендерна документація, проєкт договору, вимоги учасників та роз'яснення замовників.
Закупівлі здійснюються з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель: у статті 5 Закону зазначені принципи, за якими повинні відбуватися публічні закупівлі, а саме: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Порушення цих принципів може мати негативні наслідки для замовника: від штрафів на його уповноважених осіб до проблем з отриманням предмета закупівель від переможця. Тому замовникам потрібно завжди пам’ятати про шість основних принципів здійснення публічних закупівель. Потрібно звернути увагу, що в публічних закупівлях рішення приймають як замовники, так і учасники, тому ці принципи поширюються на всіх учасників даних правовідносин.
У законодавство сфери публічних закупівель влітку було внесено зміни, що набули чинності 9 липня. Зокрема, п. 28 Постанови № 1178 доповнено наступною нормою: тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації.
З 1 вересня 2024 року набула чинності ще одна зміна, що вноситься до п. 19 (в абзац одинадцятий): якщо у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей.
Останні зміни стосувалися і сфери локалізації, згідно з якими до товарів походженням із країн-учасниць Угоди про державні закупівлі (Agreement on Government Procurement або GPA) не застосовуються вимоги щодо підтвердження локалізації.
Внесено зміни до пункту 13 Особливостей, чим розширено можливості замовників здійснювати закупівлі шляхом укладення прямих договорів без обмежень по вартості договору для закупівель АТ «Укрзалізниця», товарів, робіт та послуг для нагальних потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів, а також для підготовки до опалювального сезону 2024/25 року.
Аналізуючи висновки моніторингів органів Держаудитслужби в електронній системі закупівель влітку, зауважую, що найбільше порушень аудитори виявляють у тендерній документації замовників. А також встановлюють, що тендерна документація складена не відповідно до вимог закону.
Насамперед це відсутність переліків документів та/або інформації, які подаються учасником та переможцем процедури закупівлі. Також аудитори встановлюють порушення в разі відсутності всіх документів та/або інформації в переліках, що прописані в тендерній документації замовника та додатках до неї. Також порушенням буде вважатися вибіркове внесення в переліки не всіх документів, що вимагаються документацією, чи посилання в переліках документів на інші додатки в тендерній документації без зазначення переліку самих документів та/або інформації.
Частим порушенням також є зазначення в тендерній документації абзацу 14 пункту 47, якого ще з квітня місяця вже не існує в Постанові № 1178, а також незазначення в тендерній документації про заборону здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі – активи), якої є Ісламська Республіка Іран, громадянин Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Ісламської Республіки Іран, крім випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Також вимога щодо надання переможцем процедури закупівлі ліцензії або документа дозвільного характеру трактується контролюючим органами як порушення, оскільки пунктом 17 Особливостей передбачено, що переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
2. Розгляд пропозицій учасників
У висновках органів Держаудитслужби також зустрічаємо встановлене порушення невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню. Наприклад, у закупівлі UA-2024-06-21-005690-a аудиторами встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Т» відсутні документи, що підтверджують якість та походження товару, запропонованого учасником процедури в його тендерній пропозиції.
У закупівлі UA-2024-07-04-002895-a переможець процедури закупівлі на порушення вимог пункту 47 Особливостей та умов тендерної документації впродовж чотирьох днів із дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю не оприлюднив в електронній системі закупівель жодного документа, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 6 і 12 пункту 47 Особливостей.
Але натомість цікавою є практика суду, коли у випадку ненадання переможцем відповідних документів суд висновує, що в процедурі проведення закупівлі досягнуто важливу мету: економічне та раціональне використання бюджетних коштів, а Держаудитслужбою не враховано, що здійснення державного фінансового контролю спрямоване на оцінку ефективного, результативного використання та збереження фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, а не виявлення незначних дефектів тендерної документації.
3. Інші порушення
- Порушення порядку визначення предмета закупівлі – невірне визначення предмета закупівлі за кодом ДК згідно з Єдиним закупівельним словником.
- Ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом. Таке порушення органи Держаудитслужби встановлюють у разі ненадання надання пояснень (інформації, документів) на їх запит замовником щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в межах моніторингу закупівлі. Водночас перевищення строку на надання відповіді та документів на запит контролюючих органів вважається порушенням.
Маємо судову практику, коли, беручи до уваги системність відключення електропостачання та несвоєчасність його ввімкнення, а також триваючий воєнний стан в Україні, суд розцінює як поважну причину пропуску строку для надання відповіді на запит.
- Відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не відповідно до вимог закону (безпідставне відхилення). Аудитори встановлювали, що замовник, не надавши учаснику 24 години на виправлення невідповідностей, відхилив тендерну пропозицію такого учасника, що є порушенням норм закупівельного законодавства.
- Порушення строків розгляду тендерної пропозиції. Продовживши сток розгляду тендерних пропозицій, уповноваженою особою було перевищено максимальний строк 20 робочих днів, що визначені Законом. Крім цього, Замовник в електронній системі закупівель не оприлюднив повідомлення щодо продовження строку розгляду тендерної пропозиції цього учасника, що теж вважається порушенням законодавства про публічні закупівлі.
- Невірне визначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій у закупівлях робіт. Під час оголошення закупівель товарів чи послуг із поточного ремонту строк для подання тендерних пропозицій становить не менш як сім календарних днів, для робіт – не менше 14 календарних днів. Замовники, встановивши кінцевий строк подання пропозицій для закупівель робіт менше, ніж 14 календарних днів, отримають висновки Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі із порушенням. Водночас таке порушення потягне за собою відміну процедури закупівлі, оскільки його неможливо буде усунути.
Отже, рекомендую учасникам закупівельної ретельно вивчати нові зміни, які вносяться до Постанови № 1178, зважено і обдумано ухвалювати рішення під час проведення публічних закупівель і не забувати, що органами Держаудитслужби активно проводяться моніторинги ваших закупівель, в яких, як показує практика, встановлюється багато порушень.
Ухвалюючи те чи інше рішення, пам’ятайте, що воно завжди має бути обґрунтованим і відповідати чинному законодавству з питань публічних закупівель.
Вдалих закупівель!