24 червня 2020, 16:11

Як збільшити в рази розмір плати за землю без зміни ставки орендної плати (податку) та зміни нормативної грошової оцінки

Олександр Воронюк
Олександр Воронюк «ТОТУМ, ЮФ» асоційований партнер, адвокат

Уже стало традицією, коли державний апарат використовує всі доступні йому методи для збільшення бази оподаткування, і в деяких випадках не гребує порушеннями закону, граючись з бізнесом у "наперстки". В даній публікації мова піде про один з таких випадків, коли державний апарат змушує бізнес без відповідних правових підстав переплачувати шалені кошти з плати за землю, маніпулюючи з розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Базою обрахунку плати за землю (земельний податок, орендна плата за державні та комунальні землі) є нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки (далі - НГО), яка визначається у технічній документації щодо НГО, і лише після затвердження такої документації відповідною місцевою радою нова НГО вступає в силу. До 2017 року порядок визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки регулювався Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом Держкомзему № 18/15/21/11 від 27.01.2006 (далі - Порядок 2006 року). На розмір НГО впливало ряд коефіцієнтів, у тому числі Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки). Визначення даного коефіцієнту було прив'язано до видів економічної діяльності платника податків, а не до цільового призначення земельної ділянки (категорії земель). Наприклад, землі, які використовувалися підприємствами страхування (код розділу КВЕД "J"), за функцією використання відносилися для земель комерційного призначення, і Кф для таких земель становив 2,5, а землі підприємств з виробництва паперу та картону (код розділу КВЕД "DE") відносилися до земель промисловості і Кф становив 1,2.

З 1 січня 2017 року вступив в дію Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Мінагрополітики №489 від 25.11.2016 (далі – Порядок 2016 року), в якому був змінений підхід до визначення Кф. Тепер визначення Кф прив'язано до кодів Класифікатора виду цільового призначення землі (код КВЦПЗ), визначених в Наказі Держземресурсів №548 від 23.07.2010. Код КВЦПЗ закріплюється державним кадастровим реєстратором відповідно до матеріалів формування земельної ділянки (землевпорядної документації) в Державному земельному кадастрі (далі – ДЗК). Також даний Порядок визначає, що для земельних ділянок без закріпленого коду КВЦПЗ, Кф становить 3,0 (в період з 01.01.2017 по 17.07.2018 Кф становив 2,0).

Після вступу в силу Порядку 2016 року, представники податкової під "соусом" нібито законодавчої зміни розміру НГО у зв'язку з вступом в силу нового Порядку, почали наполегливо радити тим платникам податків, у яких не був закріплений код КВЦПЗ, взяти новий Витяг з нормативної грошової оцінки, і сплачувати плату за землю вже відповідно до нового Витягу. Програмне забезпечення ДЗК було налаштоване таким чином, що при генеруванні нового Витягу з НГО після 01.012017 система на стару базу НГО підтягувало новий Кф, який відповідав визначеному коду КВЦПЗ, а у разі його відсутності, визначав Кф у розмірі 3,0 (до 17.07.2018 у розмірі 2,0). Таким "нехитрим" способом без затвердження нового розміру НГО місцевою радою або без зміни ставки податку фактично врази штучно збільшувалося зобов'язання зі сплати за землю платників податків.

Для тих платників податків, які прислухалися до таких "порад", розмір плати за землю виріс у декілька разів (є випадки, коли розмір плати за землю збільшився в 6 разів). Щодо платників, які відмовлялися взяти новий витяг з НГО і платити "по-новому", застосовувалася більш елегантна схема – працівники податкової або їх "довірені" особи могли самостійно сформувати такий витяг (хоча, відповідно до чинного законодавства, такий витяг може взяти виключно власник ділянки або землекористувач, однак система ДЗК налаштована таким чином, що фактично будь хто, у кого є кваліфікований цифровий підпис, може взяти такий витяг), після чого в ДЗК відображалася інформація з новим розміром НГО. Працівники податкової повідомляли платника про необхідність сплати податку відповідно до "нової" НГО, і в разі відмови сплачувати за завищеним тарифом, проводили камеральну перевірку платника та виносили ППР, де донараховували відповідну суму плати за землю.

Відомі непоодинокі випадки, коли в результаті таких дій у платника виникав податковий борг з семизначною цифрою, і наступним кроком податкової було ініціювання кримінальної справи по ст. 212 Кримінального кодексу за ухилення зі сплати податків. Зокрема, дана ситуація набула значного поширення в місті Києві, де ще діє НГО 2015 року.

Таким діям податкової не завадило навіть те, що такий Порядок, у тому числі новий підхід до визначення Кф, повинен був застосовуватися виключно при розробці нової технічної документації з НГО після 2017 року, що прямо випливає з п. 1 даного Порядку, і не мав зворотної дії в часі щодо діючих НГО, визначених відповідно до Порядку 2006 року.

До недавнього часу спроби, платників податків захиститися від такого свавілля держави в судовому порядку, в більшості випадків не приносило успіху. Практика щодо такої категорії спорів була фактично відсутня, і суди знаходили підстави для відмови у захисті прав платника податків. Суди переважно відмовляли платникам податків у скасуванні нових Витягів з НГО та зобов'язання органів Держгеокадастру видати новий витяг із значенням Кф станом на дату затвердження НГО, з підстав, що такий витяг не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а відтак не може бути предметом судового оскарження. Така позиція була підтверджена Верховним Судом (справа №814/789/17). Було і виключення з правил, а саме справа №804/1677/17 (Позивач – ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"), де позов було задоволено, однак, слід зазначити, що через відмову Управління Держгеокадастру та Дніпровської міської ради від касаційних скарг, Верховний Суд не мав можливості висловити свою позицію у даній справі.

Але є обережний оптимізм, що практика судів з цього питання може змінитися. Так, у справі № 640/13000/19 (справа щодо земельної ділянки в м. Києві) суд захистив інтереси позивача та скасував винесену податковим органом ППР констатувавши, що розмір плати за землю повинен був розраховуватися та сплачуватися з урахуванням Кф на момент затвердження НГО відповідно до Порядку 2007 року, а не з урахуванням Кф відповідно до Порядку 2016 року.

Тим платникам податків, які не встояли перед тиском податкової і почали платити "по-новому", я би рекомендував не дарувати такі кошти державі і повернути своє. Для цього, в першу чергу необхідно подати кориговану податкову звітність з плати за землю за останні 3 роки. Скоріш за все, за результатами камеральної перевірки, податкова не погодиться з коригованою звітністю та винесе ППР про донарахування податкових зобов'язань зі сплати за землю та штрафні санкції, однак, у платника податків досить непогані шанси довести свою правоту в суді та скасувати ППР у судовому порядку.

Якщо ППР ще не винесена, можна рекомендувати платникам податків превентивний механізм, який буде полягати у зверненні в суд з позовом до органу Держгеокадастру про визнання інформації в ДЗК щодо розміру НГО недостовірною та зобов'язання внести відповідні зміни.

В багатьох випадках, платники не йдуть на конфронтацію з податковою та не використовують судовий захист через страх, що навіть у разі підтвердження своєї правоти в суді, податкова знайде ще тисячу і одну причину як "постригти" бізнес, створивши відповідні проблеми. Звичайно, можна зрозуміти платників у такій ситуації. Однак, як свідчить практика – позиція жертви буде провокувати податкову на ще більші "звитяги", і в кінцевому випадку у виграші залишаться тільки податкові органи, залишивши бізнес у "розбитого корита".

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати