Ще минулого року все, що сьогодні сприймається як звичний формат роботи, здавалося майже неможливим — проводити внутрішні зустрічі онлайн, обговорювати робочі питання та проводити співбесіди. Більшість HR‑процесів вимагали фізичної присутності обох сторін, та й в цілому у багатьох компаній HR‑функція зводилася до пошуку та підбору персоналу та ведення документації: складання графіків відпусток, оформлення наказів тощо.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак з початком карантину ситуація кардинально змінилася. Разом з цілою низкою негативних соціальних та економічних наслідків, пандемія коронавірусу стала надпотужним поштовхом до пришвидшення процесів діджиталізації та цифровізації ледь не в усіх сферах нашого життя. Зокрема, багато компаній переосмислили організацію трудового процесу, що стосується графіка, формата, режимів роботи та використання робочого часу. У цьому контексті важливим завданням стало осучаснення регулювання та трудових вимог, згідно з законодавством, до нових реалій та нових викликів сьогодення.
Нові реалії трудових відносин
Одним з перших законопроектів, які були зареєстровані в ІХ скликання Верховної Ради, був проєкт Закону України «Про працю». Він викликав багато дискусій головних стейкхолдерів — роботодавців, профспілок та представників контролюючих органів. При зміні складу Кабінету міністрів цей законопроект був відкликаний, і питання було поставлене на паузу. Бізнес знову застиг в очікуванні змін.
Запровадження карантинних обмежень внесло свої корективи і фактично змусило законотворців реагувати на нові виклики. В результаті з'явився проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи», метою якого є врегулювання нових форматів трудових відносин, зокрема дистанційної роботи. Він містить поєднання норм чинного законодавства із запровадженням нових норм та визначень щодо гнучкого графіка роботи, дистанційної роботи та обліку робочого часу. На сьогодні цей проєкт зареєстрований у Верховній Раді та знаходиться на розгляді.
Трудова реформа
Представники бізнесу регулярно наголошують на необхідності внесення змін, а ще краще — повного оновлення законодавчого регулювання трудових відносин. Бізнес вже зачекався втілення трудової реформи, яка створила б передумови для підвищення рівня легальної зайнятості населення, осучаснення трудового законодавства та створення нових робочих місць.
Зазначу, що чинне законодавство щодо трудових відносин було розроблене ще у 1972 р. Очевидно, що з того часу відбулося багато змін, і багато положень потребують кардинального оновлення. Експерти Асоціації виділяють три основні положення, які потребують нагального оновлення та регулювання в частині цифровізації, а саме:
1. Врегулювання питання укладення договорів. Сьогодні право укладати трудовий договір має виключно керівник організації і виключно в письмовій формі. Надання дозволу це робити керівникам підрозділів і переведення договорів у онлайн дозволить пришвидшити ці процеси і значно здешевити їх для бізнесу.
2. Оновлення класифікатора професій та надання йому статусу рекомендаційного. Велика кількість професій та посад взагалі відсутні в чинній редакції класифікатора, алепри прийомі на роботу необхідно керуватися саме класифікатором і приймати людей тільки на ті посади, які там визначені.
3. Можливість ознайомлення з правилами трудового розпорядку у електронній формі без необхідності запровадження електронного документообігу.
Документи — в електронній формі
Чинне законодавство все ще вимагає великої кількості звітності та різного роду паперової комунікації. Безліч документів, які здебільшого не несуть важливої функції та могли б бути переведені в електронну форму, все ще залишаються одним з тягарів для бізнесу в частині адміністративних витрат. Тож важливо поступово рухатись у ногу з часом, діджиталізуючи процеси, аби зменшити кількість паперової роботи та уникнути зарегульованості процедур. Вже зараз бізнес самотужки намагається цифровізувати ті процеси та документи, які все ще потрібно мати в паперовому вигляді, і які ще очікують врегулювання та дозволу переходу в онлайн.
Для прикладу, все більш поширеним стає використання електронного цифрового підпису при оформленні різних видів документів, таких як трудові договори, накази про відрядження, відпустки тощо. Все більш популярним стає внесення змін у трудовий договір, коли запроваджуються електронні форми комунікації, чіткіше виписуються умови щодо правил спілкування в трудовому колективі з використанням мобільного зв'язку та електронної пошти, посилюються вимоги до захисту інформації, оновлюються умови нарахування заробітної плати та робочих годин.
Електронна трудова книжка
Бізнес давно очікує на запровадження електронної трудової книжки. Ще у червні Кабінет міністрів підтримав законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», який передбачає відмову від паперових трудових книжок. Це рішення значно розширить можливості бізнесу щодо електронної взаємодії та полегшить ведення операційної діяльності компаній. Пенсія для громадян буде нараховуватися автоматично, за віком через особистий електронний кабінет.
Ведення паперової трудової книжки буде відбуватися за бажанням співробітника. На його вимогу роботодавець може продовжити вносити дані про трудовий стаж до паперової книжки паралельно з електронним обліком трудової діяльності. Якщо співробітник забажає обмежитись тільки електронним обліком, оригінал трудової буде передано йому на подальше зберігання.
Для бізнесу це додаткова можливість заощадити кошти на адмініструванні процесів прийому на роботу, переведення та звільнення працівників, а для працівників — зручність та зменшення бюрократії. Для остаточного затвердження цієї ініціативи необхідна підтримка народних депутатів, тож сподіваємося, що Верховна Рада також підтримає цей законопроект, щоб спростити регулювання трудових відносин.
Також наразі відбувається налагодження функціонування системи щодо електронного лікарняного листка, яке є дуже актуальним під час карантину.
Що далі?
Звісно, у поточній ситуації перед роботодавцями стоїть багато питань, завдань та викликів. Одним з відкритих питань для роботодавців у поточному режимі роботи є забезпечення безпечних умов праці. Згідно з вимогами законодавства, роботодавець має не тільки забезпечити такі умови, але й регулярно їх перевіряти. В умовах виконання роботи дистанційно постає питання, яким чином це має бути забезпечено.
І це не єдиний виклик, що постає перед бізнесом. Відповіді на такі питання кожна компанія шукає самостійно або ж об'єднуючись на таких майданчиках, як комітети Європейської Бізнес Асоціації. Тому, якщо ви відчуваєте необхідність у пошуку рішень разом з «колегами по цеху», запрошуємо приєднуватися до нашої спільноти, що об'єднує HR‑фахівців членських компаній Асоціації.